Відбудова — це більше за відновлення зруйнованого. У багатьох випадках замість повернення знищених конструкції чи підходів, куди важливішим є створення нових — більш релевантних до вимог часу. Програма «Прозорі міста» проаналізувала, як державні та місцеві органи влади планують та вже реалізовують проєкти відбудови. 

Нова модель піклування

В останньому звіті Єврокомісії, де були вказані висновки щодо початку переговорів про вступ України до ЄС, окремим блоком зазначені питання деінституціалізації закладів піклування, а саме інтернатів, як для дітей, так і для дорослих з інвалідністю. 

Це означає, що в Україні має суттєво змінитись модель піклування: на заміну системі ізольованих інтернатів має прийти модель надання послуг, коли людина може отримувати все необхідне для нормального життя, а разом із тим проживати вдома й мати можливість залучатись до суспільних, економічних, культурних процесів.

Водночас потрібно розуміти, що кількість людей з інвалідністю після війни істотно збільшиться. Про яку саме кількість постраждалих іде мова — наразі сказати неможливо. По-перше, війна ще триває. По-друге, значна частина такої статистики залишається засекреченою. По-третє, негативний вплив війни на організм може проявитися з часом. Та все ж мінімальні оцінки дати можливо. 

Минулого року Україна отримала від Європейської Комісії настанови для набуття статусу кандидата в члени Європейського Союзу. Серед іншого кількість людей з інвалідністю там оцінена у майже  6% населення України. Це мінімальна оцінка, адже в нашій країні інвалідність встановлюється медично — на підставі рішення відповідних інстанцій. Для порівняння, частка осіб з інвалідністю у світі, за даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, сягає 16%.

На цьому фоні в частини громадських активістів викликає занепокоєння прагнення держави отримати міжнародне фінансування на відбудову інтернатів, що прямо суперечить вимогам ЄС. Так, представники об’єднання FIGHT FOR RIGHT звертають увагу на те, що в спільному звіті Світового банку, ЄС, ООН та Уряду України «Швидка оцінка збитків та потреб, лютий 2022 — лютий 2023» держава запитує $127,5 млн саме на відбудову інтернатів. Натомість на думку представників об’єднання, ці кошти варто спрямовувати на зміни системи та забезпечення права на самостійне повноцінне життя.

Структурні зміни

Якщо відмова від інтернатної моделі є передумовою створення інклюзивного суспільства, то далі мають відбуватись чимало змін в інфраструктурі, підвищенні доступності спільних просторів та спрощенні доступу до соціальних об’єктів.

Загалом питання інклюзивності відбудови розкриті в більшості програмних документів та напрацюваннях робочих груп «Плану відновлення України», що охоплюють різні напрямки: від культурного життя до відбудови міст і охорони здоров’я. Проте наразі сам «План відновлення України» не затверджений.

З іншого боку, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України вже зараз інтегрує безбар’єрні підходи в плани відбудови країни. Так, у жовтні 2023 року Агентство уклало Меморандум про співпрацю з експертами в питаннях безбарʼєрності.

Ще одна державна ініціатива — «Безбар’єрне відновлення» — передбачає оновлення державних будівельних норм відповідно до вимог безбар’єрності, а також створення системи контролю за порушеннями стандартів інклюзивності. Серед запланованих заходів: навчання актуальним практикам проєктування безбар’єрних просторів архітекторів, а також спеціалістів з містобудування та транспорту. Реалізувати проєкт прагнуть до кінця 2024 року.

Важливу роль у питаннях інклюзивної відбудови відіграють партнери України. Так, за результатами Конференції з питань відновлення України в червні 2023 року в Лондоні, був створений Ukraine Facility. Це спеціальний інструмент, яким керує Єврокомісія. Його завдання — фінансувати відбудову України протягом 2024–2027 років, на що спрямовано €50 млрд. При цьому фінансування має сприяти інтеграції в ЄС, а також переходу до цифрової, зеленої та інклюзивної економіки.

Варто також згадати План дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова». У ньому вказано, що будь-які проєкти можливі тільки за умови дотримання стандартів інклюзивності. Крім того, відповідно до Плану Рада Європи буде надавати підтримку в частині реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та моніторингу відповідних планів дій в рамках цієї стратегії.

Завдяки контролю з боку ЄС та міжнародних донорів, питання інклюзивної відбудови буде й надалі отримувати підтримку. 

Успішні практики

Поки війна триває, проєкти відбудови часто стримані наявними загрозами, проте там, де можливо, їх реалізують і зараз.

Так, у жовтні 2023 року Міністерство відновлення України повідомило про відкриття інклюзивної школи в селі Шишаки (Полтавська область). У школі за принципами безбар’єрності оновили санвузли, встановили пандуси, запустили ліфт та підіймач. Крім того, значно покращили енергоефективність.

Проєкт реалізований у межах Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (НКПВУ), відповідно до умов якої громади отримують кошти на безповоротній основі, а кредит повертає держава з державного бюджету. Фінансування відбувалось з місцевого бюджету (€100 тис.) та за допомогою кредиту €1 млн від Європейського Інвестиційного Банку (ЄІБ).

Міністерство освіти і науки України прагне зробити безбар’єрний підхід системним. Наразі команда Міністерства спільно з ГО Mariupol Reborn та Big City Lab працює над дитиноцентричною концепцією відбудови зруйнованих типових шкіл. Нові заклади мають бути сучасними й безбар’єрними, а також оснащеними укриттями.

Інший аспект — адаптація до простору після отриманих травм. Так, громадська спілка «Всеукраїнська ліга організацій осіб з інвалідністю по зору “СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД”» нещодавно провела табір, присвячений соціальній адаптації ветеранів, що втратили зір на війні та членів їх сімей «Життя після війни». Ветеранам допомагають навчитись діяти в домашньому та міському просторі так, щоб бути максимально незалежними.

Оновлюються також інфраструктурні об’єкти. На київському залізничному вокзалі уже працює щонайменше одна безбар’єрна вбиральня, про що «Укрзалізниця» повідомляла ще в серпні. У тому ж повідомлені зазначалось, що завдяки фінансовій підтримці UNICEF Ukraine планується відкриття п’яти таких вбиралень. Крім того, не так давно «Укрзалізниця» запустила проєкт «Безбар’єрна грамотність» для своїх співробітників і відзвітувала, що вже понад 10 тис. співробітників компанії пройшли відповідне навчання.

Міжнародні партнери й надалі готові сприяти відбудові інфраструктурних об’єктів України. Наприкінці листопада Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України повідомило, що Словенія готова виділити до €5 млн на відбудову інфраструктурних обʼєктів. Кошти будуть надаватись грантоотримувачам для покриття до половини вартості проєктів.

Водночас Transparency International Ukraine зі свого боку підготувала концепцію відбудови, яка сприятиме більш ефективному використанню ресурсів. Запропонована архітектура процесу відбудови допоможе мінімізувати ризики під час реалізації проєктів відновлення, зокрема в питаннях безбар’єрності, адже зменшує кількість неякісних заявок.

Українське суспільство змінюється через війну — військові й цивільні отримують фізичні та психологічні травми — проте це не має стати на заваді їхньому поверненню до повноцінного життя. Саме тому принципово важливо, щоб відбудова країни була інклюзивною.

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) у межах Проєкту «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні» #ВзаємоДія. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і необов’язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.