12 жовтня 2026, в 15:04
Законопроєкт про органи самоорганізації населення: аналіз євроінтеграційної ініціативи

10 квітня 2026 року було зареєстровано в парламенті законопроєкт №15165 щодо покращення правових умов для діяльності органів самоорганізації населення. 

Законопроєкт, поданий народними депутатами, пропонує викласти Закон України «Про органи самоорганізації населення» у новій редакції. 15 травня 2026 року Комітет ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував прийняти законопроєкт за основу. Водночас, Головне науково-експертне управління ВРУ підготувало висновок, в якому зазначено про невідповідність окремих положень законопроєкту Конституції України.

Основна мета ініціативи — виконати пункт 6.1 Дорожньої карти з питань функціонування демократичнАих інституцій, схваленої розпорядженням КМУ від 14 травня 2025 року №475-р «Деякі питання забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу за кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС». На виконання цих вимог, зміни до Закону України «Про органи самоорганізації населення» потрібно було внести ще в IV кварталі 2025 року.

11 березня 2026 року ВРУ не підтримала законопроєкт № 6319 про внесення змін до Закону України «Про органи самоорганізації населення». За нього проголосували лише 205 народних депутатів, чого було недостатньо для прийняття.

Короткі висновки

  • Законопроєкт є актуальним та спрямованим на концептуальне оновлення законодавства України в частині модернізації підходів до порядку організації, діяльності, припинення та створення більш дієвих механізмів функціонування органів самоорганізації населення в системі місцевого самоврядування, виконання пункту 6.1 Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інституцій. 
  • Законопроєкт пропонує cпростити створення ОСН, визначити вичерпний перелік процедурних підстав для відмови в наданні дозволу на створення ОСН.

Також необхідно 

  • Узгодити територіальні рівні органів самоорганізації населення із проведеною в Україні адміністративною реформою та унормувати порядок проведення зборів (конференції) жителів, запровадити гнучку процедуру обрання персонального складу ОСН.
  • Закріпити договірний механізм взаємодії та наділення ОСН самоврядними повноваженнями виконавчих органів місцевих рад, посилити їх публічність та відкритість.
  • Водночас, законопроєкт містить суттєві недоліки, які потребують доопрацювання, наприклад: приведення у відповідність до Конституції України низки положень законопроєкту.

Як є зараз?

Існує застаріла модель органів самоорганізації населення (ОСН), що з 2001 року залишається практично незмінною. За цей час суттєво змінились підходи до участі громадян у вирішенні питань місцевого значення та потреби територіальних громад. На практиці створення ОСН є складним і тривалим процесом, а низка питань їх діяльності або врегульована недостатньо чітко, або взагалі залишається поза межами правового регулювання. Саме тому існує потреба в комплексному оновленні законодавства у цій сфері, спрямованому на спрощення процедури створення ОСН, належного регламентування принципів взаємодії із органами місцевого самоврядування та іншими органами самоорганізації населення, а також основ здійснення внутрішнього фінансового контролю й підстав припинення як діяльності самого органу самоорганізації населення, так і повноважень окремих його членів.

Які зміни пропонує законопроєкт?

Спрощення створення та деталізація порядку функціонування ОСН

Механізми утворення ОСН стануть простішими, що має дати поштовх для їх розвитку (впроваджено принцип відносної більшості та надання права вибору щодо проведення відкритого або таємного голосування; уточнено критерії для реалізації права обирати та бути обраними до персонального складу ОСН; визначено граничний строк повноважень персонального складу ОСН, закінчення якого не зумовлює припинення діяльності такого ОСН).

Територія здійснення повноважень ОСН

Можуть створюватися на таких територіальних рівнях: на рівнях села (сіл) та/або селища (селищ), міста, району у місті; мікрорайону, житлового комплексу, кварталу; вулиці, будинків.

Посилення ролі ОСН

Розширення можливостей для жителів впливати на рішення місцевої влади. ОСН у межах своїх компетенцій може ухвалювати рішення організаційно-розпорядчого характеру. Рішення ОСН, прийняті в межах повноважень, визначених частиною другою статті 15 цього Закону, є обов’язковими до виконання всіма жителями території діяльності органу самоорганізації населення. Рішення ОСН може бути зупинено сільським, селищним, міським головою з одночасним зверненням про його скасування до суду. Рішення ОСН, які є адміністративними актами, приймаються, набирають чинності, виконуються, припиняють дію згідно із Законом України «Про адміністративну процедуру».

Члени ОСН мають право брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях відповідної місцевої ради та її виконавчого органу під час розгляду питань, безпосередньо пов’язаних з діяльністю чи здійсненням повноважень органом самоорганізації населення, а також питань, ініційованих таким органом. 

Прозорість діяльності 

Орган самоорганізації населення звітує про свою діяльність, реалізовані проєкти, використання коштів та майна на зборах (конференції) жителів не менше одного разу на рік. Порядок звітування органу самоорганізації населення визначається Положенням.

Договірний порядок повноважень

Місцева рада зможе наділяти ОСН частиною своїх повноважень на підставі договору, передаючи відповідне майно та ресурси. Такий договір укладається від імені відповідної ради сільським, селищним, міським головою та затверджується рішенням ради.

Фінансова база

Встановлюється, що фінансовою основою діяльності ОСН є кошти місцевого бюджету, благодійні пожертви, інші форми безповоротної фінансової допомоги; інші надходження, не заборонені законодавством. Орган самоорганізації населення самостійно використовує фінансові ресурси, отримані з місцевого бюджету, на цілі та в межах, що визначені відповідною радою.

Участь у містобудуванні та вирішенні питань місцевого значення

ОСН офіційно залучаються до обговорення забудови територій, що робить процеси прозорішими. Зокрема, мають право брати участь у громадському обговоренні проєктів містобудівної документації на місцевому рівні, що стосуються інтересів жителів, які проживають у межах території діяльності ОСН, а також ініціювати проведення громадських слухань, інших форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення у порядку, визначеному статутом територіальної громади.

Контроль за діяльністю ОСН

Контроль за фінансовою діяльністю органу самоорганізації населення та використанням ним майна в межах своїх повноважень здійснюють: сільська, селищна, міська рада, що надала дозвіл на створення (або визначений нею виконавчий орган у частині переданого майна територіальної громади та наданих коштів місцевого бюджету); збори (конференція) жителів; ревізійна комісія ОСН; органи державної влади.

Виявлені проблеми та рекомендації для покращення законопроєкту

Попри загальний позитивний вектор, аналіз тексту проєкту №15165 виявляє окремі ризики:

  1. Суперечність Конституції України порядку створення ОСН, що є компетенцією місцевої ради, і не може обмежувати місцеву раду та позбавляти можливості за власним волевиявленням вирішувати, дозволяти створення ОСН чи не дозволяти, а фактично має прийняти відповідну ініціативу жителів.
  2. Невідповідність Основному Закону зміни юридичної конструкції «повноваження, надані органу самоорганізації населення відповідно до Конституції та законів України, а також передані йому в межах компетенції сільською, селищною, міською радою для вирішення питань місцевого значення на відповідній території»: конституційними положеннями не передбачено надання або передачу ОСН повноважень місцевих рад, а лише наділення їх повноваженнями місцевих рад за власними рішеннями останніх. 
  3. Нівелювання ролі місцевої ради у визначенні обсягу повноважень ОСН: це не повною мірою узгоджується з конституційною природою цих органів як субʼєктів, наділених частиною компетенції органів місцевого самоврядування, що потребує додаткового обґрунтування. 
  4. Відмежування повноважень ОСН та дискреція місцевої ради: обʼєднання власних та делегованих повноважень ОСН під терміном «повноваження органу самоорганізації населення» суперечить тому, що саме рада має визначати обсяг повноважень ОСН, заради здійснення яких вони, по суті, і створюються (що залежить від готовності відповідної місцевої ради наділяти його частиною власної компетенції, фінансів, майна).
  5. Проблема розмежування повноважень: існує ризик дублювання функцій ОСН із повноваженнями старост, що може призвести до конфліктів компетенцій усередині однієї територіальної громади. Тому слід чітко розмежувати, де закінчується відповідальність ОСН і починається відповідальність старости, щоб не створити «двовладдя» на одній вулиці.
  6. Ризик формалізму: Посилення вимог до підзвітності та публічності потребує додаткових цифрових інструментів, інакше ОСН у селах або селищах не зможуть виконувати ці норми технічно.
  7. Нечіткість фінансових гарантій та вимог доброчесності: Проєкт передбачає обов’язок рад допомагати ОСН, проте не встановлює чітких мінімальних стандартів фінансового забезпечення. Необхідно посилити вимоги щодо прозорості витрачання коштів, які ОСН отримуватимуть із місцевих бюджетів, запровадивши обов'язкове публічне звітування.

Висновок

Законопроєкт є частиною європейської інтеграції України, зокрема щодо забезпечення прозорості та участі громадян у реалізації публічної політики. Його ухвалення відповідає рекомендаціям Європейської Комісії щодо зміцнення місцевого самоврядування та підвищення інклюзивності управлінських процесів.

TI Ukraine загалом позитивно оцінює просування проєкту Закону №15165 як необхідний крок до зміцнення місцевої демократії. Водночас для уникнення правового хаосу та зловживань на місцях необхідно:

  • чітко розмежувати сфери повноважень ОСН та старост;
  • встановити прозорі критерії фінансування діяльності ОСН;
  • забезпечити цифровізацію процесів звітності органів самоорганізації.

Рекомендуємо внести правки, зокрема в частині узгодження положень законопроєкту із положеннями Конституції України, та прийняти законопроєкт.