Жоден з досліджених муніципалітетів не продемонстрував високого загального результату в Європейському індексі міст 2025. Середній показник становить 44 бали зі 100, а результати коливаються від 29,9 до 54,8 бала. Водночас дослідження показало: українські міста вже використовують багато практик, характерних для європейського належного врядування, — від базової відкритості та цифрових сервісів до управління корупційними ризиками й залучення громадян. Головна проблема полягає в тому, що окремі вдалі практики не формують цілісної стійкої системи врядування.
Такими є результати першого річного дослідження Європейського індексу міст, яке провела програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine. Протягом року аналітики дослідили 6 напрямів роботи 11 міських рад: відкритість, електронні сервіси, відкриті дані, публічні фінанси, доброчесність і протидію корупції та підзвітність. Пілотну вибірку склали 11 міст: Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів і Київ.
Частину перевірок у Євроіндексі команда автоматизувала, використовуючи дані державних систем і порталів. Це дозволило окремо оцінити фактичні дані про діяльність міських рад і зменшити вплив суб’єктивізму.
У трійку з найвищими балами пілотного Євроіндексу увійшли Київ, Луцьк і Львів. Київ отримав 55,3 бала зі 100, Луцьк – 53,4, Львів – 53,3 бала, що свідчить про довгу дистанцію до тотальної прозорості та підзвітності і значний простір для розвитку навіть таких великих міст.
Євроіндекс показав парадоксальну картину. 10 із 11 міст хоча б раз входили до трійки лідерів за одним із шести блоків, однак жодна міська рада не була сильною в усіх напрямах одночасно.
Дніпро став лідером у відкритості та публічних фінансах, Київ – в електронних сервісах і відкритих даних, Луцьк – у доброчесності та підзвітності. Прифронтові Запоріжжя увійшло до найкращих у підзвітності та доброчесності, Одеса – у відкритості, Харків – в електронних сервісах. Єдиним містом, яке жодного разу не потрапило до трійки лідерів, став Чернігів.
Що в українських містах уже працює
Найкраще міста впоралися з базовою відкритістю: середній рівень виконання становив 53,5%. Майже всі муніципалітети оприлюднюють рішення міських рад і виконавчих комітетів, розпорядження міських голів, забезпечують доступ до статутів громад, регламентів та інших ключових документів.
Електронні сервіси також поступово стали повсякденною частиною міського життя. Відстеження громадського транспорту в реальному часі, безготівкова оплата проїзду, онлайн-запис дітей до садків, електронні петиції, контакт-центри та онлайн-запис до ЦНАП уже працюють у більшості досліджених міст. Середній результат цього субіндексу становив 49,8%, а Київ отримав найвищий результат серед усіх окремих оцінок Євроіндексу – 70 балів за електронні сервіси.
Дослідження також показало, що близькість до лінії фронту додає викликів і впливає на якість врядування, але не позбавляє можливості будувати прозорі процеси та залучати жителів до співтворення життя у місті. Середній Євроіндекс трьох міст зі статусом територій можливих бойових дій – Запоріжжя, Одеси та Харкова – становив 40,3 бала проти загального середнього у 44 бали. При цьому кожне з цих міст мало сильні результати в окремих напрямах.
Проблеми на шляху до ЄС
Одним із ключових висновків Євроіндексу стало те, що формальне виконання вимог часто переважає над змістовним.
«Міська рада може оприлюднювати відкриті дані, та вони можуть бути непридатними для повторного використання. Або створити комісію з компенсацій за пошкоджене майно та не пояснити, як до неї звертатися. А ще може провести бюджетні слухання і при цьому не показати жителям, що сталося з їхніми пропозиціями. Наявність антикорупційного підрозділу у міській раді так само не гарантує відкритості результатів його роботи», — пояснила керівниця програми «Прозорі міста» Олеся Коваль.
Саме тому в межах Європейського індексу міст аналітики спершу оцінюють, чи існує певний розділ, документ, сервіс або процедура, а потім — наскільки вони доступні, зрозумілі та придатні для використання.
Наскрізним принципом дослідження стала «єдина точка входу» – підхід, пов’язаний із європейськими принципами орієнтованості на користувача (user-centricity) та «єдиного вікна» (one-stop shop). Інформація з конкретної теми має бути зібрана в одному зрозумілому місці.
За результатами перевірки відповідні розділи на сайтах існували у 71% випадків, однак системним такий підхід поки що став лише для окремих міст. Київ мав 14 із 15 перевірених «єдиних точок входу», Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк та Львів — по 12. Натомість у Полтави таких розділів було лише 4. Найгірше міста структурували інформацію про доступ громадян до засідань міської ради та про гуманітарну допомогу — відповідні «точки входу» мали лише три з 11 міст.
Також системною проблемою виявилося стратегічне планування. Лише 3 із 11 міст — Київ, Кропивницький та Луцьк — мали актуальну стратегію розвитку територіальної громади у 2025 році. При цьому жодне з них на момент перевірки не оприлюднило звіт про моніторинг реалізації стратегії за 2025 рік на відповідній тематичній сторінці.
Помітними виявилися проблеми зі зворотним зв’язком між владою та громадою. Лише 4 із 11 міських очільників — Дніпра, Запоріжжя, Львова та Полтави — прозвітували про свою роботу у 2025 році на відкритій зустрічі з громадою. При цьому жодне місто не оприлюднило текст звіту міського голови за 7 календарних днів до зустрічі у спосіб, як того вимагає закон.
Не менш показовою є ситуація з бюджетною участю. Жодне з 11 міст не оприлюднило в тематичному бюджетному розділі повний перелік пропозицій громадськості до проєкту бюджету на 2026 рік, а 10 міст не поширили протоколи громадських слухань щодо бюджету та результати консультацій з бізнесом щодо закупівель.
Найслабшим напрямом Євроіндексу стали відкриті дані — середній рівень виконання тут становить лише 23,1%. Водночас цей результат не можна пояснювати лише роботою міських рад: частина проблем має системний характер і залежить від державної політики та національної цифрової інфраструктури. Зокрема, окремі набори даних прифронтових міст залишаються закритими з міркувань безпеки, а автоматичне перенесення даних із локальних порталів на data.gov.ua працює нерегулярно. У результаті міста можуть мати дані на власних ресурсах, але вони не завжди доступні, актуальні або коректно відображені на державному порталі.
«Європейський індекс міст працює як механізм практичних змін у громадах. Після кожної хвилі дослідження «Прозорі міста» спрямовували міським радам дорожні карти змін, проводили консультації та повторно перевіряли окремі практики. Наприклад, міста почали публікувати узагальнену інформацію про компенсації за пошкоджене майно, Київ, Львів і Полтава створили окремі розділи на сайтах, присвячі електронним сервісам. Загалом під час повторного моніторингу середній результат у відкритості зріс на 11,5 бала, в електронних сервісах — на 7,6 бала», — коментує Олеся Коваль, керівниця програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine.
Пілотування Європейського індексу міст завершено. Наступний етап — масштабування дослідження на 50 міст, подальша автоматизація перевірок і розвиток BI-платформи, де можна переглядати та порівнювати результати міст. Програма також продовжить використовувати Євроіндекс для консультацій із громадами, навчання та адвокації системних змін.
Нагадаємо, детальні результати, методологію, профілі міст і рекомендації можна переглянути на сайті програми «Прозорі міста». Міські ради, які не увійшли у пілотне дослідження, можуть скористатися формами самооцінювання і звернутися по консультацію до програми.
Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.
Зміст цієї публікації є відповідальністю авторок і не обов'язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.