Четвертого листопада Єврокомісія опублікувала комплексний звіт щодо прогресу України на шляху євроінтеграції. Програма «Прозорі міста» проаналізувала розділ 22 звіту Єврокомісії – «Регіональна політика та координація структурних інструментів» та сформувала рекомендації для міських рад щодо впровадження європейських принципів на місцевому рівні. 

На чому акцентує Єврокомісія

Перш за все, Єврокомісія відзначила прогрес у законотворенні у сфері регіональної політики, зокрема затвердження Плану дій на 2025–2027 роки щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2024–2027 роки. Разом з тим у Звіті підкреслено, що згаданий План, а також  стратегії розвитку громад, мають тісніше інтегрувати вимоги реформи управління публічними інвестиціями. Також наголошують на важливості розвитку цифрових інструментів, першочергово системи DREAM (яка є «банком» публічних інвестиційних проєктів у межах реформи). 

У вимірі планування на місцевому рівні ЄК загалом бачить потребу в «уточненні та впорядкуванні змісту й структури місцевих стратегічних документів». Такі документи ОМС радять логічно поєднувати з джерелами фінансування. Тобто стратегувати потрібно, орієнтуючись на оцінку реальних потреб та спроможностей.

Єврокомісія також відзначила низку інших рішень на центральному рівні. Йдеться про такі кроки, як призначення Віцепрем’єр-міністра з питань відновлення – Міністра розвитку громад та територій головою Міжвідомчої координаційної комісії; передбачення у держбюджеті 2025 року фінансування на відновлення Державного фонду регіонального розвитку, тощо. На думку ЄК, Україна має докласти більше зусиль до створення правової системи, що залучала б місцеву владу, громадськість та партнерів до всіх етапів планування – у дусі Європейського кодексу поведінки щодо партнерства. 

Про адміністративні спроможності у сфері регіональної політики Єврокомісія згадує лише на рівні Міністерства. Водночас у звіті не приділено уваги кадровій стійкості місцевого самоврядування, яка залишається одним з викликів для громад у воєнний час. 

У Звіті простежується акцент на прозорому та підзвітному управлінні фінансами, особливо в питаннях відновлення. Єврокомісія рекомендує розробити підхід до звітування про використання коштів Ukraine Facility та інших джерел фінансування, аби весь процес відповідав принципам політики згуртованості ЄС – субсидіарності (щоб рішення ухвалювались на рівні, де вони реалізовуватимуться), ефективності (щоб кошти приносили відчутний результат), підзвітності (щоб влада пояснювала свої дії) та участі субнаціональних органів у прийнятті рішень (щоб громади реально впливали на розподіл ресурсів).

Для органів місцевого самоврядування це означає: планувати проєкти відновлення з урахуванням реальних потреб громади, прозоро використовувати виділені кошти, регулярно звітувати, залучати громадськість до прийняття рішень і забезпечувати контроль за ефективністю та доцільністю використання ресурсів. 

Зі схожими рекомендаціями Єврокомісія торкається теми аудиту та контролю: відзначає, що внутрішні та зовнішні аудиторські функції існують (зокрема Рахункова палата, яка тепер має повноваження перевіряти місцеві бюджети), однак їхня робота ще не відповідає міжнародним стандартам. Реалізацію аудиту на рівні громад звіт характеризує як «нерівномірно ефективну». Для місцевої влади це може стати можливістю посилити власні механізми внутрішнього контролю та фінансової прозорості: за даними програми «Прозорі міста», окремі підрозділи внутрішнього аудиту функціонують менш ніж у третині зі 100 найбільших міст України, і лише чотири з них звітують про результати своєї роботи.

Вимір боротьби з корупцією на регіональному рівні у Звіті розглянуто тільки крізь призму контролю та аудиту, тоді як не менш важливим є розвиток локальної антикорупційної інфраструктури – посилення ролі уповноважених із питань запобігання корупції, затвердження та реалізація місцевих антикорупційних програм, навчання з питань доброчесності, тощо.

Рекомендації для міст, що наближатимуть до ЄС

Звіт Європейської Комісії підсвітлює пріоритетні для ЄС напрями. Орієнтуючись на ці вказівки місцева влада сприяє євроінтеграційному поступу України та відкриває для себе можливості зміцнити управління, підвищити довіру та перейти до сталих практик прозорості. Від того, наскільки послідовно та якісно громади вибудують прозорі фінансові процеси, стратегічне планування та взаємодію з мешканцями, залежить їхня готовність до європейських правил гри.

З огляду на вищезазначене, програма «Прозорі міста» рекомендує:

• Систематизувати стратегічне планування. До 2027 року територіальні громади повинні затвердити оновлені Статути. Ці програмні документи, а також інші документи стратегічного планування, варто розробити чи оновити з урахуванням локального контексту громади, оцінки потреб та ресурсів (визначених, зокрема, за результатами консультацій з громадськістю). Архітектура стратегування повинна бути взаємопов’язана, а стратегічні програми – підкріплені планами реалізації із визначеними етапами. 
• Підтримувати діалог з громадськістю, представниками бізнесу та міжнародними партнерами. По-перше, забезпечити належне інформування про роботу органу місцевого самоврядування – структуровано, повно, актуально та точно. По-друге, реалізовувати механізми участі (публічні консультації, слухання, опитування) для залучення громадськості та бізнесу до прийняття рішень про життя громади.
• Використовувати систему DREAM для управління та контролю за проєктами відновлення. Здійснювати реєстрацію та моніторинг проєктів у державній системі DREAM, яка поступово стає базою публічних інвестицій. Використовувати й інші цифрові інструменти для відкритого звітування та ефективного управління відновленням.
• Посилити підзвітність у фінансах. Запровадити регулярну практику звітування про використання бюджетних коштів та оприлюднювати у логічний спосіб. Найкращою практикою було б публічне звітування про виконання бюджету за минулий рік, поєднане з проведенням відкритих бюджетних слухань щодо проєкту бюджету на наступний рік.
• Розвивати чи розширити механізми внутрішнього аудиту та контролю. Оприлюднювати результати перевірок діяльності підрозділів міської ради та комунальних підприємств/установ/організацій. 

Нагадаємо, згідно з даними Рейтингу прозорості 2024, 100 найбільших українських міст реалізували «євроінтеграційні індикатори» на 46,7%. Наразі програма  «Прозорі міста»  розробляє окремий інструмент, що зможе більш детально оцінювати поступ міст на шляху до євроінтеграції.