Читайте більше про результати рейтингування прозорості та підзвітності міст 2020
06 квітня 2021, в 10:07
Чому прозорість процедур та цифрова трансформація важливі для ефективного діалогу влади і громади

Міста змінюються. З кожним роком все більше муніципалітетів стають відкритішими для своїх громад. Впроваджуються прозорі онлайн-сервіси та процедури, які, з одного боку, покращують роботу міських рад, з іншого – спрощують життя містянам.

Разом з тим, такі зміни відбуваються не у всіх містах і далеко не у всіх напрямках. Чимало аспектів життя міста залишаються поза контролем громадян. Прозорість та підзвітність роботи місцевої влади в таких складних сферах як, наприклад, житлова політика залишаються вкрай низькими.

Як підвищити ефективність співпраці влади та громади? Та яка роль в цих процесах цифрової трансформації?     

Ці питання обговорювалися під час панельної дискусії в рамках презентації результатів Рейтингів прозорості та підзвітності міст-2020 від ТІ Україна.

Чому ми говоримо про цифрову трансформацію в контексті прозорості та підзвітності міст? Бо це свого роду лакмусовий папірець, який дає змогу визначити, наскільки прозорою та підзвітною готова бути місцева влада перед громадами. Адже впровадження цифрових послуг – це не тільки про додаткові переваги для громадян. Це ефективний механізм боротьби з корупцією на місцевому рівні. Немає складних незрозумілих механізмів розподілу благ – немає поля для корупції. Все просто.

Міністерство цифрової трансформації та Міністерство розвитку громад та територій реалізують низку програм в напрямку пришвидшення цифрової трансформації регіонів. За словами Вадими Бортника, директора Директорату регіональної цифровізації Мінцифри, відомство ставить перед собою глобальну мету – досягти 100% цифровізації послуг. Але ціль недосяжна без двох важливих компонентів. По-перше, підключення до якісного інтернету. По-друге, підвищення рівня цифрової грамотності населення.

Директорат регіональної цифровізації тісно співпрацює як з обладміністраціями, так і окремими міськими радами. На рівні обладміністрацій впроваджується інститут заступників з цифрової трансформації. Такі посади вже є в 14 регіонах.   

Співпраця з містами більш комплексна. «Назва одного з пріоритетних проєктів - маркетплейс кращих цифрових рішень. Це спрощує роботу для невеликих громад, адже вони можуть взяти вже готове рішення, умовно «приміряти» його під свої потреби і впроваджувати без втрати часу та ресурсів на розробку власного підходу. Це допомагає громадам обрати найоптимальніший варіант», – розповідає пан Вадим.

Мінцифра також сприяє покращенню горизонтального та вертикального діалогу з громадами. Горизонтальний діалог включає співпрацю між різними містами, обмін досвідом та успішними кейсами. Вертикальний – це діалог між громадами та державними органами влади. «Нерідко міста нарікають, що їх не чують в міністерствах. Ми хочемо забезпечити двосторонній  зв'язок, щоб міста могли долучатися до розробки політик, а не лише бути виконавцями», – зазначає пан Вадим.

На думку Івана Лукері, заступника Міністра розвитку громад та територій України, такі інструменти як Рейтинги прозорості та підзвітності міст – це хороший механізм стимулювання розвитку регіонів, який наочно показує міськрадам та їх головам, де вони відстають в напрямку впровадження цифрових рішень і на які показники варто орієнтуватися.   

«Міста та регіони розвиваються на різних швидкостях. Саме тому потрібні комплексні зусилля Мінрегіону, Мінцифри, самих міст, щоб досягти показника в більше як 90% цифровізації регіонів», – вважає пан Іван.

В співпраці Мінцифри та Мінрегіону розробляється Регіональна стратегія цифрової трансформації, реалізація якої почнеться з 2022 року. Впровадження цифрових змін на місцях планується фінансувати з різних джерел – Державного фонду регіонального розвитку, секторальних програм, субвенцій тощо.

Впевнений у важливості діалогу між державною владою, міськрадами та громадськістю і голова Маріуполя Вадим Бойченко. Нагадаємо, місто зайняло першу сходинку у двох рейтингах – прозорості та підзвітності міст-2020. Яскравий приклад співпраці державної та місцевої влади в сфері цифрової трансформації – найбільший в Україні ЦНАП, який надає 427 послуг і був побудований коштом Державного фонду регіонального розвитку. До слова, посада заступника мера з цифрової трансформації є в місті з 2015 року.

«Коли ми говоримо про прозорість, то це швидше про послуги та сервіси. Підзвітність – більш комплексне поняття, яке включає більшу кількість виконавців, наприклад, тих самих комунальних підприємств. Якщо ти як мер змінюєш підходи до управління комунальними підприємствами, виходиш з того, що комунальні підприємства є надавачами послуг, замовником яких є громада, тоді зростає підзвітність. Тільки так», – стверджує голова Маріуполя.

Про важливість підзвітності та співпрацю з громадським сектором говорив і Денис Селін, голова правління ГО «Платформа Громадський контроль». «Багато аспектів, які враховуються в Рейтингу прозорості міст, стосуються прийняття нормативних актів. Ми були свідками того, що норми на рівні документів приймалися, але на практиці не реалізовувалися. Чимало міст займалося маніпуляцією. Наприклад, заявляли, що у них відкритий доступ до засідань комісій, але люди потрапити на ці засідання не могли, особливо, якщо вони стосувалися таких тем як розподіл земельних ділянок. Саме тому і важливий Рейтинг підзвітності, який визначає, наскільки міста реально відкриті для контролю з боку громади», – пояснює пан Денис.

При підготовці Рейтингу підзвітності також враховувалися відгуки громадськості на онлайн-платформі Transparent cities/Прозорі міста.  

За словами пана Дениса, платформа дає можливість людям повідомляти про проблеми або порушення в роботі міських рад. «Якщо влада захоче, вона зможе публічно реагувати на звернення і виправляти проблеми, про які повідомили громадяни. Міський голова за бажанням може розібратися, які проблеми реально турбують містян і наскільки фахово працівники міськради на ці запити реагують», – говорить він.

Рейтинг підзвітності повинен стати новим стандартом для розвитку міст, впевнена Олена Огороднік, керівниця програми «Прозорі міста». «Чотири роки тому, коли тільки запускався Рейтинг прозорості, його результати також були суттєво нижчі, ніж ті, що ми маємо зараз. Показник прозорості зріс майже на 60%. І це говорить про те, що органи місцевого самоврядування можуть змінювати незалежно від того, в якому регіоні місто знаходиться чи яка його чисельність жителів. Багато залежить від політичної волі місцевої влади та активності громадського сектору, – зазначає вона. – Ми зі свого боку готові надавати консультаційну підтримку, рекомендації експертів і виділяти самі ті індикатори/проблемні моменти, над вирішенням яких місту варто працювати в першу чергу».

За її словами, співпраця з громадським сектором є ще одним із пріоритетів розвитку програми в 2021 році. «Ми хочемо залучити все більше активних мешканців, представників громадських організацій для того, щоб вони допомогли визначити, чим насправді живуть міста, та де є найбільші розриви між фактичною та номінальною відкритістю місцевої влади», – резюмує пані Олена. 

Саме тому ми запрошуємо представників органів місцевого самоврядування, громадські організації та активних громадян зареєструватися на онлайн-платформі https://transparentcities.in.ua/.

Громадські організації у своїх особистих кабінетах мають можливість модерувати та публікувати відгуки жителів громад. Також передбачена сертифікація, що засвідчуватиме роль локального представника платформи.

Представники органів місцевого самоврядування можуть створювати особисті кабінети для реагування на відгуки та оперативної комунікації з мешканцями. Міськради також мають доступ до шаблонів нормативно-правових документів, навчальних і освітніх матеріалів.

Презентація результатів двох рейтингів та панельна дискусія відбулася в межах проєкту «Transparent Cities: електронна платформа взаємодії громадян та місцевої влади для забезпечення підзвітності та належного врядування», який реалізується за фінансової підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні.