Коли міська рада вирішує, куди спрямувати бюджетні кошти, як розподіляти гуманітарну допомогу, соціальні послуги чи міську інфраструктуру, це безпосередньо впливає на життя містян. Але контролювати владу й брати участь у рішеннях можна лише тоді, коли зрозуміло, що саме вона вирішила, скільки це коштує, хто відповідає за виконання і де знайти актуальну інформацію. 

Тут врядування на місцях напряму перетинається з євроінтеграцією. Бо європейські стандарти проявляються у щоденній роботі міської влади — її передбачуваності та здатності залучати жителів до рішень. 

Програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine оцінює, наскільки українські міста наближаються до цих стандартів. Полтава входить до пілотної вибірки міст, для якої формується цьогорічний Європейський індекс міст. Окремо ми проаналізували базові практики прозорості й підзвітності у Кременчуці, Горішніх Плавнях, Лубнах і Миргороді. 

Картина неоднорідна: здебільшого містам Полтавщини бракує цілісної системи, в якій жителю легко знайти важливу інформацію, зрозуміти дії влади та вплинути на ухвалення важливих рішень.

Полтава: помітні зміни, але ще не цілісна система

Загалом Полтава протягом останніх місяців оновила низку базових документів і створила окремі тематичні розділи на сайті міської ради. Там оприлюднений актуальний Статут Полтавської міської територіальної громади, ухвалений у травні 2024 року. Документ доступний у вигляді повної версії, зібраної в одному файлі. Так само оприлюднений Регламент міської ради, який враховує усі зміни, які були внесені в нього з моменту ухвалення.

Наприкінці 2025 року Полтава затвердила нову Стратегію розвитку громади до 2028 року та план заходів з її реалізації на 2026–2028 роки. Поки повноцінно оцінити її реалізацію неможливо, адже минуло небагато часу, а результати моніторингу ще не оприлюднені.

У подальшому міська рада має регулярно показувати, яким чином досягає цілей і показників, що саме із завдань виконано і що варто скоригувати.

Окремо варто відзначити публічний звіт керівництва міста за 2025 рік. Міська рада заздалегідь анонсувала подію, оприлюднила письмовий звіт і відеозапис. Попри те, що громадськість неоднозначно відреагувала на захід, Полтава стала одним з небагатьох обласних центрів, де очільниця міста зустрілася з громадою офлайн і відповіла на запитання жителів. До прикладу, у Києві, Житомирі, Кропивницькому, Сумах, Одесі таких зустрічей не було.

Полтава також анонсувала публічне представлення інформації про виконання бюджету. Однак на момент аналізу письмовий бюджетний звіт за 2025-й рік не був належним чином розміщений у спеціальному бюджетному розділі вебсайту, а відеозапис представлення знайти не вдалося. 

Що стосується пілотного Європейського індексу міст, то Полтава поки не серед лідерів: стартове оцінювання зафіксувало суттєві прогалини одразу в кількох напрямах — від відкритості і електронних сервісів до публічних фінансів. 

Але повторна оцінка Полтави показала суттєвий прогрес, зокрема у блоці «Відкритість» рівень виконання індикаторів зріс із 40% до 85%. Міська рада почала краще анонсувати й документувати засідання, оприлюднила актуальну Стратегію розвитку, впорядкувала інформацію про регуляторну діяльність, місцеві податки, участь жителів, єВідновлення, гуманітарну допомогу та підтримку захисників і захисниць.

У Полтави ще залишаються прогалини у сфері розвитку цифрових сервісів, бюджетній підзвітності, відкритих даних і механізмах участі. Та сподіваємося найближчим часом там відбудуться позитивні зміни.

Кременчук: публічна звітність і прогалини у бюджетній відкритості

Кременчук має актуальний Статут громади та Регламент ради, повні версії яких доступні на сайті. Також місто забезпечило звітування міського голови за 2025-й рік: жителі могли ставити запитання в чаті або надсилати їх електронною поштою, оприлюднені письмовий звіт і відеозаписи. 

Водночас Кременчук не провів окремого публічного представлення звіту про виконання бюджету. На сайті не вдалося знайти анонсу такої події, письмового звіту у спеціальному бюджетному розділі чи відеозапису. 

На сайті Кременчука є окремі розділи, присвячені електронним сервісам, відкритим даним та антикорупційній політиці, але не сформовані повноцінні «єдині точки входу» щодо бюджету та публічних інвестицій.

Стратегія розвитку Кременчуцької громади розрахована до 2028 року, однак на сайті не вдалося знайти належно оприлюднений план заходів з її реалізації та результати моніторингу її виконання. Без цього важко зрозуміти, чи місто справді рухається за затвердженою стратегією.

Горішні Плавні: системні документи без належного звітування

На сайті міської ради Горішніх Плавнів створені тематичні розділи про бюджет, відкриті дані, антикорупційну політику та публічні інвестиції.

Горішні Плавні мають актуальні Статут громади і Регламент міської ради. Але ознайомитися зі Стратегією розвитку громади до 2028 року неможливо. Її створили у 2020 році як розширення Стратегії розвитку міста Горішні Плавні, актуалізували у 2026 році, але жодного разу її повний текст не оприлюднили на відповідній сторінці офіційного сайту ради.

Також аналітики не змогли відшукати публічний звіт очільника міста: немає окремої сторінки міського голови, анонсу відкритої зустрічі, письмового звіту та відеозапису.

Щодо бюджету місто оприлюднило письмовий звіт і повідомило, що  планують його публічно представити під час сесії. Проте без відеозапису неможливо перевірити, як саме відбувалася презентація, чи пояснювали показники та чи мали жителі можливість поставити запитання.

Лубни: найбільше наборів відкритих даних, але проблеми з базовими документами

Стратегія розвитку Лубенської громади на 2024–2027 роки є відносно новою, а на сайті доступна інформація про результати її моніторингу. Це позитивно вирізняє Лубни серед інших міст Полтавської області.

Водночас є проблеми з доступністю ключових нормативних документів. Актуальна версія Статуту громади не зібрана в одному придатному для використання файлі: текст на сторінці складно читати, а доступна PDF-версія є застарілою. Регламент ради також не представлений як повна актуальна версія в одному документі, а окремої сторінки, присвяченої йому, знайти не вдалося.

Статут і Регламент визначають правила участі жителів, роботи депутатів, проведення сесій та ухвалення рішень. Якщо актуальну редакцію складно знайти або неможливо однозначно ідентифікувати, жителі фактично не мають зручного доступу до правил, за якими працює їхнє місто.

На сайті муніципалітету є розділи про бюджет, електронні сервіси, відкриті дані, запобігання корупції та публічні інвестиції. Проте розділ відкритих даних на сайті міської ради порожній, хоча в кабінеті міської ради на data.gov.ua оприлюднена значна кількість наборів. 

Найслабша сфера Лубен — бюджетна підзвітність. Не вдалося знайти ані анонсу публічного представлення звіту про виконання бюджету, ані письмовий звіт у бюджетному розділі чи відеозапис.

Миргород: стратегічне планування є, відкритих даних майже немає

Миргород має актуальні Статут громади та Регламент міської ради. Стратегія розвитку розрахована до 2030 року, а план заходів з її реалізації — на 2026–2028 роки. Однак результати моніторингу реалізації Стратегії та плану заходів на сайті знайти не вдалося. 

Водночас місто організувало відкрите звітування міського голови, оприлюднило анонс, письмовий звіт та відеоматеріали. 

Є й інформація про виконання бюджету, але без публічної зустрічі-представлення, де посадовці могли б пояснити цифри й відповісти на запитання жителів.

На сайті Миргорода є бюджетний розділ, сторінка Smart City, інформація про запобігання корупції та публічні інвестиції. Водночас не сформована окрема точка входу в тему відкритих даних. Про відсутність уваги до цієї сфери свідчить і кількість наборів відкритих даних, оприлюднених в кабінеті міської ради на data.gov.ua – там їх всього 4 із 70+ обов'язкових. Це найнижчий показник серед усіх перелічених міст області.

Що об’єднує міста Полтавщини?

Головна проблема міст Полтавщини — інформація часто розкидана по сайту міської ради і не відповідає на прості питання жителя. Стратегії розвитку є в усіх п’яти містах, майже всі очільники досліджуваних міст прозвітували про свою роботу, та більшість міськрад має необхідні тематичні розділи на своїх сайтах.  Водночас бракує регулярного моніторингу виконання Стратегій, зрозумілого пояснення бюджетних результатів, повних даних про гуманітарну допомогу тощо. Тобто формальна відкритість поступово зростає, але до зручної для містянина підзвітності ще є куди крокувати.

А ще складно містам даються сфери, де потрібно системно пояснювати рішення і результати. Це особливо проявляється в бюджетних питаннях, гуманітарній допомозі та стратегічному плануванні. Жителі — дорослі громадяни, яким важливо розуміти, що саме виконано, скільки це коштувало, за якими принципами розподіляли ресурси і хто уособлює відповідальність за результат. 

Рекомендації для міст Полтавщини

Щоб жителі мали належний доступ до інформації та даних, відчували себе рівним партнером у співтворенні життя у місті, могли долучитися до рішень і нести відповідальність за краще (чи гірше) завтра, міським радам варто почати з того, щоб:

• Сформувати повний цикл у стратегічному плануванні: ухвалювати Стратегії та плани заходів з їх реалізації, регулярно публікувати звітність про їх виконання.
• Зібрати ключову інформацію в зрозумілі тематичні розділи («єдині точки входу») — регуляторна діяльність, бюджет, місцеві податки та збори, публічні закупівлі, публічні інвестиції, антикорупція, електронні сервіси, відкриті дані, гуманітарна допомога, єВідновлення, інформація для ВПО та Захисників і Захисниць, доступу громадян до засідань. У кожному з них мають бути посилання на актуальні документи ради, звіти, відповідальні підрозділи та способи зворотного зв’язку, а також посилання на державні системи.
• Розвивати взаємодію з жителями. Під час публічного звіту міського голови, бюджетних слухань чи консультацій житель повинен мати можливість поставити запитання і отримати відповідь. А після консультацій — побачити, чи врахували його пропозицію. 
• Посилити бюджетну підзвітність. Міста мають представляти та пояснювати результати виконання бюджету, завчасно анонсувати такі події, давати можливість ставити запитання та залишати у відкритому доступі письмові матеріали й відеозапис. 
• Зробити прозорішим управління гуманітарною допомогою. Оприлюднювати правила її розподілу, джерела й обсяги надходжень, категорії отримувачів та звіти про використання ресурсів.

Нагадаємо, що міські ради можуть завантажити форми самооцінювання програми «Прозорі міста», пройти детальну самоперевірку за ключовими напрямами та одразу отримати рекомендації у слабких питаннях. 

Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.

Зміст цієї публікації є відповідальністю авторів і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.