Війною росія дуже хотіла “денацифікувати” Україну. Але цим планам не судилося справдитися (як і всім іншим), і замість денацифікації ворог отримав активну дерусифікацію.
Ми все частіше відмовляємося від російських назв вулиць, площ та навіть теплоходів, намагаючись створити простір, вільний від ворожих назв і який вшановує нашу історію та наших героїв.
Ба більше, така тенденція простежується по всьому світу. Так, за даними МЗС в 14 країнах світу 20 вулиць та площ отримали українські назви. Показово, що у Чехії, Литві, Латвії, Албанії, Норвегії та Канаді українськими топонімами назвали вулиці та площі, на яких знаходяться дипломатичні установи росії.
Програма «Прозорі міста/Transparent cities» проаналізувала, наскільки активним є процес дерусифікації топонімів та які його особливості в перших 50 містах Рейтингу прозорості міст 2021 року.
Процес пішов
Загалом серед 50 досліджуваних міст у 41 процес дерусифікації відбувся або вже запущений. І такі високі показники цілком логічні, адже понад 65% українців мають запит на перейменування топонімів, що містять російські або ж радянські назви.
Водночас у 8 містах процес дерусифікації ще не розпочався. Так, 7 міст (Бахмут, Мелітополь, Херсон, Рубіжне, Покровськ, Краматорськ) перебувають в окупації або недалеко від лінії бойових дій, що прямо впливає на можливість ОМС здійснювати свої функції. Ще в 1 місті очільник громади вважає, що перейменування топонімів не є першочерговим завданням і до нього варто повернутися після перемоги. Також щодо 1 міста, Дунаївців, не вдалося знайти інформацію про зміну російських назв.
Що чекає на міста?
Найбільше роботи у напрямку перейменування чекає на міста центру, сходу та півночі України. Топонімічні комісії у міських радах сформували перелік назв, обов’язкових до змін, і подекуди він стосується двох сотень чи навіть більше об’єктів.
Для прикладу, топонімічна комісія у Вінницькій міській раді визначила необхідним змінити назви для майже 190 об’єктів, у Чернігові — 148, у Кропивницькому — 172, у Сумах — 184, у Кривому Розі — 193, у Кам’янському — 197. Містами-рекордсменами за кількістю топонімів, які потребують змін є Київ та Харків — більше 250 назв.
Усі перераховані муніципалітети вже розпочали процес перейменування, однак він не швидкий. По-перше, цифри не є остаточними, адже в окремих містах топонімічні комісії продовжують розширювати перелік об’єктів для перейменування. По-друге, сама процедура має відбуватися з дотриманням певних етапів, як-от залучення містян до зміни назв.
Чи залучені містяни в процес?
У 26 із 41 міської ради, які дерусифікують топоніми, залучали жителів до відбору нових назв. Тобто у більше, ніж 60% випадків думку містян намагалися врахувати.
Важливо, що йдеться не тільки про проведення громадських слухань, але й про використання електронних інструментів для відбору назв, як от гугл-форми, мобільні додатки чи чат-боти. Показово, що окремі міські ради у спірних чи резонансних ситуаціях проводять переголосування (Кам’янське) або виїзні консультації з мешканцями (Чернігів). Додамо, що не завжди інструменти є зручними або час на голосування співмірний із кількістю топонімів, які потрібно перейменувати. Очікуємо, що міські ради врахують недоліки у процесі залучення громадян і намагатимуться уникати їх у майбутньому.
Загалом не існує чіткого алгоритму перейменування топонімів. У якихось містах спочатку збирають думку жителів, а потім відповідна комісія враховує ці пропозиції і виносить їх на розгляд міської ради. Десь — відповідальні за дерусифікацію органи перш ніж виносити назви на обговорення, консультуються з експертами Інституту національної пам'яті. Та, на жаль, є й випадки, коли міські ради ухвалювали рішення без врахування думки мешканців.
Поради містам
Перейменування топонімів — важливий і водночас кропіткий процес, який потребує виважених підходів. Так, змінені назви будуть не тільки ідентифікувати певну місцевість, але й формуватимуть нашу нову історичну свідомість, вільну від “руского міра”. Для цього ми радимо містам:
- Здійснювати процес перейменування у декілька етапів, щоб полегшити його для містян і не перетворювати консультації з громадськістю у формальність. Так, у Кременчуці потрібно перейменувати 136 топонімів, і міська рада розпочала дерусифікацію з 30 перших вулиць. Схожі підходи використовують й інші міста, зокрема Вінниця, Запоріжжя, Львів.
- Консультуватися з громадськістю та широким колом експертів щодо нових назв. Це дозволить обрати найбільш вдалий варіант назви, що відповідає історичним особливостям місцевості чи запиту мешканців.
- Використовувати для зручності містян електронні інструменти. Наприклад, у Коломиї та Кропивницькому голосували за оновлені топоніми у гугл-формах, у Коростені та Червонограді — з використання інструменту Е-ЕДЕМ, у Києві — за допомогою мобільного додатку, а в Кам’янському — через спеціально створений чат-бот.
- Не затягувати з процесом дерусифікації, він на часі як ніколи. Про це свідчать як наведені вище дані соціологічного дослідження, так і просте розуміння того, що неможливо вшановувати назви, пов’язані з країною, яка щодня руйнує наші міста, катує та вбиває українців.
Як ми досліджували
Дослідження проводилося у період із 23 по 26 серпня 2022 року. За основу аналізу ми взяли дані з відкритих джерел (офіційні сайти міських рад, Фейсбук-сторінки, телеграм-канали ОМС, мера чи його заступників, ЗМІ,) щодо перейменування топонімів у ТОП-50 найпрозоріших містах України за підсумками Рейтингу 2021 року.
Серед досліджуваних 50 міст — 20 обласних центрів, а самі міста репрезентують усі 24 області України. Найбільше представлена в дослідженні Волинська (Луцьк, Володимир, Нововолинськ), Дніпропетровська (Дніпро, Кам'янське, Нікополь, Покров, Кривий Ріг, Павлоград), Донецька (Маріуполь, Бахмут, Покровськ, Краматорськ), Івано-Франківська (Івано-Франківськ, Калуш, Коломия), Львівська (Дрогобич, Львів, Червоноград), Хмельницька (Хмельницький, Дунаївці, Кам'янець-Подільський, Нетішин) області.