Поспішаючи вранці на роботу, Джон обирає найшвидший шлях до роботи у додатку, що обробляє відкриті дані муніципалітету про транспортні маршрути й завантаженість доріг та подає цю інформацію у зручному вигляді. Уже в автобусі чоловік вирішує вийти зупинкою раніше та прогулятись парком, адже щойно йому прийшло сповіщення про відмінну якість повітря у цьому районі міста. Крокуючи парком та спостерігаючи за безліччю людей з домашніми улюбленцями, Джон вкотре роздумує над тим, що хотів би взяти собаку з притулку. Тож щойно наш герой сідає за ноутбук – він відкриває та зберігає вкладку з набором даних про всіх тваринок, що шукають домівку, серед усіх притулків Джонового міста. На цій же платформі чоловік спостерігає, як на інтерактивній мапі розповзається червона крапка – усе більше й більше зареєстрованих випадків сезонного грипу у місті, тож Джон додає вітаміни у свій список покупок. Нарешті взявшись за роботу, а наш Джон працює журналістом у регіональному медіа, він з легкістю додає статистику про видатки з місцевого бюджету у свою нову статтю, посилаючись на надійне джерело – портал відкритих даних тутешнього муніципалітету…

Десь таку картину ідеального цифрового дня, мабуть, уявляють європейські прихильники широкодоступних та структурованих відкритих даних. Європейський Союз адвокує прозорість, відкритість за замовчуванням, безкоштовний доступ та інші схожі принципи щодо якості та доступу до відкритих даних. 

Серед міст країн-членів ЄС знаходимо справді цікаві кейси таких способів використання відкритих даних, що полегшують життя громадян. У цьому матеріалі ви познайомитесь із порталами відкритих даних трьох європейських міст. Ці муніципалітети не тільки створили та продовжують наповнювати портали зі зручними інтерфейсами, а й підштовхнули громадськість до активного використання відкритих даних. Як життя мешканців Вільнюса, Брно чи Сарагоси змінились завдяки інноваційним рішенням муніципалітетів, бізнесів та активних громадян у сфері відкритих даних - читайте далі. 

Вільнюс, Литва, ~542,000 населення

У 2018 році тодішній мер Вільнюса гордо проголосив своє місто «столицею відкритих даних». Хоча, зважаючи на досягнення інших європейських міст у цій сфері, це твердження може здатися комусь перебільшеним, але литовській столиці справді є чим пишатися. 

Портал відкритих даних Вільнюса  містить 274 набори даних, які публікують чотири розпорядники – основним гравцем є Центр обробки даних ID Vilnius, який оприлюднив 257 наборів. Другорядними розпорядниками є, власне, Муніципалітет Вільнюса (15 наборів), Центр охорони здоров'я Григішкес (1 набір) та компанія JUDU, що відповідає за громадський транспорт (1 набір). Серед форматів наборів даних найбільш поширеним є JSON (258 наборів), який базується на тексті і може бути прочитаним як людиною, так і машиною. Портал доступний більше ніж 50 мовами, у тому числі й українською. Серед інших цікавинок порталу – тут знаходимо набори даних про бур’яни та пожежні гідранти. 

Одним з найбільш популярних ресурсів залучення громадськості до життя міста є застосунок «Tvarkau miesta» («Впорядковане місто»), створений на основі відкритих даних. У застосунку можна повідомити про безліч видів проблем – від аварійно небезпечних дерев до відкритого люка, від засніженої дороги до «екскаватора, що наїхав на невелику ялинку» (так, це дослівна скарга від 23 вересня 2024 року). Щойно повідомлення надіслано – воно відображається у таблиці на порталі відкритих даних, а також на мапі у застосунку, що дозволяє іншим користувачам миттєво дізнатись про проблеми поблизу та уникнути неприємних ситуацій. Відповідальні за цю сферу органи реагують на скаргу у межах 20 днів. Цей проєкт «розбудив» спільноту Вільнюса, і тепер навіть є окремі групи у Фейсбуці, де громадяни діляться досвідом своїх інтервенцій через додаток та ще голосніше привертають увагу влади до проблем на вулицях міста.

Брно, Чехія, ~401,000 населення 

Розмаїттям наборів даних, яких уже майже 170, може похизуватись й портал другого за розміром чеського міста – Брно. На порталі можна переглянути дані про різні аспекти життя у місті – шумове забруднення, поточні події та культурні заходи, середні температури повітря, точки оренди велосипедів, активні проєкти будівництва тощо. Розпорядником даних виступає муніципалітет міста за принципом «єдиного вікна». Цікаво, що майже кожен набір даних доступний у різних форматах – CSV, GeoJSON, KML, шейп-файл тощо. Це дозволяє повторно використовувати дані для найрізноманітніших потреб. На тій же сторінці, де можна переглянути та завантажити набір даних, одразу відображається інтерактивна мапа. Портал доступний англійською та чеською, проте інтерфейс передбачає автоматичний переклад легенд мап та деяких інших елементів вебсайту на вашу мову браузера. 

Як згадують розробники порталу відкритих даних Брно, серед проєктів, якими вони пишаються найбільше, є мапа доступності громадського транспорту. Цей ресурс можуть використовувати як представники органів влади при плануванні транспортних маршрутів, так і громадськість при виборі району міста для життя. 

Також варто відзначити мапу інтенсивності велосипедного руху, адже для її наповнення використовують дуже креативні методи збору даних – на основних велосипедних шляхах встановлені спеціальні датчики, міська влада проводить окремі дослідження завантаженості усіх вулиць кожні два роки. А ще декілька разів на рік проходить челендж «Do práce na kole» («На роботу на велосипеді»), де люди реєструють свої поїздки на роботу велосипедом у спеціальному додатку, змагаються та отримують винагороди. Вартість участі в цій ініціативі часто покривають роботодавці. 

Громадськість також залучають до відкритих подій-хакатонів, на одному з яких, до прикладу, студенти тутешнього університету розробили платформу, яка показує містянам найближчі продуктові магазини, а також дозволяє порівняти розмір та доступність різних брендів супермаркетів. Інші студенти створили прототип Брно у ігровому середовищі Minecraft, використовуючи відкриті дані порталу data.Brno. 

Сарагоса, Іспанія, ~741,000 населення 

Портал Сарагоси неодноразово згадують у публікаціях ЄС про найкращі практики щодо відкритих даних. Наразі він містить 315 наборів даних, що оприлюднюються різними підрозділами міської ради. У переліку наборів даних одразу бачимо розподіл по темах, а також усі доступні формати, серед яких SPARQL, JSON, XML, CSV, WFS, Solr тощо. Більшість наборів доступні у 2-3 форматах, проте такі набори, як «Порядки денні в Сарагосі» чи «Процедури та послуги» можна завантажити у 11 різних форматах. Портал доступний лише іспанською мовою. Зареєстровані користувачі можуть самостійно створювати діаграми та дашборди, поєднуючи інформацію з різних наборів даних. Тож навіть без використання програмного забезпечення, що зчитує формати оприлюднених даних, можна швидко порівняти дані про різні аспекти життя міста у зрозумілих візуалах.

Вдалою практикою є створення окремої сторінки на порталі, де можна переглянути усі продукти, створені на основі відкритих даних цього муніципалітету – як ті, що створила влада, так і ті, що є результатом ініціатив громадськості. Найпершими тут бачимо застосунки, що дозволяють відстежувати маршрути громадського транспорту, сплачувати за паркування та дізнаватися, коли приїде наступний трамвай.

Далі знаходимо цікаві сервіси, як от CleanSpot – гейміфікація сортування сміття. Тут можна знайти найближчий контейнер для сортування сміття, через декілька кліків порахувати скільки викидів вуглекислого газу ви уникнули, і, що найцікавіше, накопичувати бали за сортування сміття, в обмін на які можна отримати знижки на муніципальні податки, ваучери для використання в місцевих бізнесах або навіть прямі грошові виплати. Цей застосунок – підприємницький проєкт жителя Сарагоси.

Як бачимо на прикладах Вільнюса, Брно та Сарагоси, якісні відкриті дані та трохи проактивності з боку міської влади запускають ланцюгову реакцію – певні аспекти життя мешканців міста стають більш зручними, громадськість охочіше долучається до існуючих ініціатив та пропонує свої, влада більше дізнається про потреби громадян та покращує державні послуги. 

Багато українських міст також розуміють потенціал відкритих даних, тож працюють над наповненням власних порталів та Єдиного державного вебпорталу і долучаються до розроблення різних продуктів та сервісів. Зокрема поширеною та актуальною практикою є створення мап укриттів на основі наборів відкритих даних – такі ресурси створили Біла Церква, Вінниця, Дрогобич, Житомир тощо. 

 Також на основі відкритих даних масово створюються мапи безбар’єрності. Муніципалітети або ініціюють індивідуальні проєкти – Жмеринка, Київ, Івано-Франківськ, Олександрія, або надають дані тим, хто розробляє загальнонаціональні сервіси. Прикладом такого сервісу є мапа безбар'єрності «Місто без меж», яку створила українська IT-компанія ЛУН. Інтерактивна карта функціонує завдяки даним міських рад Білої Церкви, Вінниці, Дніпра, Житомира, Луцька, Світловодська та інших.

Набори даних, які стосуються громадського транспорту, стають або основою мобільних застосунків (наприклад, Київ Цифровий, Картка Криворіжця, CityBus), або вебсервісів. Серед останніх – транспортні проєкти Вараша, Кременчука, Луцька. Також міста все частіше використовують набори даних про паркування. Наприклад, Київ пропонує мешканцям дашборд «Паркувальний простір», а Дрогобич – інтерактивну мапу паркувальних майданчиків.

Серед цифрових рішень наявні також проєкти, націлені на громадських активістів, журналістів та дослідників місцевого самоврядування. Портали «Панель міста», створені у Львові та Кременчуці, дашборди зі статистикою голосувань депутатів у Дрогобичі, статистикою проєктів бюджету участі в Івано-Франківську, статистикою петицій на сайті КМДА та на спеціалізованому порталі Київради наявно демонструють, як сервіси на основі відкритих даних здатні підвищувати прозорість органів місцевого самоврядування.