Програма «Прозорі міста» дослідила, як українські міста проводили громадський бюджет у 2023-2024 роках. З’ясувалося, що тільки у 8 із 100 досліджуваних муніципалітетів громадяни можуть впливати на розподіл частини бюджету.

Громадський бюджет надає громадянам можливість безпосередньо впливати на розподіл частини місцевого бюджету. У містах, де його проводять, будь-який мешканець може пропонувати свої ідеї щодо покращення життя в громаді, брати участь у конкурсі, залучати мешканців до його підтримки та спостерігати, як його проєкт реалізують.

Повномасштабна війна суттєво вплинула на всі сфери життя українців, у тому числі і на процес громадського бюджетування. Станом на листопад серед 100* досліджуваних міст бюджет участі у 2023-2024 роках провели лише у 8 містах. Йдеться про Вінницю, Володимир, Івано-Франківськ, Кам’янське, Луцьк, Тернопіль, Умань та Хмельницький. 

У Вінниці, Володимирі, Кам’янському та Тернополі у 2023 році тільки приймали проєкти, а у 2024 – у Хмельницькому та Умані. Водночас у Луцьку та Івано-Франківську громадський бюджет повною мірою реалізовували протягом обидвох років.

Нетипова ситуація у Костополі, де на сайті міськради вказано, що у серпні 2024 року проходив прийом проєктів на бюджет громадських ініціатив. Наразі відбувається етап підбиття підсумків, однак жодного проєкту на сторінці сайту не зафіксовано. Також про початок конкурсу на вебсайті чи в соцмережах міської ради жодних оголошень не було. Тож формально у Костополі проводили громадський бюджет, однак на практиці через відсутність анонсування громадськість не мала змоги дізнатись про конкурс та взяти у ньому участь. 

У деяких містах, зокрема Львові, Дніпрі та Ужгороді на період дії воєнного стану припинили фінансувати проєкти бюджету участі. Замість громадського бюджету в Львові розглядали ідею запровадити Волонтерський бюджет, який би сприяв ефективному використанню коштів на підтримку сил безпеки та оборони, проте цю ініціативу так і не реалізували.

Більшість міст, які продовжили залучати громаду до бюджетного процесу, розташовані у центральній та західній частинах країни. Крім того, ініціативи від громадян фінансувалися переважно обласними центрами та великими містами, що можна пояснити більшою економічною спроможністю. Водночас фінансовий фактор не завжди є вирішальним, про що свідчить приклад Володимира та Кам'янського, де бюджет участі проводився у 2023 році. 

Воєнний стан вплинув не лише на географію, а й на тематику проєктів. Якщо раніше мешканці міст частіше пропонували проєкти з благоустрою, культури та спорту, то зараз пріоритети змінилися. Майже всі міста, які проводять громадський бюджет, мають проєкти, що стосуються: підтримки сил оборони (закупівля дронів, евакуаційної техніки, пристроїв радіоелектронної боротьби, плетіння маскувальних сіток), облаштування укриттів цивільного захисту, розробки курсів самооборони для цивільного населення, соціально-психологічної підтримки ВПО, реабілітації ветеранів, службовців сил безпеки й оборони, а також членів родин загиблих учасників бойових дій.

Також пропонують втілювати окремі інфраструктурні та соціальні проєкти — облаштовують спортивні майданчики у школах та садочках, оновлюють бібліотечні фонди, фінансують придбання квитків до театру для воїнів та їхніх родин, ВПО, людей з інвалідністю, дітей-сиріт, закуповують обладнання для психологічного та емоційного відновлення дітей тощо. 

«Прозорі міста» розглядали можливість повернути індикатор, що перевіряє проведення бюджетів участі у містах. Після консультацій з представниками ОМС і цього окремого дослідження програма погодила відкласти на рік ініціативу та дати міським радам більше часу на адаптацію.

Одна з рекомендацій програми – замість повного скасування бюджету участі, міста можуть скоротити його розмір і сфокусуватися на менших проєктах, що потребують менше ресурсів, але все одно приносять користь громаді. Це дозволить зберегти участь громадян у процесі, при цьому не створюючи надмірного фінансового навантаження на бюджет міста.

Також бюджет участі можна спрямувати на вирішення нагальних воєнних проблем, наприклад, підтримка ветеранів, переселенців, відновлення невеликих об'єктів інфраструктури, реконструкція «цивільних» приміщень під нові виклики або задля підвищення енергоефективності.

Навіть в умовах затяжної війни громадськість хоче та повинна мати змогу впливати на те, куди пріорітетніше витрачати місцеві кошти. Аналіз показав, що більшість проєктів, які пропонує громадськість, спрямована саме на допомогу військовим, ветеранам чи їхнім сім’ям, а також переселенцям.

Тож програма сподівається, що за цей рік місцева влада знайде формулу, за якої вдасться провести бюджет участі. Адже це дієвий інструмент, який дозволяє залучати громадян до управління містом, сприяє зменшенню соціальної напруги та якіснішому діалогу між місцевою владою та мешканцями. 

* Аналітики програми перевірили 100 муніципалітетів, які увійдуть до Рейтингу прозорості міст 2024. За основу аналізу взяли дані з відкритих джерел: офіційні вебсайти міських рад, ЗМІ, е-сервіси “Громадський бюджет” та “Громадський проект” .

Трансперенсі Інтернешнл Україна — акредитований представник глобального руху Transparency International. З 2012 року TI Ukraine допомагає Україні ставати сильнішою. Організація комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції в окремих сферах.

ТІ Ukraine започаткувала програму «Transparent cities/Прозорі міста» у 2017 році. Її мета — подолати корупцію на місцевому рівні та запровадити належні практики прозорості та підзвітності. Протягом 2017–2022 років програма щорічно формувала Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Після повномасштабного вторгнення програма започаткувала дослідження стану муніципальної прозорості в умовах широкомасштабної війни з росією. У 2024 році команда презентувала друге дослідження, в якому оцінила 80 міст. Статус «прозорих» отримали 5 міст, 23 — «частково прозорих», інші 52 міста були визнані «непрозорими». Програма розробляє якісну аналітику щодо різних аспектів взаємодії влади та громадян, прозорості та підзвітності у містах України. Зокрема йдеться про процеси деколонізації, житлову політику, стан відкритих даних на локальному рівні та ін.