За результатами аналізу публічних фінансів Львів набрав 51 бал зі 100 можливих і розділив п’яту позицію із Запоріжжям. Це вище за середній результат вибірки, який становить 44,4%, однак нижче за показники чотирьох міст — Дніпра, Луцька, Києва та Хмельницького. Про це йдеться в дослідженні Transparency International Ukraine — Європейський індекс міст.
Експерти називають результати Львова неоднорідними. З одного боку, місто має сильну фінансову базу, активний ринок закупівель і помітний інтерес бізнесу до міських активів. З іншого — Львів не забезпечив достатньо зручного доступу до ключової бюджетної інформації на офіційному сайті.
За доступність інформації про місцеві фінанси Львів отримав 20 балів із 46 можливих. Місто має окремий розділ, присвячений бюджету, але частину важливих документів або посилань там не публікують. Зокрема, на сайті не вдалося зафіксувати Бюджетний регламент міста, перелік головних розпорядників коштів із кодами ЄДРПОУ, актуальну єдину редакцію бюджету на 2025 рік з усіма змінами, інформацію про управління місцевим боргом, а також посилання на портал Spending чи на профіль громади на порталі Open Budget.
Окремо проблемним залишається інформування про участь громадськості у бюджетному процесі. У Львові мешканців заохочували надсилати пропозиції до проєкту бюджету на 2026 рік електронною поштою, однак результати такого збору та пропозиції за підсумками бюджетних слухань не були структуровано оприлюднені у відповідному тематичному розділі.
«Залучення мешканців до бюджетного процесу має ставати звичною рутиною для міських рад. Якщо місто збирає пропозиції, воно має показати, що саме отримало від громади, які ідеї врахувало, а які ні — і бажано пояснити причини. Це складний, але необхідний процес. Так громадськість буде не просто аудиторією для звітів, а повноцінним учасником бюджетного планування і контролю, від якого має виграти громада», — зазначила керівниця програми «Прозорі міста» Олеся Коваль.
Водночас Львів продемонстрував сильніші результати в автоматизованому блоці оцінювання, який базувався на даних з Open Budget, Prozorro та Prozorro.Продажі. За цим напрямом місто набрало 31 бал із 54 можливих, що є одним із найкращих результатів серед досліджуваних муніципалітетів. Зокрема, Львів увійшов до п’ятірки міст із найкращою точністю планування та виконання дохідної частини бюджету: відхилення фактичних доходів від плану становило лише 1,2%. Це свідчить про достатньо високу передбачуваність бюджету.
Ще однією перевагою Львова є фінансова спроможність міста. Частка власних доходів від місцевих податків становила 26,81%, що вище за середній показник у вибірці. Такий результат вказує на сильніший економічний базис міста та більшу здатність наповнювати бюджет за рахунок власних джерел.
Львів також став одним із двох міст, разом з Одесою, де головні розпорядники коштів оприлюднили на порталі Open Budget паспорти бюджетних програм у п’яти пріоритетних сферах: фінанси, охорона здоров’я, освіта, соціальна політика та житлово-комунальне господарство. Це позитивна практика, яка підвищує прозорість бюджетного процесу. Водночас місто, як і всі інші муніципалітети вибірки, не оприлюднило усіх звітів про виконання паспортів бюджетних програм на Open Budget у цих пріоритетних сферах.
У сфері закупівель Львів демонструє неоднорідні результати. У 2025 році місцеві замовники залучили 7 178 унікальних учасників, що є другим показником після Києва. Це свідчить про значний інтерес бізнесу та масштабність місцевого ринку. Водночас кількість учасників сама по собі не гарантує якість закупівельних процедур.
Львів має найнижчий Індекс замовника серед усіх досліджуваних міст — 32,2. Цей індекс комплексно відображає результативність, відкритість, конкурентність та дотримання правил у закупівлях. Низький показник може свідчити про проблеми на рівні окремих підпорядкованих замовників: недостатньо якісну передтендерну підготовку, слабкий аналіз ринку, нечіткі технічні вимоги, значну кількість дискваліфікацій, скасованих процедур або порушень.
У роботі з майном громади Львів демонструє ринковий потенціал, але не завжди конвертує його в успішні результати. Місто використовувало Prozorro.Продажі для оренди комунального майна, малої приватизації та земельних торгів. Львів показав вищу за середню конкуренцію у всіх типах аукціонів. Це означає, що міські активи є цікавими для підприємців та потенційних інвесторів.
Проте частка успішних аукціонів виявилась нерівномірною. У Львові успішними були 50% процедур малої приватизації, 40% аукціонів з оренди комунального майна та лише 20,6% земельних торгів. Для порівняння, у Дніпрі частка успішних земельних торгів сягнула 93,8%. Отже, попри інтерес до активів, Львову варто посилити якість підготовки лотів: деталізувати описи, додавати якісні фото, реалістично визначати стартові ціни та активніше поширювати інформацію про аукціони.
Загалом результат Львова можна описати як сильна фінансова основа без достатньої відкритості. Місто має ресурсність, економічний потенціал, активний бізнесовий ринок і окремі вдалі практики у публікації бюджетних документів. Однак ці переваги послаблюються прогалинами в організації інформації на сайті, недостатньою комунікацією з мешканцями щодо бюджетного процесу, низьким Індексом замовника та посередньою результативністю окремих типів аукціонів.
Щоб покращити результат, Львівській міській раді варто насамперед доопрацювати бюджетний розділ сайту за принципом «єдиної точки входу»: додати Бюджетний регламент, актуальну редакцію бюджету з усіма змінами, перелік головних розпорядників коштів із кодами ЄДРПОУ, посилання на Open Budget та Spending. Також варто публікувати повний цикл інформації про залучення громадськості до бюджетного процесу у належному місці: анонси, протоколи слухань, перелік отриманих пропозицій і результати їхнього розгляду.
У закупівлях Львову доцільно проаналізувати показники окремих організаторів, які вплинули на низький Індекс замовника, зокрема рівень конкуренції, кількість скасованих процедур, дискваліфікацій, скарг і підтверджених порушень. У сфері управління майном місту варто посилити підготовку лотів і промоцію аукціонів, особливо щодо земельних торгів.
Львів має передумови для значно вищого результату в майбутніх хвилях оцінювання. Але для цього йому потрібно перейти від окремих сильних практик до системного підходу: поєднати фінансову спроможність, якісні закупівлі, ефективне управління майном і зрозумілу для мешканців бюджетну прозорість. Саме така комбінація відповідає європейському підходу до управління публічними фінансами.
Програма «Прозорі міста» спрямує рекомендації для Львівської міської ради, що слугуватимуть дорожньою картою для покращення реальної роботи з публічними фінансами.
Для міст, які не увійшли до пілотного дослідження, експерти програми підготували форму самооцінювання. Вона допоможе з’ясувати, наскільки місто ефективно і прозоро управляє фінансами і підсвітить слабкі сторони, які потребують покращення.
Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.