З 2017 року програма «Прозорі міста» проводила масштабні дослідження, що стосувалися діяльності органів місцевого самоврядування. Щорічно аналітики оцінювали виконання десятків індикаторів прозорості та підзвітності. Вони шукали інформацію, використовуючи усі можливі джерела – офіційний сайт міської ради, сайти департаментів та управлінь, комунальних підприємств і установ, портали відкритих даних, державні системи закупівель і продажів, соціальні мережі та ЗМІ.

Здавалося б, доволі просте завдання – дізнатися, якими є функції структурного підрозділу або особи, що здійснює у муніципалітеті контроль за дотриманням антикорупційного законодавства.

Однак аналітикам часто доводилося витрачати на пошук інформації багато часу. Вони починали з розділів офіційного сайту про структуру міськради чи антикорупційну діяльність, але навіть там часто не знаходили посилання на положення про уповноваженого. Лише серед тисяч нормативно-правових актів ради можна було відшукати потрібний документ.

Або інший приклад: чи здійснює свою діяльність Рада з питань внутрішньо переміщених осіб та чи оприлюднені протоколи засідань?

Логічно було б, якщо на офіційному сайті міськради або управління соціального захисту населення є тематичний розділ, присвячений допомозі переселенцям, шукати інформацію про Раду з питань ВПО саме там. Однак на практиці ці відомості могли міститися в різних розділах одного сайту чи навіть на різних сайтах: інформація для переселенців – окремо, Рада, яка представляє їхні інтереси, – окремо. Інколи відповідь на питання про діяльність Ради можна було взагалі отримати лише завдяки новинним повідомленням чи постам в соціальних мережах.

Шлях, який долали аналітики у пошуках даних, для звичайного мешканця майже недосяжний. По суті громадяни втрачають можливість отримати доступ до інформації, бо він забезпечений суто формально. Тому в майбутніх дослідженнях представники «Прозорих міст» просуватимуть принцип єдиної точки входу. 

Що означає цей принцип?

Міські ради, наповнюючи свої основні та спеціалізовані сайти, мають забезпечувати користувачам доступ до сталих тематичних розділів / сторінок, де необхідно збирати та постійно оновлювати усю можливу довідкову інформацію, а також надавати коректні посилання на внутрішні та зовнішні документи / ресурси.

Надалі аналітики будуть досліджувати окремий розділ офіційного сайту міської ради, присвячений антикорупційній діяльності, а в ньому (і лише в ньому) шукати посилання на положення про антикорупційного уповноваженого. Такий же підхід стосуватиметься і, до прикладу, питань роботи з внутрішньо переміщеними особами. Програма вивчатиме окремий розділ сайту міської ради або сайту управління соціального захисту населення, присвячений переселенцям, а в ньому (і лише в ньому) виявляти посилання на протоколи засідань Ради з питань ВПО. Точкою входу для пошуку рішень комісії, яка займається наданням компенсацій за пошкоджені внаслідок війни об'єкти нерухомості, має бути окремий розділ, присвячений єВідновленню, а точкою входу для пошуку актуального Порядку отримання та розподілу гуманітарної допомоги – окремий розділ, присвячений гуманітарній допомозі.

Актуальні версії цих документів серед тисяч інших рішень міської ради / виконавчого комітету аналітики програми більше не шукатимуть.

Які міста уже дотримуються принципу єдиної точки входу

Насправді багато міських рад давно використовують описаний підхід у своїй роботі. Нижче наведемо декілька прикладів. Вони не завжди ідеальні, але це дуже цінний досвід, який можуть врахувати інші українські муніципалітети.

Розділ «Е-сервіси» на сайті Ужгородської міської ради

Кожна міська рада має змогу запропонувати мешканцям скористатися принаймні десятком електронних сервісів. Це не обов'язково мають бути сервіси, створені за ініціативи та на гроші ОМС. Так, міській раді з обмеженим штатом і бюджетом можна не розробляти власний сервіс електронних місцевих петицій, а безкоштовно використовувати платформу e-DEM. Не створювати власної мапи захисних споруд, адже її впорядковує регіональний підрозділ ДСНС. Не розробляти окремий сервіс, за допомогою якого можна перевірити наявність лікарських засобів у своїй лікарні, а скористатись сайтом ЄЛіки.

Завдання ОМС – вчасно надавати розробникам актуальні дані і максимально спростити доступ до наявних електронних сервісів, як це зробила, наприклад, Ужгородська міська рада. На офіційному сайті у окремому тематичному розділі «Е-сервіси» вона зібрала посилання на:

• форму подання електронного звернення із можливістю завантажувати файли з додатковою інформацією;
• сервіс електронних місцевих петицій;
• сервіс електронних консультацій з громадськістю;
• сервіс відслідковування місцезнаходження комунального транспорту в режимі реального часу;
• сервіс для отримання водіями інформації щодо постанови про адміністративні правопорушення;
• сервіс для попереднього онлайн-запису до ЦНАПу;
• Портал відкритих даних міста Ужгород.

Водночас, до цього зручного у користуванні розділу все ж виникають питання. Зрозуміло, чому у переліку відсутній сервіс «Реєстр містобудівних умов та обмежень», – дані не оновлювались з 2020 року. Але важко збагнути, чому немає мобільного застосунку Smart Uzhhorod, карти доступності м. Ужгород, посилання на яку містить інший тематичний розділ сайту. Або чому серед сервісів є окремі мапи, а немає геоінформаційної системи «Активи міста Ужгород» загалом. Муніципалітет точно вже зараз може запропонувати мешканцям більше актуальних позицій, аніж зазначені у розділі «Е-сервіси».

Розділ «Для вимушено переміщених українців» на сайті Львівської міської ради 

Якими є ключові потреби людей, що через російський напад стали внутрішньо переміщеними особами? Документи, житло, робота, медичні та освітні послуги, гуманітарна допомога, можливість захищати власні права. 

Відповіддю на ці потреби у Львові став розділ офіційного сайту, присвячений ВПО. Усі, хто звертається до нього, одразу можуть побачити контакти Міського центру підтримки вимушено переміщених осіб, а потім перейти за тим посиланням, яке найбільше цікавить:

• Довідки і документи;
• Проживання;
• Пошук роботи;
• Медична допомога;
• Освіта та дозвілля;
• Соціальна підтримка;
• Рада ВПО.

Львову вдалось висвітлити усі найважливіші питання. У розділі є навіть інформація про те, що взагалі оминають увагою інші міські ради, – поховання переселенців, а також про догляд за домашніми тваринами.

Розділ «Запобігання проявам корупції» на сайті Луцької міської ради

Завдяки цьому розділу будь-який користувач може легко знайти усі відомості про антикорупційну діяльність муніципалітета, а також за бажанням самому повідомити про факти корупції. 

Розділ містить: 

• Антикорупційну програму Луцької міської ради на 2024–2026 роки;
• звіт про виконання цієї програми за 2024 рік;
• План заходів щодо запобігання корупційним правопорушенням та правопорушенням, пов’язаним з корупцією, на 2025 рік;
• Етичний кодекс працівників виконавчих органів міської ради;
• Положення про відділ з питань запобігання та виявлення корупції управління персоналу;
• електронну адресу відділу;
• роз’яснення, що таке «конфлікт інтересів»;
• посилання на Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
• роз’яснення, хто такі «викривачі корупції»;
• посилання на Єдиний портал повідомлень викривачів.

Не вистачає лише посилань на звіт про виконання Плану заходів щодо запобігання корупційним правопорушенням за 2024 рік, а також на форму звітування за результатами 2024 року на Порталі доброчесності НАЗК. Тоді перелік інформації у розділі можна було б вважати максимально повним. 

Створення та підтримка тематичних розділів — це не додатковий тягар, а спосіб підвищити довіру до влади й зменшити кількість непорозумінь. Організація контенту на сайті міських рад – не забаганка програми. Наявність структурованої інформації на комунікаційних каналах ОМС допомагає мешканцям легко знайти потрібні дані. Якщо рішення, сервіси, інструкції, набори даних складно відшукати навіть аналітикам, то громадяни тим більше не зможуть скористатися своїм правом на доступ. 

Коли тематичні розділи на сайтах існують, вони мають наповнюватися максимально повною, актуальною, точною інформацією. Якщо ж деякі розділи відсутні (наприклад, Антикорупційна діяльність, Відкриті дані, Гуманітарна допомога, Доступ до засідань, Електронні сервіси, Місцева статистика), вони мають бути створені. Ці розділи мають стати точками входу для мешканців міст, громадських активістів, журналістів, аналітиків в ту чи іншу тему.