Вже четвертий рік поспіль Трансперенсі Інтернешнл Україна оцінює прозорість діяльності міських рад 100 найбільших міст України. Цього року команда програми “Transparent cities/Прозорі міста” оцінила ще й підзвітність 50 міст України.

Проведення щорічного вимірювання прозорості дозволяє з’ясувати, чи дотримуються міські ради нормативних вимог у сфері муніципальної прозорості, оцінити рівень імплементації найкращих практик та сформулювати рекомендації для поліпшення ситуації. Детальніше ознайомитися із методологію оцінки прозорості міст можна тут.

В свою чергу підзвітність оцінює, чи мають громадяни реальну можливість бути залученими та впливати на процеси вироблення політик, контролювати й перевіряти діяльність ОМС, а ті зобов'язані публічно звітувати про свою діяльність. Детальна методологія оцінки підзвітності доступна за лінком.

Прозорість: результати рейтингування―2020

Міста стають дедалі прозорішими. З часу останнього вимірювання, проведеного аналітиками програми «Transparent Cities/Прозорі міста» наприкінці 2019 року, середній бал зріс до 47,7.

Це в півтора рази більше, ніж в 2017 році, коли вперше проводилось дослідження.

Що це означає? Що муніципалітети щороку продовжують оприлюднювати нові набори даних й оновлювати вже наявні, поліпшують функціонали своїх вебсайтів, впроваджують найкращі практики та дослухаються до рекомендацій програми для підвищення рівня прозорості. 

Цьогоріч середній показник приросту прозорості становить 4,4%. Наскільки він значний порівняно з попередніми роками? У 2019 році він дорівнював 6 %, у 2018 році — 38 %.

Попри позитивну динаміку темпи підвищення прозорості міст знижуються. Одна із основних причин - проактивні міста вже виконали більшість простих рекомендацій методології, які не вимагають ухвалення нормативно-правового чи іншого акта; консультацій; додаткових фінансових, часових, технічних чи людських ресурсів. Складні індикатори впроваджуються повільніше.

Лідери та аутсайдери Рейтингу прозорості-2020

Конкуренція на верхівці Рейтингу щороку стає все запеклішою. Цьогоріч уперше з початку рейтингування одразу два міста — Маріуполь і Львів — перейшли до категорії «прозорих», одержавши за результатами оцінювання 86,6 та 85,2 бала відповідно. До п’ятірки лідерів також потрапили Дрогобич (78,1), Вінниця (76,7) і Тернопіль (75,2).

Порівняно з результатами рейтингування 2019 року, загальний бал Маріуполя і Львова зріс приблизно на 12 балів.

Два останні міста рейтингової таблиці — Ізмаїл і Новомосковськ — набрали менше ніж 20 балів та ввійшли до категорії «непрозорих», причому Новомосковськ перебував у цій категорії три з чотирьох років оцінювання, а Ізмаїл — потрапив уперше через погіршення результатів порівняно з 2019 роком.

Загалом зі 100 міст-учасників рейтингування 2 міста непрозорі (0—19 балів), 33 — переважно непрозорі (20—39 балів), 44 — частково прозорі (40—59 балів), 19 — переважно прозорі (60—79 балів) і 2 — прозорі (80—100 балів).

Приємно зазначити, що щороку кількість частково прозорих, переважно прозорих і прозорих міст зростає. У 2017 році у цих трьох групах було всього 14 міст зі 100, у 2019 — 64, а цьогоріч — уже 68 міст подолали позначку непрозорості.

Окрім середніх показників реалізації вимог містами уваги заслуговують й тенденції, які існують у сферах й індикаторах дослідження. Найбільш втілювана сфера цьогоріч — «Освіта», її показники зросли в середньому на 12,6 % (до 66,3 %).

Загалом середній відсоток реалізації восьми сфер цьогоріч перетнув позначку 50 % («Кадрові питання», «Доступ та участь», «Освіта», «Бюджетний процес», “Комунальне майно”, «Інформація про роботу ОМС», «Комунальне майно», «Фінансова, матеріальна допомога та гранти», «Інвестиції та економічний розвиток»).

Найнижчі показники у таких сферах, як «Закупівлі», «Житлова політика», «Комунальні підприємства» і «Соціальні послуги». Ці сфери представники ОМС найчастіше називали найбільш складними для втілення, і вони лишаються у списку найменш реалізованих з року в рік.

10 міст, що змінили свої позиції в Рейтингу прозорості-2020

Лідером 2020 року з приросту балів у Рейтингу прозорості став  Володимир-Волинський, який додав до показників 2019 року 22 бали. Такий приріст дозволив місту увійти до першої десятки Рейтингу. За рік міська рада покращила результати у більшості сфер від 1 до 3 балів.

Міська рада Конотопа поліпшила результати у майже всіх сферах діяльності місцевого самоврядування. Найбільше — у сферах “Інвестиції та економічний розвиток” (2,8→6,5), “Фінансова та матеріальна допомога, гранти” (3→6), “Освіта” (0→3), “Антикорупційна політика та професійна етика” (0,3→6).

Фастів у порівнянні з попереднім роком додав балів у 12 із 14 сфер. П`ятикратний ріст — у сфері “Фінансова, матеріальна допомога та гранти”.

Лозова у 2020 році поліпшила результат у всіх сферах, окрім “Комунального майна”, де спостерігається падіння на кілька десятих бала. Найбільший приріст балів — у сферах “Землекористування та будівельна політика” (3→6), “Комунальні підприємства” (2→5,2) та “Бюджетний процес” (1,5→4).

У 2020 році міській раді Нововолинська вдалося піднятися на 39 позицій в Рейтингу. Місту вдалося покращити показники майже у всіх сферах на 0,5-4,5 бала, найбільше — у “Комунальних підприємствах” (2,0→6,5).

Місто Лисичанськ у 2020 році втратило 13,7 бала. Це найсуттєвіше зниження показників серед усіх 100 міст Рейтингу прозорості. Падіння балів відбулося у 10 із 14 сфер. Варто зазначити, що з серпня 2020 року у місті діє військово-цивільна адміністрація, натомість методологія оцінювання розрахована на аналіз діяльності насамперед міських рад.

Вишневе показало регрес у 9 із 14 сфер Рейтингу прозорості. Зокрема, за 5 сфер (“Комунальне майно”, “Соціальні послуги”, “Інвестиції та економічний розвиток”, “Закупівлі, “Житлова політика”) місто одержало 0 балів.

У 2020 році показники Ніжинської міської ради знизилися у 8 із 14 сфер Рейтингу прозорості. Так, удвічі знизилися показники у сферах “Кадрові питання” (3,0→1,5), “Бюджетний процес” (6,5→3,0), “Землекористування та будівельна політика” (6,0→3,5) та “Комунальні підприємства” (5,7→2,5).

Загальний показник Житомира за підсумками Рейтингування зменшився на 10 балів через погіршення виконання індикаторів у 6 сферах у порівнянні з 2019 роком.

Марганецька міська рада погіршила показники у 8 сферах у порівнянні з результатами 2019 року. Знизилася бали міста у сферах “Комунальні підприємства”, “Кадрові питання”, “Комунальне майно”, “Бюджетний процес”. Водночас зріс рівень прозорості в “Освіті” (1,5→2,75 бала).     

Підзвітність: результати рейтингування―2020

Результати оцінювання підзвітності демонструють серйозний розрив між практичною відкритістю місцевої влади (допуск до засідань органів, налагодження діалогу з громадою, звітування) і більш формальними вимогами (оприлюднення даних, забезпечення роботи сайту.

Середній показник підзвітності цьогоріч учетверо менший за прозорість (12,5 проти 54,4 бала). 

Лідери рейтингування підзвітності 2020 року: Маріуполь, який лідирує з відривом 10 балів (32,0 бали загалом), Львів і Покров (по 22,0 бали), Біла Церква (21,0) та Чернівці (20,0).

Мінімальна оцінка — у Ковеля й Дніпра (3,0 бали), Шостки (4,0), Ізмаїла (6,0), а також Новомосковська і Кам’янця-Подільського (по 7,0).

Водночас через однакову кількість балів чимало учасників розташувалося на однакових сходинках: наприклад, другу поділили Покров і Львів, а 29-ту — аж дев’ять міст (Рубіжне, Херсон, Павлоград, Олександрія, Кам'янське, Кривий Ріг, Бровари, Запоріжжя, Бердичів).

За підсумками першого рейтингування підзвітності 45 міст увійшли до категорії «непідзвітних». Лише п'ять лідерів подолали позначку 20 балів й одержали статус «переважно непідзвітних».

Найбільш виконувані в середньому сфери — «Кадрові питання» (39,0 %), «Антикорупційна політика і професійна етика» (30,0 %), «Землекористування й будівельна політика» (23,1 %). Найменш втілені — «Закупівлі», «Фінансова, матеріальна допомога і гранти», «Соціальні послуги», «Інформація про роботу ОМС» (від 1,5 до 3,3 %).

Цікаві факти з дослідження прозорості та підзвітності міст України

• 93 міста зі 100 забезпечили можливість подати онлайн-заяву на зарахування дітей до дитячого садка та/або школи. Більшість з них також використовують ресурси з відкритою чергою розподілу дітей у дошкільні заклади.

• 11 міських рад мають зареєстровані кабінети на порталі Dozorro та ухвалили документ, який зобов’язує замовників відповідати на звернення на платформі, але тільки дві відповідають принаймні на 80% відгуків і звернень, що надходять на цей портал.

• Питання етичної поведінки депутатів закріплено в документах 69 міських рад зі 100. Етичні принципи поведінки посадовців зафіксовані у 51 нормативно-правовому акті, а працівників комунальних підприємств — лише в 21. Тільки 24 міські ради мають ухвалений порядок роботи з повідомленнями про корупцію, лише 38 — порядок врегулювання конфлікту інтересів у виконавчому комітеті.

• Лише два учасники рейтингування підзвітності (Маріуполь і Біла Церква) втілили принаймні один індикатор зі сфери «Житлова політика». Так, обидва міста оприлюднюють інформацію про житло, виведене зі статусу службового. Також публікуються дані про приватизацію такого житла. Маріуполь — єдине місто, яке публікує всі дані про передання службового житла в користування відповідно до вимог методології підзвітності.

• Найбільше в оцінці прозорості додав Володимир-Волинський (+22 бали). Місто піднялося на 27 позицій і вперше потрапило у топ-десятку за рівнем прозорості. Значно покращилися результати у сферах Комунальні підприємства», «Соціальні послуги», «Фінансова, матеріальна допомоги та гранти», «Житлова політика». 

• Проведення бюджетних слухань регламентується в нормативно-правових актах 30 міст з 50, але лише два (Тернопіль і Мелітополь) провели їх у 2020 році із попереднім анонсуванням онлайн або із забезпеченням онлайн-трансляції.

• Тільки 9 міських рад виконали основні умови для доступу громадян до засідань: Одеса, Маріуполь, Олександрія, Бровари, Чернігів, Дрогобич, Херсон, Кам'янець-Подільський, Мукачево. Вони забезпечили трансляції онлайн, завчасне анонсування, у документах відсутні дискримінаційні положення, не зафіксовано випадки недопуску в 2020 році. • 9 з 50 міст-учасників рейтингування підзвітності надали умови для участі громадян у засіданнях постійних комісій: Покров, Одеса, Маріуполь, Слов'янськ, Київ, Луцьк, Львів, Мукачево, Чернівці. 

Щоб отримати більше інформації, а також ключові рекомендації для покращення рівня прозорості й підзвітності міських рад, радимо ознайомитися із аналітичним звітом дослідження.