Читайте більше про результати рейтингування прозорості та підзвітності міст 2020
02 листопада 2021, в 15:14
Місто, доступне для всіх: чи є місцева влада відкритою до мешканців?

Робота місцевої влади має бути максимально прозорою, а рішення, що ухвалюються — прогнозованими. Забезпечення безперешкодного доступу до засідань органів місцевого самоврядування для всіх громадян — одна з ключових ознак прозорої та підзвітної влади. Проте наскільки відповідають вимогам доступності українські міста?

Команда програми «Transparent cities/Прозорі міста» у рамках щорічного рейтингування прозорості 100 міст України досліджує, чи може громадськість брати участь у пленарних засіданнях міської ради, засіданнях координаційного органу міської рад, постійних комісій ради, виконавчого комітету міської ради тощо.

За чотири роки оцінювання, результати міст у виконанні вимог сфери «Доступ та участь» зросли на 17%. У 2017 році цей показник становив 46%, у 2020 — 63%. Однак повноцінна участь осіб з порушенням сприйняття залишається ситуативною та часто впроваджується на рівні реалізації окремих практик.

З позитивного — окремі міста впроваджують інклюзивні практики для залучення людей з порушенням слуху до міського життя. Наприклад, трансляції сесій міських рад Маріуполя та Сум супроводжуються синхронним сурдоперекладом. Для покращення сприйняття інформації, в реальному часі весь звуковий ряд перекладається мовою жестів.

Схожі практики реалізуються в інших містах на рівні роботи міських служб та комунальних підприємств. Зокрема у Харкові забезпечують сурдопереклад для відвідувачів комунальної поліклініки, а програма інформатизації міської ради передбачає до 2025-го року надання цієї послуги і в органах виконавчої влади міськради та комунальних підприємствах. В Одесі та Тернополі послуги сурдоперекладу надаються громадянам в місцевих ЦНАПах.

Крім цього, покращується доступ до офіційних вебсайтів міських рад. За результатами оцінювання підзвітності 50 українських міст 2020 року, 16 міських рад забезпечили версії офіційних вебсайтів для людей з порушеннями зору. Ще 8 міських рад забезпечили такі версії частково, з обмеженим функціоналом.

Наведені практики є прикладом реалізації цілей інформаційної безбар’єрності, передбачених «Національною стратегією із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року» Кабінету міністрів України. Впровадження політик інклюзивності та безбар’єрності є також прямими міжнародно-правовими зобов’язанням України, яка ратифікувала Конвенцію ООН з «Про права осіб з інвалідністю». Україна зобов'язалася забезпечувати доступ до публічної інформації громадянам з інвалідністю (стаття 21).

Інші новини