Ми хочемо взяти для українських міст лише найкраще — а тому продовжуємо досліджувати, як відбудовувалися після війни міста інших країн, і які уроки вони з цього винесли. Трохи раніше розповідали вам про досвід міста Ковентрі в Британії, а також Варшави і Берліна. Настав час Японії — історією відновлення Хіросіми поділилася нідерландська науковиця Карола Хейн.
Спочатку Хіросіма була одним із тих декількох міст, які майже не зазнали руйнувань під час Другої світової війни. Однак 6 серпня 1945 року авіація США скинула на неї ядерну бомбу. Це був перший такий випадок у світі. Бомба вибухнула на висоті приблизно 600 метрів над історичним центром міста, її сила дорівнювала приблизно 3000 бомбардувальників В-29, які одночасно скинули по 5 тонн вибухівки кожен. Будівлі в Хіросімі здебільшого були дерев’яними, тому місто вигоріло вщент — залишилися лише декілька залізобетонних конструкцій.
Після вибуху пророкували, що наступні 75 років у Хіросімі не виросте жодної травинки. Однак на початок 1960-х її відновили майже повністю, а в 1985 у місті проживали понад мільйон мешканців.
Перш ніж перейти до опису відновлення саме Хіросіми, варто відзначити і кілька загальних особливостей японської відбудови. Країна майже не мала особливого досвіду відбудови саме після війни, бо острівне розташування захищало її від прямих вторгнень. Однак Японія знаходиться в сейсмічно активній зоні, тож їй не раз доводилося відновлюватися після стихійних лих. Результатом однієї з таких відбудов на початку 20-го століття стала поява нової транспортної системи, зменшення щільності забудови та озеленення території. Крім цього, якщо в західних країнах споруди зводили на віки, японці мали будівлі, які оновлювало кожне покоління. Для них історичною спадщиною були значущими не самі будинки, а вміння їх створювати і залученість до цього громадян. Одна з порад Кароли Хейн для України стосувалася саме цього аспекту. Вона наголошує, що для успішної відбудови варто подивитися на наші традиції щодо неї.
Що ж до Хіросіми, люди почали повертатися до неї навіть попри нерозуміння, чи безпечно там після ядерного удару. На масштабну відбудову міста коштів не вистачало. Але в 1949 році Хіросіму визначили містом миру, і держава спрямувала з бюджету гроші на її відбудову. Тепер у місці, куди влучила бомба, розташований пам’ятний комплекс. Поруч із ним розташований Атомний купол — будівля Промислової палати Хіросіми, яка частково встояла під час вибуху.
Фактично це чи не єдина чітко спланована зона міста — інші райони забудовані більш хаотично. Однак під час відновлення Хіросіми, як і по всій території Японії, треба було враховувати небезпеку землетрусів та інших стихійних лих. Тому ті практики, які країна позичала в Заходу, вона адаптовувала під себе. І зрештою, відбудова поєднувала в собі японські традиції та західний модерністський підхід.
Українським містам Карола Хейн радить спершу розібратися, що варто зберегти, а що — змінити. А далі визначитися, чого хочеться досягнути, як виразити свою ідентичність. Загалом потрібно почати з генплану та пояснювальних записок до нього щодо того, як ми хочемо бачити місто, а тоді вже братися за проєктування.
Крім цього, варто перебудувати спальні райони та окраїни, з акцентом на пішохідні простори, використання альтернативних джерел енергії тощо. Треба подумати і про створення місць, які мають подвійне призначення. Наприклад, у мирний час — це громадський простір, а у війну — місце з харчами та водою, де можна сховатися від бомбардувань.
Що ж до тимчасового житла, Карола вважає, що якщо затвердити й виконувати генплан міста і при цьому дати людям можливість перетворювати тимчасове на постійне, вони охоче інвестуватимуть у власне житло.
Повний запис розмови з фахівчинею дивіться за посиланням.