Російські окупанти продовжують нищити українські міста. Десятки громад зазнали серйозних руйнувань, Маріуполь, Волноваха, Рубіжне, Лиман зруйновані вщент. Попереду — тривалий процес відновлення. Де потрібно будувати нове житло? Яким воно має бути? Які об’єкти мають фінансуватися пріоритетно? На ці питання складно відповісти без розуміння потреб людей. 

У матеріалі говоримо про те, чому міській владі важливо залучати громадськість, та яких принципів варто дотримуватись у співтворенні рішень.

Які є переваги залучення жителів для влади?

• По-перше, міська влада отримує ширше уявлення про ситуацію, цінності та точки зору різних соціальних груп. Відповідно, її рішення стають більш обґрунтованими та стійкими, адже враховують потреби різних сторін.  Принцип залучення закріплено й на конференції в Лугано. У Маніфесті громадянського суспільства вказується, що українці повинні бути включені в процес прийняття рішень щодо свого майбутнього на всіх рівнях. Будь-яке ухвалення рішень має бути прозорим та партисипативним. А ще — обговорюватися та ухвалюватися з урахуванням довготермінових наслідків для громади.  Важливо, щоб громада також сигналізувала про потребу збільшувати свій вплив на ухвалення рішень. Проте вже зараз до 12% опитаних українців вважають це однією з найважливіших цілей країни на найближчі 10 років. 
• По-друге, це показує турботу влади про головний актив громади — людей. Співтворення влади та громади є додатковим стимулом для розвитку комфортного та інклюзивного середовища, де у центрі стоїть людина. А збільшення можливостей участі в житті громади посилює відчуття впливу на її майбутнє. 
• По-третє, залучення — це ще й підвищення загальної обізнаності про роботу органів місцевого самоврядування, розуміння меж їх можливостей та відповідальності у вирішенні різних міських питань. 

Досвід українських міст

Наразі найактуальнішими є кейси спільної роботи влади й громадськості в питаннях відбудови та дерусифікації. 

Так, у Миколаєві зараз розробляють новий генеральний план міста. Іноземні архітектори розробили велике опитування щодо транспортної системи, житлових умов, інфраструктури міста та інших важливих аспектів відновлення. Міжнародні експерти наголошують на важливості включення мешканців до процесу відбудови. 

“Варто давати простір для креативу й самовираження як професіоналів, так і простих людей. Місто має бути колективним та інклюзивним. Участь у цьому мають брати всі. Система зверху-вниз уже не актуальна та стримує багато креативних ідей”, — переконаний історик з Роттердамської академії архітектури Війнанд Галема. 

Водночас, згідно з даними дослідження програми “Transparent cities/Прозорі міста”, у 63% випадків міські ради залучають містян до процесу перейменування. У столиці для вибору нових назв вулиць влаштували масштабне голосування в застосунку “Київ Цифровий”. Одеситів запросили на конференцію з представниками влади перед тим, як залучити до голосування за долю пам’ятника Катерині ІІ. Близько 1000 осіб, що зареєструвалися, мали змогу запропонувати свої варіанти, як діяти з монументом російській імператриці. Є випадки, коли залучення мешканців суттєво змінювало результати — у Кам’янському, наприклад, запустили повторне голосування через те, що попередньо погоджені назви були спірними.

Мешканців можливо залучати і для більш ефективного розвитку транспортної інфраструктури. У Львові для цього запустили анонімне опитування про якість пасажирських перевезень. В умовах війни, через підвищення цін на пальне та дефіцит персоналу, громадський транспорт запрацював гірше. Тому міська влада вирішила залучити мешканців, аби визначити виклики та стабілізувати перевезення. Отримані дані планують використати для визначення пріоритетних напрямів роботи.

“Метою транспортної реформи Львова є сформувати таку маршрутну мережу, яка дозволить максимально покрити нашу територіальну громаду. Ми прагнемо зробити це найбільш ефективно, з урахуванням наявних ресурсів (рухомого складу, фінансових можливостей), а також перспектив розвитку”, — зазначає Орест Олеськів, начальник управління транспорту департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради.

Ще одним ефективним способом змінити місто через взаємодію влади і громади є бюджет участі. Це процес, який надає можливість кожному мешканцю створювати власні чи голосувати за наявні проєкти. У разі набрання необхідної кількості голосів, проєкти реалізуються за рахунок міського бюджету. 

У 2021 році 197 українських громад планували реалізувати майже 2500 проєктів. Більшість із них — це створення об’єктів соціальної інфраструктури та місць дитячого дозвілля. Проте через війну та пов'язані з нею витрати частина міст призупинила фінансування громадських бюджетів. 

Міжнародні принципи громадської участі у процесі відновлення 

Більша частина інфраструктури України була побудована ще за радянських часів та не мала достатньо інвестицій для модернізації. Як результат, більшість будівель не є енергоефективними, зручними чи інклюзивними, та потребують значного вдосконалення. Відтак, принцип build back better передбачає комплексне врахування кращих європейських практик енергоефективності та сталого розвитку. 

Сьогодні українські громади мають реальну можливість впливати на відновлення своїх населених пунктів та запропонувати власне бачення відбудови. Поміж іншого, увагу варто приділяти саме врахуванню думки громадян при відновленні територій. Принцип зосередженості на потребах декларує беззаперечну необхідність залучати до цих процесів громадськість. Такий підхід допомагає сформувати відчуття причетності та забезпечити сталість відновлення.

Для забезпечення участі всієї місцевої громади у відновленні та відродженні важливе значення мають інноваційні підходи. Потреби громади неможливо визначити за допомогою підходу «згори донизу», а будь-які спроби такого типу можуть призвести до витрат, які не пов’язані з реальними потребами людей. А отже — навряд забезпечать стійкі результати. 

Планувати відновлення варто так, щоб синхронізувати процеси з програмами розвитку громад та регіонів. Це дає змогу врахувати наявні ресурси та залучати людей, а відтак, підтримувати подальшу економічну стабілізацію населеного пункту. 

Важливим є врахування принципу прозорості та належного врядування. Прозорість та підзвітність — це не тільки те, що допомагає громадам розвиватись у мирний час. Це ті фактори, які допомагають долати кризи ефективніше.

Проте єдиного декларування принципів з боку місцевої влади замало. Залучення мешканців — один із ключових етапів відбудови України. Варто прислухатися до думки людей та напрацьовувати рішення спільно з громадою. А українцям потрібно бути проактивними, брати ініціативу, допомагати чиновникам побачити більше. А ще — не боятися брати відповідальність у співторенні рішень.

Відомі випадки, коли саме громадяни сприяли процесу відбудови чи впливали на те, яким буде вигляд міста. Наприклад, саме мешканці Варшави, повернувшись  до вщент зруйнованого міста, переконали владу в тому, що місто таки потрібно відродити. Водночас жителі Лондона брали активну участь в обговоренні планів відбудови, забезпечивши таким чином плюралізм думок та поглядів. 

Також мешканці відіграють вагому роль у збереженні історичної спадщини. Жителі Дрездена рятували вцілілі артефакти і навіть каміння, яке потім використали при відновленні частини будівель.

Лише разом зможемо створити спроможні й комфорні українські міста.