Лише 5 із 50 перевірених міськрад та Київська міська державна адміністрація оприлюднили на державному порталі відкритих даних актуальну інформацію про майно, отримане в межах міжнародної технічної допомоги, відповідно до рекомендацій Мінцифри. Решта міст або не опублікували відповідних наборів, або не забезпечили їхньої належної якості.
Це результати перевірки програми «Прозорі міста», проведеної напередодні 11-ї річниці ухвалення постанови Кабінету Міністрів України № 835, яка регулює оприлюднення відкритих даних.
Півроку тому аналітики програми вже досліджували, як 50 найбільших міст України публікують на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних інформацію про актуальні тарифи на комунальні послуги. Тоді лише один набір даних — у КМДА — виявився вчасно оновленим, правильно названим і створеним за шаблоном Міністерства цифрової трансформації.
Цього разу експерти перевірили інший набір, який мають оприлюднювати органи місцевого самоврядування, — «Інформація про отримане майно (обладнання, програмне забезпечення) у рамках міжнародної технічної допомоги» (МТД).
Мета — з’ясувати , чи можуть відкриті дані громад бути надійним джерелом інформації для журналістів і дослідників та основою для створення електронних сервісів.
Єдиний державний вебпортал відкритих даних
Станом на кінець вересня 2026 року 6 міських рад — Бердичева, Борисполя, Ізмаїла, Ніжина, Павлограда та Первомайська все ще не створили своїх кабінетів на data.gov.ua. Кабінети чотирьох міських рад — Запоріжжя, Конотопа, Одеси та Харкова — залишалися порожніми, вони не містили жодного набору.
Для решти 40 міст аналітики знайшли потрібний набір лише в 13 кабінетах. Йдеться про 12 міських рад (Дніпро, Житомир, Івано-Франківськ, Кам'янець-Подільський, Кам'янське, Київ, Кривий Ріг, Кропивницький, Рівне, Чернівці, Чорноморська, Шептицький), а також про КМДА.
В кабінеті Вінницької міської ради станом на 24 вересня 2026 року був оприлюднений не один набір, де узагальнені дані міста, а 40 наборів (пошук здійснювався за ключовими словами «міжнародної технічної»).
Якість наборів на data.gov.ua
Експерти програми перевіряли не лише, чи є потрібні набори, а й наскільки вони якісні. Вони прагнули зрозуміти, чи опубліковані набори даних піддаються подальшому узагальненню. Для цього важливо, щоб усі наявні набори були вчасно оновлені, забезпечували використання структурованих даних, а будова ресурсів була уніфікованою згідно з рекомендаціями, які оприлюднило Мінцифри. Якщо ж міські ради не будуть дотримуватися базових вимог до наборів і не реалізовуватимуть стандарти, закладені державою, узагальнювати їхні відкриті дані буде неможливо.
Мінцифри рекомендує оновлювати дані про отримане у рамках МТД майно щороку. 6 із 12 міських рад та КМДА зазначили у паспортах наборів саме таку частоту оновлення. Кам'янець-Подільський, Кам'янське і Чернівці зафіксували готовність оновлювати набори щокварталу. Дніпро не вказав чіткої періодичності , використавши фразу «відразу після внесення змін», а Житомир і Київрада повідомили, що відповідний набір «більше не оновлюється».
Хто виконав взяті на себе зобов’язання станом на 24 вересня 2026 року? Сім розпорядників, що зазначили щорічну періодичність оновлення — Івано-Франківськ, Кривий Ріг, Кропивницький, Рівне, Чорноморськ, Шептицький та КМДА.
Кам'янець-Подільський востаннє оновлював набір у 2019 році, Кам’янське — у 2023, а Чернівці — у 2024. До того ж сім років тому Кам'янець-Подільський публікував ресурси у форматі DOCX, а не у якомусь із форматів, що дозволяють автоматизоване оброблення інформації електронними засобами (CSV, XML, JSON, XLS, XLSX, ODS).
За рекомендаціями Мінцифри набір даних про міжнародну технічну допомогу має складатися з одного ресурса (таблиці) під назвою assets. 8 із 13 розпорядників врахували цю просту рекомендацію у назвах своїх ресурсів і назвах файлів ресурсів. Кам’янське використало цю назву лише для файлу ресурсу, а сам ресурс отримав довгу українську назву.
Таблиця assets має містити 16 атрибутів (колонок). Їх назви, опис значень, типи даних, а також вимоги до заповнення детально розписані на одній зі сторінок порталу data.gov.ua. Там наведені також шаблон відповідної таблиці і приклад її заповнення.
Аналіз показав, що створити передбачену рекомендацією таблицю із 16 колонками і заповнити її змогли шість розпорядників — Івано-Франківськ, Кропивницький, Рівне, Чорноморськ, Шептицький та КМДА.
Отже, станом на кінець вересня 2026 року на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних вчасно оновленими, правильно названими і створеними за шаблоном Мінцифри виявилися набори лише 5 із 50 міських рад та КМДА.
Локальні портали відкритих даних
Окрім державного порталу експерти програми цього разу проаналізували також 12 порталів відкритих даних окремих міст і місцевий портал відкритих даних Львівщини, де поширюють свої набори Стрий та Шептицький. У таблиці — як міста оприлюднили набір «Інформація про отримане майно у рамках МТД» на державному та локальних порталах станом на 24 вересня 2026 року.
Біла Церква, Луцьк, Львів, Полтава та Стрий мали набори на локальних порталах, але вони були відсутні в кабінетах міських рад на державному порталі.
Лише трьом розпорядникам — КМДА, Кропивницькій та Шептицькій міським радам — вдалося досягти поширення набору і на своєму порталі, і на державному. Причому Кропивницькому і Шептицькому пощастило навіть синхронізувати дату оприлюднення на цих порталах.
Якість наборів на локальних порталах
Усі розпорядники, які оприлюднили непорожні набори даних, зазначили у паспортах наборів передбачену Мінцифри частоту оновлення — щороку. Винятком став лише Львів, який замість зазначення чіткої періодичності, використав словосполучення «одразу після внесення змін».
Хто виконав взяті на себе зобов’язання станом на 24 вересня 2026 року? Біла Церква, Дніпро, Кропивницький, Луцьк, Полтава, Шептицький та КМДА.
Вінниця востаннє оновлювала єдиний набір з непорожнім ресурсом у серпні 2025 року. У Стрия один набір виявився оновленим вчасно, інший — ні.
8 із 10 міст, які оприлюднили непорожні набори, врахували рекомендацію Мінцифри і використали слово «assets» у назвах ресурсів і назвах файлів ресурсів. Луцьк продовжує називати ресурси довгими українськими назвами, доримуючись вказівок Мінцифри лише у назвах файлів ресурсів. Стрий в одному випадку використав для назви ресурса слово «dopomoga» а в іншому – передбаченне Мінцифрою «assets».
Створити ресурс із 16 колонками і заповнити його змогли сім розпорядників — Біла Церква, Вінниця, Дніпро (у 2 із 3 наборів), Кропивницький, Полтава, Шептицький та КМДА.
Дніпро в одному з трьох наборів, Стрий в одному з двох наборів та Луцьк користуються іншим порівняно із мінцифрівським шаблоном ресурсу assets, який складається не з 16, а з 15 колонок.
Отже, станом на кінець вересня 2026 року на локальних порталах вчасно оновленими, правильно названими і створеними за шаблоном Мінцифри виявилися набори лише Білої Церкви, Дніпра, Кропивницького, Полтави, Шептицького та КМДА. Однак дані Дніпра не були об’єднані в один набір, який би давав повне уявлення про отриману містом МТД.
Висновки
Якщо у випадку з набором «Дані про тарифи на комунальні послуги, які затверджуються органом місцевого самоврядування» у журналістів, дослідників, розробників електронних сервісів не було жодних шансів об’єднати хоч якісь дані з порталу data.gov.ua, бо вчасно і коректно їх оприлюднила лише КМДА, то у випадку набору «Інформація про отримане майно у рамках міжнародної технічної допомоги» наприкінці вересня 2026 року була можливість узагальнити дані Івано-Франківська, Кропивницького, Рівного, Чорноморська, Шептицького та КМДА.
Актуальних коректних наборів на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних могло б бути більше, якби Мінцифри налагодило харвестинг даних — процедуру автоматизованої передачі наборів та їхніх метаданих з локальних порталів до data.gov.ua. Тоді користувачі мали б доступ і до наборів Білої Церкви, Дніпра та Полтави.
Однак слід зауважити, що проблеми на боці Мінцифри, — це лише частина проблем в сфері відкритих даних органів місцевого самоврядування.
За відсутність кабінетів міських рад на data.gov.ua відповідають муніципалітети Бердичева, Борисполя, Ізмаїла, Ніжина, Павлограда та Первомайська. Так само, і за порожні кабінети Конотопа та Одеси — відповідають міські ради.
Дніпровська міська рада несе відповідальність за те, що Департамент екологічної політики та КП «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» створюють на місцевому порталі набори, присвячені МДТ, за шаблоном Мінцифри, а Центральне управління соціального захисту населення користується іншим шаблоном. Якість даних була б значно вищою , якби міська рада об’єднувала їх раз на рік в один набір, а вже потім оприлюднювала на порталі відкритих даних Дніпра.
Мукачівська міська рада поширила на своєму локальному порталі два порожні набори даних. Натомість вона могла створити лише один набір без ресурсів, і вказати в його описі, що муніципалітет ніколи не отримував майно в рамках МДТ (якщо це так).
Львівська міська рада має великий досвід у сфері відкритих даних і точно знає про шаблони Мінцифри. Проте оприлюднила у своїй таблиці, присвяченій міжнародній технічній допомозі, 7 власних колонок замість обов’язкових 16, і тим самим перекреслила можливість використовувати дані Львова для узагальнення на регіональному чи національному рівні.
Усі ці факти свідчать, що перелік проблем у сфері відкритих даних залишається незмінним.
Міські ради або взагалі не поширюють дані, або не узагальнюють їх перед оприлюдненням на рівні муніципалітетів, або не приділяють достатньо уваги актуальності та якості наборів.
Мінцифри ж не має видимих результатів ані в питанні відновлення публічного доступу до наборів даних ОМС з прифронтових областей, ані в питанні харвестингу, ані в питанні створення методичних матеріалів та навчання представників ОМС. Штучний інтелект, який мав допомогти модерувати набори й спілкуватися з розпорядниками, поки теж не виправдав сподівань — про це свідчить чат «OpenData техпідтримка».
Внаслідок цього органи місцевого самоврядування та Мінцифри продовжують перекладати відповідальність за проблеми одне на одного, а сфера не розвивається.