Прозорість та підзвітність діяльності влади та її представників – запорука її ефективної співпраці з громадою і запобіжник проти корупції. У рамках стажування в громадській організації Трансперенсі Інтернешнл Україна в межах програми «Transparent cities/Прозорі міста», студентки Українського католицького університету Качмар Надія та Софія Макогін описали українські та міжнародні кейси налагодження діалогу влади та громади.

Впровадження кращих практик прозорості

Впровадження прозорості в органах місцевої влади є одним з передових завдань для ефективного діалогу з громадськістю. Багато міст в Україні впроваджують різні практики по боротьбі з корупцією. У Львові, наприклад, вже працює Львівський регуляторний хаб. Хаб успішно впроваджує кращі практики антикорупційної та регуляторної експертизи в країні, зокрема проводить навчання з регуляторної політики для представників ОМС, здійснює моніторинг нормативно-правової бази в сфері регулювання. Йдеться і про місцеві податки та збори, і про місця для паркування та оренду комунального майна. Також в Україні працює інформаційно-аналітична система «Прозорий бюджет», яка містить державний веб-портал бюджету для громадян, єдиний веб-портал використання публічних коштів, державний веб-портал реєстру проєктів соціального і економічного розвитку України. За допомогою цієї системи проаналізовано, до прикладу, зведений бюджет міста Львова. За видатками Львів витрачає на освіту найбільше — 32,26%, економічну діяльність — 26,48%. Натомість витрати на громадський порядок, безпеку та судову владу становлять лише 0,36% бюджету. Такі проєкти є цінними для українських громад, адже вони, по-перше, сприяють кращій інформаційній комунікації, і по-друге, є важливим фактором зменшення антикорупційних ризиків через посилення моніторингу. Такі проєкти є успішними прикладами впровадження прозорості в органах місцевої влади для всієї України.

1. Діджиталізація комунікації «влада-громада»

Практика діджиталізації комунікації «влада-громада» є поширеною за кордоном. У Лондоні працює система «Talk London» — онлайн-ресурс, на якому жителі Лондона можуть висловити свою думку щодо таких важливих питань міста, як-от житло, навколишнє середовище, транспорт, безпека, робота тощо. Команда ресурсу збирає  думки жителів, щоб у майбутньому реалізувати побажання містян у формуванні місцевої стратегії розвитку.

• На даному сайті зареєстровано вже 59447 жителів Лондона;
• Можливість брати участь у опитуваннях та дискусіях;
• Залученість до формування політики та планів у мерії.

Сінгапур також має схожий застосунок ONESERVICE. Він має на меті перетворити Сінгапур на універсальну платформу для громади, на якій можна знайти відповіді на будь-які питання жителів щодо муніципалітету. Застосунок є містком між міською владою та громадою для ефективного розв'язання муніципальних питань, а також сприяє підвищенню добросусідства. Додаток ONESERVICE має такі функції:

• «Подати справу» — для повідомлень жителів про муніципальні проблеми, з якими вони стикаються.
• «Що Ви думаєте?» — для регулярного опитування думки жителів.
• «Замовлення об’єктів/приміщень» — для пошуку та бронювання місця для проведення подій для громади.
• «Паркування» — для оплати за паркування на автостоянках на основі купонів.
• «Знайти паркінг» — для пошуку вільного місця для паркування авто.

Щодо українського досвіду, то одним із прикладів є подання петиції до міських органів влади, а саме Швейцарсько-українська програма «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» — єдина система реєстру, щоб допомогти органам місцевого самоврядування, надавши їм готове технічне рішення та пакет проєктів місцевих нормативно-правових актів для забезпечення виконання норм Закону України від 02.07.2015 № 577-VIII щодо електронної петиції. Цікавим прикладом є контактний центр міста Києва «1551», який дозволяє жителям міста швидко повідомляти місцеву владу про наявні проблеми і слідкувати за процесом їх вирішення.

Важливим є запозичення міжнародного досвіду комунікації «влада-громада», а сама створення єдиної платформи для населених пунктів для комунікації між цими двома каналами.

2. Покращення обізнаності людей у житті громади

Цікавим кейсом в Україні є SocialBoost — українська технологічна громадська організація, діяльність якої спрямована на розвиток ІТ-проектів із соціальним впливом, впровадження електронної демократії, електронного урядування та відкритих даних. Це спільнота професійних програмістів, громадських активістів й менеджерів, які спільно з державними органами та ІТ-компаніями працюють над створенням сервісів, що розв'язують проблеми громадян.  Схожа платформа існує і в Парижі: сайт Idee.Paris — цифрова платформа міста, на якій жителі можуть дізнатись про останні реформи міста, подати проєкти на гранти фінансування міської влади, отримати консультації щодо проблем міста.

3. Залученість громади до формування місцевої політики

Також важливо оцінити залученість місцевої громади до формування політики на локальному рівні, зокрема місцевого бюджету. Наприклад, в Україні працює Громадський проєкт: бюджет участі — бюджет міських ініціатив дозволяє мешканцям взяти участь в тому, як і де бюджетні кошти можуть використовуватися для поліпшення життя міста. Там можна подавати свої проєкти і голосувати за цікаві ідеї. Проєкти, які найбільше підтримають мешканці, будуть реалізовані з бюджету мiста (наприклад, сайт бюджету участі Львова). До прикладу, Бюджет участі міста на 2017 рік склав 16 млн грн. Львів’яни запропонували 259 проєктів, 30% стосувалися спортивної інфраструктури. До голосування долучилася понад 21 тисяча жителів міста.

Деякі міста не використовують окремі сайти для громадського бюджету і висвітлюють їх на сайтах своїх міських рад. В Одесі, до прикладу, на сайті міської ради створений розділ «Соціально активний громадянин», який дозволяє подати петицію, запропонувати проєкт та подати його на бюджет. На сайті Ніжинської міської ради також можна знайти розділ із громадським бюджетом на 2021 рік, де вже є усі проєкти, організатори яких подалися на фінансування.

Ще одним кейсом є створення ініціативи «Молодіжний працівник в ОТГ». У вересні 2018 програма DOBRE стала ініціатором створення дорожньої карти молодіжної роботи в ОТГ, яку спільно розробили представники Міністерства молоді та спорту, Міністерства регіонального розвитку, Програм розвитку ООН в Україні, програми U-LEAD, асоціацій органів місцевого самоврядування і об'єднаних територіальних громад, молодіжних організацій та ОТГ, які мають досвід якісної молодіжної роботи. Карта складається з семи кроків. Вони показують, як громада може з нуля вибудувати якісну молодіжну роботу і створити стимули для активізації та можливості для розвитку молоді. Далі, на основі державної програми «Молодіжний працівник», DOBRE розробила спеціалізовану програму для ОТГ, яка включала 3 навчальні етапи, практичні завдання для учасників та консультації тренерів. 

Що стосується закордонних практик, то у Торонто є Програма громадського інвестиційного фінансування (Community Investment Funding program) —  місто Торонто пропонує гранти для сприяння досягнень соціальних, економічних та культурних цілей для жителів міста. Гранти націлені на підтримку ідей жителів Торонто щодо розвитку міста,  на заохочення мешканців до розвитку лідерських якостей та реалізації власних проєктів.