Програма «Прозорі міста» перевірила, як очільники 100 найбільших міст України¹ відзвітували про свою діяльність у 2024 році. 70 мерів оприлюднило звіти, проте тільки 24 з них відповідали на запитання громадськості².

За Законом України «Про місцеве самоврядування», міські голови зобов’язані звітувати про свою діяльність перед громадою два рази на рік. Водночас чинне законодавство не встановлює ані чіткої процедури, ані відповідальності за відсутність або формальне звітування. Тому на практиці вони здебільшого обмежуються щорічним підсумковим звітом, який публікують на сайті міськради. 

Підзвітність міських голів у 2024 році

Минулого року аналітики програми перевіряли, як прозвітували міські голови 80 міст. Так, за 2023 рік 51 громада мала змогу почути від очільника звіт про його роботу, проте анонс про подію опублікували лише у 20 містах. 

Серед 77 міських голів, звітність яких аналітики оцінювали два роки поспіль, бачимо певний прогрес: за 2024 рік прозвітувало на 7 посадовців більше, ніж за попередній. У 2023 році з цієї вибірки прозвітували 49, а в 2024 — 56 очільників громад. 

Серед 100 міст України за минулий рік прозвітували 70 міських голів (станом на 1 липня 2025 року). Із них 19 звітів були оприлюднені ще наприкінці 2024-го, тоді як 51 – упродовж першого півріччя 2025. Тобто 30 лідерів громад порушили законодавство і не проінформували містян про свою діяльність. 

Лише в 33 містах вдалося знайти відеозаписи публічних звітів на окремій події чи під час сесії ради. У решті випадків міські голови обмежились публікацією текстового звіту на сайті міської ради, або ж не надали відеопідтверджень проведених заходів. Вчасно анонсували звітні події 30 міських рад, а запитання до міського голови містяни змогли поставити в 24 громадах зі 100, про що свідчать відеозаписи або супровідні офіційні новинні повідомлення. 

Серед 20 досліджуваних обласних центрів звітування відбулося в 15. Не прозвітували очільники Києва, Сум, Ужгорода, Житомира та Харкова. Десять лідерів з обласних центрів виступили публічно з наявністю відеозапису або трансляції, а участь громадськості (конкретні запитання до мера) зафіксовано у шести з них – Дніпро, Івано-Франківськ, Луцьк, Полтава, Рівне, Чернівці. У деяких містах під час відкритих подій також запрошували представників Збройних Сил та громадськості для коротких виступів, наприклад, так було в Одесі. На думку аналітиків, таке залучення складно вважати органічною участю мешканців, оскільки спікерами зазвичай є попередньо запрошені особи з переважно компліментарними виступами, а решта громадян не отримала можливості озвучити питання, що справді хвилюють громаду. Міські голови Хмельницького та Черкас обмежилися телеефірами в локальних медіа, що теж позбавило громадян шансу взяти участь в прямому діалозі з владою.

Мер столиці, на жаль, також не показав прикладу вдалого звітування – були оприлюднені лише фрагментарні повідомлення про діяльність за окремими напрямками. 

Міста Київщини загалом показали найгірший результат серед областей: у Київській області прозвітували голови чотирьох громад із 12: Білої Церкви, Боярки, Броварів та Переяслава. У Білій Церкві та Переяславі були опубліковані відеозаписи звітних подій, проте їх проведення не анонсували належним чином. У Боярці ситуація була зворотною – анонс оприлюднено, але відеозвіт не опублікували. В усіх чотирьох містах запитання від громадськості не зафіксовані. 

Жоден міський голова серед досліджуваних міст у Закарпатській (Берегове, Мукачево, Ужгород, Хуст), Кіровоградській (Кропивницький, Олександрія, Світловодськ) та Харківській (Златопіль, Лозова, Харків) областях не провів саме публічного звітування за 2024 рік – принаймні, не було опубліковано відеозаписів, анонсів або новинних повідомлень про проведення таких подій. У деяких містах на офіційних сайтах оприлюднено лише текстові варіанти звітів. 

Серед десяти міст, що мають статус територій можливих бойових дій, міські голови семи прозвітували про свою роботу за 2024-й. Не оприлюднили підсумків року очільники Марганця, Сум і Харкова.

Із 100 перевірених громад лише 13 повністю відповідають вдалим практикам прозорості: завчасно анонсували звітування на публічних ресурсах, забезпечили участь і залучення мешканців, провели онлайн-трансляцію та оприлюднили відеозапис, а також надали розгорнутий текстовий звіт. Серед успішних кейсів – чотири великі: Луцьк, Рівне, Полтава, Чернівці, чотири середні: Дрогобич, Коломия, Стрий, Умань та п’ять малих міст: Борислав, Броди, Володимир, Звягель, Чортків. 

Ці результати демонструють, що якісне звітування не є прерогативою лише великих міст та обласних центрів. Наприклад, вимоги на 100% виконали міські голови як обласного центру Луцька, так і значно меншого Володимира. Третина найкращих прикладів – це малі та середні міста Львівщини, в яких очільники міста не тільки публічно звітують, а й відповідають на питання мешканців. Натомість у відеозаписі звіту міського голови Львова безпосередньо запитань не зафіксовано. Більше того, він відновив практику звітування лише у 2025 році після перерви, що тривала з 2022 року.

Успішні приклади звітування від очільників малих міст

Із 24 міст, де очільники відповідали на запитання громадськості, 10 становлять малі міста (з населенням до 50 тис.), сім – середні, і шість – великі (серед них три обласні центри). Серед малих міст, голови яких відкрито відповідали на питання мешканців, три громади Львівщини (Борислав, Броди, Новояворівськ), дві з Волині (Володимир і Нововолинськ), а також Звягель на Житомирщині; Дубно на Рівненщині; Миргород на Полтавщині; Охтирка на Сумщині та Чортків на Тернопільщині. 

Такий розподіл ще раз підтверджує, що малі міста – це не про меншу спроможність. Навпаки, за наявності політичної волі вони здатні швидше впроваджувати зміни, а також ефективно залучати громадськість завдяки тіснішим зв’язкам між владою та громадою. 

До прикладу, попри складну безпекову ситуацію, міський голова Охтирки провів публічний звіт ще наприкінці 2024 року в місцевому Центрі культури та дозвілля. Хоча відеозапис не оприлюднено, новинні повідомлення підтверджують участь понад 150 мешканців, які порушували питання медицини, благоустрою та екології. 

У Бродах міський голова у квітні 2025 також провів відкритий звіт про діяльність ради у 2024 році. Подія відбулась у приміщенні міської ради, була анонсована через офіційну сторінку в соціальних мережах і зібрала містян, які ставили запитання щодо комунальних доріг, житла для військових, зон відпочинку та інших тем. 

У Звягелі в січні 2025 року відбулась подія, про яку завчасно повідомили на офіційних каналах. Мешканцям запропонували кілька зручних способів поставити запитання до звіту міського голови: через онлайн-форму, електронну пошту, коментарі під дописами у Facebook чи телефоном на гарячу лінію. Під час самої події містяни також ставили запитання наживо. 

Ці приклади демонструють, що навіть за обмежених ресурсів та зовнішніх викликів міські голови можуть підтримувати пряму комунікацію з громадянами. Відкритий звіт не обов’язково має бути масштабним шоу в переповненій залі – достатньо чесної розмови у доступному форматі з можливістю поставити запитання вживу та онлайн. 

Загалом дослідження показує, що міські голови охочіше публікують тексти про узагальнені та показові успіхи попереднього року, ніж ведуть відверту розмову з мешканцями про складні питання, які непокоять громаду. Оскільки в законі не прописано, як і коли конкретно мери мають звітувати, кожен обирає зручний для нього формат. 

Програма «Прозорі міста» рекомендує посадовцям зосередитись на декількох принципових умовах: 

• Анонс окремої події чи засідання міської ради, на якому планується заслухати звіт, має бути оприлюднений щонайменше за один робочий день. У разі, якщо звітування відбуватиметься в межах сесії ради, доцільно публікувати не лише проєкт порядку денного, а й окреме оголошення саме про звіт. Поширювати анонс варто через різні публічні канали, щоб охопити широку аудиторію містян.
• Ключовим елементом відкритості є можливість мешканців поставити запитання – як безпосередньо під час події, так і дистанційно. Для останнього можуть використовуватись онлайн-форми, гарячі лінії або коментарі під трансляцією у соцмережах. Зворотній зв’язок із громадськістю робить звітність дієвим інструментом суспільного контролю та впливу на місцеву владу. 
• За підсумками події обов’язково мають бути оприлюднені текстова версія звіту та відеозапис виступу. Відеозапис радимо публікувати у відповідних розділах на офіційному вебсайті чи на каналі міської ради у YouTube, адже Facebook не дозволяє зберігати відеозаписи трансляцій довше 30 днів. Це забезпечить публічність інформації та рівний доступ до неї для всіх охочих. 

Програма «Прозорі міста» наполягає на важливості відкритого діалогу влади з громадою. Публічний звіт міського голови замість формальності має стати можливістю розповісти про роботу в муніципалітеті за різними напрямами, а також шансом отримати зворотній зв’язок, який дозволить краще визначити пріоритети, ефективніше розподілити ресурси та підвищувати рівень довіри до влади. 

Водночас положення закону «Про місцеве самоврядування» необхідно змінити: варто визначити конкретні строки та формат звітування, врахувати умови воєнного стану та передбачити відповідальність за порушення. Щоб ті міські голови, які, користуючись білими плямами в законодавстві, уникають свого прямого обов’язку іти і спілкуватися з громадою, не мали альтернативи та звітували перед тими, хто привів їх у владні крісла.

1. У вибірку увійшли 100 найбільших міст України за даними мобільного оператора, окрім Тернополя, який було вилучено з дослідження через зафіксовані випадки фальсифікації даних на офіційному сайті міської ради.

2. Аналітики програми перевіряли наявність принаймні одного звіту за 2024 рік (проведеного наприкінці 2024-го чи вже у 2025). Звертали увагу на текстовий варіант звіту на офіційному вебсайті та чи відбувалася відкрита звітна подія. Також фіксували наявність анонсу, опублікованого щонайменше за один робочий день до заходу, чи є відеозапис або трансляція події, та чи була змога у громадськості поставити запитання очільнику міста.