07 жовтня 2021, в 07:16
Динаміка прозорості: як змінилися українські міста — ТІ Україна презентує нове дослідження

У новому звіті ТІ Україна аналізує, як змінювалися найбільші українські міста у 2017–2020 роках: які інноваційні практики впроваджували, які їх сфери є найбільш відкритими, а також — як Рейтинги прозорості та підзвітності вплинули на конкуренцію між містами.

Чому деякі міста активно впроваджують зміни, тоді як інші залишаються пасивними? Що їх мотивує, а які виклики перешкоджають прогресу? Детально — у результатах дослідження.

Чотири роки поспіль ТІ Україна у рамках програми «Transparent cities/Прозорі міста» оцінює прозорість діяльності міських рад 100 найбільших міст України. Щорічні дослідження дозволяють з’ясувати, чи дотримуються міські ради нормативних вимог у сфері муніципальної прозорості та підзвітності, а також, чи мають мешканці реальну можливість залучатися та впливати на процеси вироблення міських політик.

Цікаві факти з дослідження прозорості 100 найбільших міст України

Міста продовжують втілювати рекомендації щодо принципів прозорості. Середній рівень прозорості міст — 47,7 бала (для порівняння: у 2017 році він становив 29,9). За чотири роки рейтингування середній показник зріс на 59,5%. Що це означає? Щороку муніципалітети продовжують оприлюднювати нові набори даних й оновлювати вже наявні, поліпшують функціонали своїх вебсайтів, впроваджують нові цифрові інструменти та дослухаються до рекомендацій програми для підвищення рівня прозорості.

У 2020 році середній показник приросту прозорості становив 4,4%. Наскільки цей ріст є значним у порівнянні з попередніми роками? У 2019 році він дорівнював 6%, у 2018 році — 38%. А отже, попри позитивну динаміку темпи підвищення прозорості міст знижуються.

Щороку принаймні частково змінюються міста-переможці (Львів — у 2017 році, Дрогобич — у 2018, Дрогобич і Покров — у 2019, Львів і Маріуполь — у 2020), проте всі вони стабільно входять до топу Рейтингу. Це свідчить про доволі щільну конкуренцію вгорі рейтингової таблиці. Так, у 2017-2018 роках велика кількість міст зробила значний крок уперед, проте у 2018-2020 роках 25 міст мали приріст менше ніж 5 балів, а 26 — лише втратили бали.

Найбільш і найменш прозорі сфери діяльності міських рад

Загальна динаміка виконання сфер місцевого самоврядування позитивна, проте, як і з містами, середній приріст сповільнився з 11–16% у 2018–2019 роках до 3% у 2020 році. Шість сфер демонструють винятково позитивну динаміку («Бюджетний процес», «Фінансова і матеріальна допомога», «Комунальне майно», «Освіта», «Інвестиції й економічний розвиток», «Житлова політика») за весь час. Решта мали принаймні одне невелике падіння.

Наприклад, у 2018–2019 роках дещо знизилися середні показники сфер «Соціальні послуги», «Землекористування», у 2019–2020 роках — «Комунальні підприємства», «Закупівлі», «Кадрові питання». Основна причина такого «просідання» найчастіше полягає в тому, що міські ради не встигають виконати нові рекомендації до оцінювання, особливо ті, що не є законодавчо обов’язковими.

Чому деякі міста стають більш прозорими, а інші залишаються закритими

Важливішим за стрімке зростання є сталий розвиток міста, який унеможливлює «відкат» змін. Це означає, що значно краще поступово вводити рішення, які будуть підтримуватися й вдосконалюватися протягом багатьох років, аніж виконувати їх, не думаючи про довготривалі пріоритети. Як правило, рекомендації, виконані нашвидкуруч або «під рейтинг», уже наступного року не принесуть місту балів, а містянам — реальної користі.

Головним чинником, який впливав і продовжує впливати на прозорість міст, залишається ефективність роботи органів місцевого врядування. Йдеться про важливість індивідуальної волі та професійність міського голови, секретаря й депутатів місцевої ради, налагоджених відносин між владою та опозицією в міській раді, доброчесність обраних та посадових осіб тощо.

«Дані, зібрані за чотири роки, показують нам зміни, які відбулися в роботі органів місцевого самоврядування, а також дають можливість зробити припущення, на що чекати в майбутньому. Аналітичний звіт «Динаміка прозорості: як змінилися українські міста за чотири роки» спростовує міфи про прозорість та підзвітність, а також надає ключові рекомендації для міських рад. Він безперечно буде корисний для тих, хто хоче дізнатися про прогрес українських міст на шляху до прозорості», — Олена Огороднік, менеджерка програми «Transparent Cities/Прозорі міста».

Аналітичний звіт розроблено в межах проєкту «Transparent Cities: електронна платформа взаємодії громадян та місцевої влади для забезпечення підзвітності та належного врядування», який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.