Чернівці пройшли великий шлях у Рейтингу прозорості міст – в 2017-му місто отримало статус «непрозорого», а вже через вісім років здобуло перше місце. З 2018 по 2023 р. Чернівці стабільно залишались у категорії «частково прозорих» міст, зберігаючи показники в межах 54–59%. У 2024 році відбувся неабиякий стрибок з 57,4% до 84,5%. Розповідаємо про те, як місту вдалось здійснити такий прогрес.

У 2024 році програма оцінювала місто за 70 індикаторами, серед яких 22 були вимогами закону, 17 – поєднували вимоги закону та найкращі практики управління, а 31 – перевіряли застосування найкращих практик. Чернівці майже бездоганно впорались з індикаторами, що включають комбінацію закону та практик, виконавши їх на 91,1%. Критерії, що спираються лише на українське законодавство, виконані на 87,5%, а найкращі практики – на 77,5%.

Чернівці не просто утримали позиції — вони впевнено рухаються уперед. Місто показало високі результати як за вже знайомими індикаторами, так і за доданими у 2024 році. Це ознака системної роботи: від впровадження найкращих управлінських рішень, до чесного аналізу власних помилок — 12 критеріїв, які були проблемними для муніципалітету у 2023-му, тепер повністю виконані. Зокрема у Чернівцях налагодили роботу з відкритими даними – актуалізували інформацію про квартирний облік, доступність будівель для осіб з інвалідністю та різноманітні дані про комунальне майно. На відміну від 2023 року, у 2024 Чернівці анонсували усі засідання міської ради та її органів, а також прозоро комунікували про отриману та розподілену гуманітарну допомогу. 

Що місту вдалось найкраще? 

Серед оцінених в 2024 році семи сфер Чернівці стали абсолютним лідером у напрямках «взаємодія з громадськістю» (рівень виконання – 96,7%) та «послуги громадянам» (рівень виконання – 91,7%). Таких результатів місту вдалось досягти завдяки запровадженню або вдосконаленню інструментів зворотного зв’язку з мешканцями: 

• звітування мера перед громадою; 
• регулярні обговорення; 
• консультації та громадські слухання; 
• ефективна робота з петиціями. 

Місто зробило важливий крок до відкритого врядування — чітко прописало у Регламенті процедури відвідування пленарних засідань. Тобто внормувало механізм доступу громадян, забезпечивши кожного містянина інформацією про те, як долучитись до процесу ухвалення рішень на сесіях ради.

А оприлюднення річного звіту щодо звернень та запитів на інформацію – демонструє готовність міськради комунікувати з громадою. 

Важливим напрямом став і розвиток зручних цифрових сервісів для жителів. Чернівці зробили значний крок у напрямку цифровізації взаємодії з громадянами, зокрема через запровадження електронної приймальні. Платформа дозволяє мешканцям подавати звернення та запити онлайн, а також завантажувати необхідні документи у зручному форматі. Офіційний вебсайт міської ради оновили та зробили більш інклюзивним: він повністю адаптований для користувачів із порушеннями зору. Ще один електронний ресурс міста – офіційний геопортал – наповнюється дашбордами та картами на основі актуальних відкритих даних, що дозволяють мешканцям зручно отримувати візуалізовану інформацію про благоустрій, транспорт, комунальне майно та інші важливі для громадськості теми.

Ще один крок до прозорості, який важко не помітити: Чернівці подбали про наявність актуальних наборів відкритих даних. Інформація про квартирний облік та доступність будівель тепер є у машиночитному форматі як на офіційному вебсайті, так і у єдиному кабінеті на державному порталі відкритих даних. 

Зони для подальшого зростання

Сфера «бюджет і закупівлі», попри важливі досягнення, виявилась для Чернівців найскладнішою (рівень виконання індикаторів – 67,6%). Місто проводить відкриті бюджетні слухання, за результатами яких оприлюднює протокол і детальний перелік пропозицій від громадськості, та забезпечує публічність цін на будівельні матеріали в закупівлях, проте є потреба у подальшій систематизації практик. Наприклад, звіт про виконання бюджету за рік публікується на вебсайті (текстом і зручною візуалізацією) та у пресі, але не супроводжується відкритою публічною презентацією. А відділ контрольно-перевірочної роботи хоч і публікує плани перевірок, але не інформує громаду про їхні результати. Також є потенціал для зростання рівня конкуренції в закупівлях, коефіцієнт якого згідно з https://bi.prozorro.org/ зараз складає 1,63. Загалом Чернівці вже мають міцне підґрунтя – тепер усе залежить від готовності зробити наступні кроки до більшої відкритості. 

Рекомендації

Щоб зберегти лідерство серед «прозорих міст» та ще краще закріпити практики відкритого врядування, програма радить Чернівцям: 

• оприлюднювати результати перевірок відділу контрольно-перевірочної роботи міської ради; 
• деталізовувати перелік і назви проєктів рішень у сфері земельних відносин, аби кожен проєкт стосувався окремого суб’єкта;
• звітувати про виконання бюджету публічно перед представниками громади з вчасним анонсуванням та забезпеченою трансляцією; 
• проводити електронні аукціони для продажу прав на розміщення об'єктів сезонної торгівлі та тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності; 
• належним чином представити внутрішньо переміщених осіб у складі Ради ВПО. 

Нагадаємо, за результатами Рейтингу прозорості 2024 5 міст стали прозорими, 23 отримали статус «частково прозорих» і решту 72 міста залишились у категорії «непрозорих». Детальніше про всі оцінки міст можна дізнатисьна сайті за допомогою інтерактивної карти.

Наша команда прагне, щоб усі міста були прозорішими та відкритішими до громадськості, тому готові до співпраці із представниками муніципалітетів і з активними містянами. Якщо у вас є питання чи ви потребуєте персоналізованих рекомендацій саме для вашого міста — пишіть нам на пошту: transparent-cities@ti-ukraine.org

Якщо ви представник громадянського суспільства — ми також будемо раді розповісти більше та долучити вас до наших розсилок і подальшого навчання.