У МВС розповіли, що зараз щомісяця фіксують близько 160 фактів колабораціонізму, а загалом в ЄРДР вже зареєстрували понад 1200 кримінальних проваджень щодо цього. Ми чи не щодня читаємо приголомшливі новини про колаборантів, але думки щодо того, кого можна ними вважати, різняться. Щоб зрозуміти феномен явища колабораціонізму, треба копнути глибше.

Колабораціонізм — добровільне співробітництво громадян держави з ворогом на шкоду власній країні. 

Сучасні історики умовно виділяють п’ять типів колабораціонізму:

• воєнний (служба у війську, розвідці, силових структурах тощо);
• економічний (співробітництво у будь-яких галузях економіки);
• культурний або духовний (пропаганда, участь в інформаційних та психологічних операціях ворога);
• побутовий (встановлення дружніх відносин між окупантами та населенням);
• політичний або адміністративний (співробітництво в окупаційних органах влади).

Колабораціонізм в українському законодавстві

В Україні від 14 березня 2022 року набув чинності закон, який витлумачує колабораційну діяльність та встановлює за неї кримінальну відповідальність. Цей закон народні депутати намагалися ухвалити впродовж восьми останніх років, проте на заваді ставала критика суспільства і саботаж п’ятої колони. 

Звучали заяви про те, що це буде використано російською пропагандою для залякування місцевого населення на окупованих територіях, а також, що законопроєкт грав на руку владі, яка могла так знищувати конкурентів. Депутати ж із проросійських партій побоювалися, що під дію закону підпадуть вони самі. Повномасштабне вторгнення стало каталізатором внесення необхідних змін до Кримінального кодексу.

Утім понять “колабораціонізм” та “колаборант” в законі немає, оскільки міжнародне право не визнає їх як юридичні категорії. В Кримінальному кодексі є статті про державну зраду, колабораційну діяльність та пособництво державі-агресору. Формулювання об’єктивної сторони злочину державної зради викладено досить загально. Тому всі склади злочину в статті про колабораційну діяльність, на перший погляд, можуть виглядати як окремі випадки державної зради. Втім, це не зовсім так.

Суддя ВАКС Олексій Кравчук та суддя Дарницького райсуду м. Києва Марина Бондаренко вказують, що, на відміну від державної зради, колабораційну діяльність можуть вести не тільки громадяни України, проте лише на користь держави-агресора вже в умовах здійсненої окупації чи агресії. 

Так, колабораційною діяльністю вважається:

• публічне заперечення збройної агресії;
• добровільне обіймання посади в незаконних окупаційних органах влади;
• здійснення пропаганди в закладах освіти та сприяння впровадженню стандартів освіти держави-агресора;
• передача окупантам матеріальних ресурсів та провадження господарської діяльності у взаємодії з окупантом;
• організація та активна участь у заходах політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з окупантом;
• інші діяння.

Колабораціонізм карається позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років. За окремі види співпраці закон передбачає відповідальність у вигляді штрафу, конфіскації майна, виправних робіт, арешту чи позбавлення волі від трьох років до довічного ув’язнення в залежності від тяжкості злочину. 

Так, є нюанси

Ми не можемо називати колаборацією будь-яку співпрацю українців з російськими окупантами. Люди, які під загрозою життю змушені працювати на окупанта — не  колаборанти. 

Якщо людина продовжує виконувати обов’язки, покладені на неї державою Україна, то за це покарання не буде. Освітяни підпадають під дію закону, лише якщо спеціально навчають за російською програмою чи проводять пропагандистську роботу. У міністерстві пропонують або виїхати на контрольовану територію, або йти в простій зі збереженням заробітної плати. Очільникам чи іншим посадовцям тимчасово окупованих міст можна не турбуватися у тому випадку, якщо вони не здійснювали жодних дій, які спростили російським військам вхід на територію. Робітники, які отримують зарплату в рублях, теж не винні.

«Якщо людина справді не мала можливості виїхати зі свого міста чи села, яке зараз опинилося під незаконною блокадою російської федерації, то логічно, якщо вона не причетна до захоплення території, не здійснює активної передачі росії документів, майна і всього іншого, що належить Україні, то вона просто заручник цих трагічних обставин», – зазначила заступниця міністра юстиції України Валерія Коломієць.

Межа між виживанням та злочинністю зараз справді тонка. Але ми сподіваємось, що український суд визначатиме градацію рівня співпраці з окупаційним режимом, щоб захистити українців, які опинилися в блокаді на загарбаних територіях.

Колабораціонізм в обличчях

На жаль, частина українців зумисно зрадила інтереси нашої держави та співпрацює з окупантами. До того ж росія роками створювала в Україні агентурну мережу та таємно завозила до нас диверсантів. Все це значно спрощує підривну діяльність ворога та сприяє зростанню терору проти українців, які опинилися в окупації. 

Ось найвідоміші громадяни України, які свідомо перейшли на бік ворога від початку повномасштабного вторгнення:

1. Галина Данильченко — місцева депутатка від “Опозиційного блоку”, яка зараз є “мером” Мелітополя. 12 березня 2022 року звернулася до містян із закликом “якомога швидше почати жити по-новому” та схилила депутатів до співпраці з окупантом. Обласна прокуратура вже оголосила їй підозру в колабораційній діяльності.
2. Володимир Сальдо — сучасний гауляйтер Херсонської області. Він колишній народний депутат VII скликання від “Партії регіонів” та мер Херсона з 2002 по 2012 рік. Він брав участь у проросійських мітингах та засіданнях окупаційного органу “Комітету порятунку”. Йому заочно оголосили підозру в державній зраді.
3. Ілля Кива — екснардеп від ОПЗЖ та власник довідки з психлікарні. Він влаштовував антиукраїнські перформанси, аморально поводився в стінах Верховної Ради, публічно закликав знищити Володимира Зеленського й нанести ядерний удар по Львову. ДБР звинуватило його в державній зраді й посяганні на територіальну цілісність, а також оголосило в міжнародний розшук.

Знаю колаборантів. Що робити?

Національне агентство з запобігання корупції спільно з рухом “Чесно” створили відкритий реєстр держзрадників, де зібрали вже понад 600 політиків, медійників, суддів та правоохоронців. Наповнюють реєстр спільно з правоохоронними органами. Долучитися можуть усі охочі, заповнивши форму за посиланням.

Колаборанти — не лише далекі відомі люди. Ним може опинитися навіть ваш сусід чи родич. Якщо дізналися про колаборанта поруч із вами та можете це довести — повідомте про це СБУ у спеціальному чат-боті “єВорог” у Telegram. Необхідно вказати геолокацію можливого колаборанта, за можливості додати його фото чи відео та описати подробиці злочинної діяльності цієї людини. Якщо немає зображень, то в “єВорог” можна просто детально описати побачене.

Якщо ви знаходитеся в окупації, то не забудьте подбати про власну безпеку. Знімайте здалека та обережно, а після надсилання видаляйте з телефона кадри й листування з ботом.

Важливо допомагати державі боротися з колаборантами, адже це наближає нашу перемогу. Зусилля громадян та публікація доказів у злочинах проти України грають велику роль у нашій боротьбі. 

Тил має злагоджено працювати заради того, щоб на фронті наші бійці здобували більше перемог. А також треба підтримувати українців в окупації, які змушені зараз відчувати себе чужими вдома. Кожен клаптик української землі буде повернуто під контроль, а злочинці відповідатимуть перед законом. Ми сильні — перемога за нами!