Читайте більше про результати рейтингування прозорості та підзвітності міст 2020
25 жовтня 2021, в 14:16
Кодекс прозорої влади: як змінилися українські міста за рік після виборів

У новому звіті ТІ Україна аналізує, як змінювалися українські міста впродовж першого року після проведення чергових місцевих виборів: які інноваційні практики впроваджувалися, яка сфера залишаються найменш відкритою, а також — наскільки сумлінно виконувалися передвиборчі обіцянки міських голів. Детально — у результатах дослідження.

Кодекс прозорої влади як орієнтир для трансформації міст

Напередодні місцевих виборів 25 жовтня 2020 року команда програми «Transparent cities/Прозорі міста» та Інститут Політичної Освіти розробили «Кодекс прозорої влади» для кандидатів у депутати місцевих рад та кандидатів на посаду міських голів. Кодекс був розроблений на основі методології дослідження прозорості 100 найбільших міст України та кращих практик діяльності органів місцевого самоврядування.

Він містить 11 положень — від забезпечення прозорого управління комунальними підприємствами до впровадження місцевої політики відкритих даних. Кожне із положень складається з деталізованих чітких пунктів.

Підтримуючи Кодекс, кандидати на посади міських голів взяли на себе зобов'язання бути відкритими, прозорими, підзвітними, а після перемоги на виборах — працювали, аби максимум інформації стала доступною для громадян. Положення підтримали у 14 областях і 30 містах України. Документ підписали 35 кандидатів на посади міських голів, 9 з них у підсумку виграли місцеві вибори.

Команда програми «Transparent cities/Прозорі міста» проаналізувала реалізацію положень Кодексу саме у тих 9 містах, де підписанти Кодексу були обрані на посади міських голів. А саме — Київ, Маріуполь, Покров, Рівне, Скадовськ, Тернопіль, Хмельницький, Червоноград, Шепетівка.

Рік після виборів: що змінилося в українських містах?

Хоча більшість міст протягом першого року каденції міських голів виконали зобов'язання Кодексу на 50% і вище, жодне місто не виконало вимог Кодексу у повному обсязі.

  • Найкращі результати міста показали у сферах прозорості прийняття рішень та оприлюднення актуальних даних про нерухоме майно, які були виконані більше ніж на 80%.
  • Найменш прозорою залишається сфера управління комунальними підприємствами (8.8%) та реалізації інфраструктурних проєктів (47.2%).
  • У сфері комунальних підприємств було виявлено, що жодне місто не має прийнятих та оприлюднених політик власності — комплексних документів, що визначали би підходи міста до управління комунальним майном та підприємствами.

«Прозорість — важливий показник для місцевої влади та водночас переконливий маркер для громадян та бізнесу, який допомагає зрозуміти, чи працює влада ефективно та відкрито — пояснює керівниця програми «Transparent cities/Прозорі міста» Олена Огороднік. — Ми продовжимо адвокатувати положення Кодексу, адже вони не втрачають своєї актуальності й сьогодні».

Наступні кроки — рекомендації для місцевої влади

Для комплексного виконання зобов’язань Кодексу радимо містам зосередитися на реалізації наступних положень:

  • Ухвалити політики власності комунальних підприємств.
  • Сформувати наглядові ради в комунальних підприємствах.
  • Забезпечити проведення щорічного зовнішнього незалежного аудиту діяльності комунальних підприємств.
  • Розширити та вдосконалити антикорупційну політику громади.
  • Залучати громадян до обговорення реалізації інфраструктурних проєктів.
  • Оприлюднювати інформацію щодо реалізації інфраструктурних проєктів.
  • Завершити інвентаризацію земельних ресурсів громади.

Детальніше про результати та основні рекомендації читайте у дослідженні:

Аналітичну записку розроблено в межах проєкту «Transparent Cities: електронна платформа взаємодії громадян та місцевої влади для забезпечення підзвітності та належного врядування», який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу. ЇЇ зміст є відповідальністю виключно Transparency International Ukraine і необов’язково відображає погляди Європейського Союзу.