10 вересня 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 1151, якою вносяться зміни до постанов Кабінету Міністрів України № 835 і № 867. Програма «Прозорі міста» проаналізувала ці зміни в контексті діяльності органів місцевого самоврядування у сфері відкритих даних і сформулювала рекомендації для розпорядників інформації з міських рад.

Загальні принципи оприлюднення даних

Мінцифри конкретизувало два із шістьох принципів, якими мають керуватися розпорядники під час оприлюднення наборів – принципи відкритості за замовчуванням та інтероперабельності.

На думку програми, ОМС мають приділяти особливу увагу принципу інтероперабельності. Тобто «забезпечувати взаємодію, поєднуваність та сумісність публічної інформації у формі відкритих даних, зокрема шляхом використання в кожному наборі даних єдиних (уніфікованих) ідентифікаторів об’єктів, інших атрибутів обʼєктів, уніфікованої структури наборів даних та структур ресурсів даних, що надає змогу зіставляти відомості в межах одного набору даних або ресурсу, а також з іншими наборами того ж розпорядника або інших розпорядників інформації».

Без дотримання цього принципу годі й думати про розробку електронних сервісів на основі відкритих даних, розпорядниками яких є різні комунальні підприємства, різні управління та департаменти чи різні міські ради.

Також віднині на законодавчому рівні зафіксовано, що розпорядник інформації завантажує та регулярно оновлює набори даних з урахуванням рекомендацій, оприлюднених Мінцифри на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, та Методичних рекомендацій щодо проведення інформаційного аудиту, затверджених Мінцифри.

Щодо перших рекомендацій, то вони вже кілька місяців доступні для ознайомлення. Документи містять важливу інформацію про структуру кожного набору даних, тип даних, формати файлів. Згідно зі змінами до Постанови № 835, тепер розпорядники інформації з урахуванням саме цих рекомендацій мають обирати періодичність оновлення наборів даних, за які вони відповідають та які оприлюднюють, якщо інше не передбачено законодавством.

Що ж стосується рекомендацій, пов'язаних з проведенням інформаційного аудиту, то представники Мінцифри повідомили, що документ ще вдосконалюється перед затвердженням.

Також розробники змін до постанови № 835 доповнили її наступним абзацем: «органи місцевого самоврядування та місцеві держадміністрації можуть використовувати для оприлюднення публічної інформації програмне забезпечення “Типове рішення місцевого порталу відкритих даних”, що передається та використовується згідно з ліцензійним договором, укладеним з Мінцифри».

Це твердження одразу викликало питання. Очевидно, що Дніпро, Кропивницький чи Мукачево можуть без додаткових викликів працювати над наповненням своїх локальних порталів відкритих даних. Але що ця норма означає для міст, які не використовують програмне забезпечення «Типове рішення місцевого порталу відкритих даних» як, наприклад, Дрогобич або Полтава? Представники Мінцифри запевнили нас, що у цих міських рад проблем не має бути. 

Перелік обов'язкових до оприлюднення наборів даних

Згідно з Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, міські ради мають оприлюднювати набори розділу «Усі розпорядники (відповідно до компетенції)» та розділу «Органи місцевого самоврядування».

Зміни, які стались у цих розділах, ми узагальнили у таблиці нижче.

Як бачимо, з розділу «Органи місцевого самоврядування» зник один набір, натомість з’явились три нові (їх назви виділені напівжирним). Три інші набори були перейменовані. 

У рекомендаціях, оприлюднених Міністерством цифрової трансформації на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, ще не внесені зміни для наборів, які змінили свою назву, водночас рекомендації для нових наборів «Інформація про укладені договори про надання послуг з управління побутовими відходами» та «Перелік книг обліку реєстрації поховань» вже опубліковані.

Також відтепер міські ради мають поширювати документ про визначення особи (осіб) відповідальних за оприлюднення відкритих даних. Відповідний набір розділу «Усі розпорядники (відповідно до компетенції)» має складатися з трьох ресурсів:

1. legalActs - переліку нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних);
2. projects - переліку проєктів рішень, що підлягають обговоренню;
3. document - документу про визначення особи (осіб) відповідальних за оприлюднення відкритих даних.

Щорічна оцінка стану оприлюднення та оновлення відкритих даних на data.gov.ua

Зміни у постанові № 835 передбачають, що виконавчий комітет сільської, селищної або міської ради віднині має подавати узагальнену анкету, яка включає в себе агреговану інформацію про всі органи місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, які є самостійними розпорядниками інформації на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних і проходять оцінку.

Також зазначається, що оцінка щодо даних, доступ до яких обмежено, не проводиться під час воєнного та/або надзвичайного стану. Можна припустити, що найближчим часом оцінка не буде проводитися щодо даних розпорядників інформації з Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей.

Розпорядники мають надсилати до Мінцифри заповнену анкету оцінки стану оприлюднення і оновлення відкритих даних не до 1 березня року, що настає за роком оцінки, як було раніше, а до 1 вересня.

Сама анкета, як і картка, що їй передувала, складається з п’яти розділів. Звертаємо увагу, що тепер заповнення (оцінка) розділу III «Якість відкритих даних» здійснюється самостійно Мінцифри і проводиться лише після отримання від розпорядника інформації заповнених розділів І, ІІ, ІV, V анкети. 

Функціонування Єдиного державного вебпорталу відкритих даних

Згідно зі змінами до постанови № 867, Міністерство цифрової трансформації, яке є держателем порталу, тепер не буде здійснювати модерацію наборів даних. Також більше не йдеться про безперебійне функціонування порталу – Мінцифри може зупиняти, обмежувати роботу порталу, обмежувати доступ до опублікованих на порталі наборів даних, зокрема, для забезпечення інтересів національної безпеки та оборони.

А хто ж тепер здійснюватиме модерацію наборів? Адміністратор порталу, яким є державне підприємство «ДІЯ», що належить до сфери управління Мінцифри. В оновленій постанові зазначається, що уповноважена особа адміністратора порталу здійснює модерацію набору даних на порталі протягом трьох робочих днів з моменту завантаження набору даних та приймає рішення про його оприлюднення чи відхилення, зокрема з використанням технологій штучного інтелекту.

Вся інша процедура залишилась незмінною: 

• після проходження модерації набору на адресу електронної пошти відповідальної особи розпорядника інформації надсилається повідомлення про оприлюднення набору або про відхилення із зазначенням причин відхилення;
• період модерації не включається до строків, визначених для оприлюднення та оновлення наборів даних розпорядником інформації на порталі;
• у разі виявлення невідповідності опублікованого набору даних вимогам, визначеним у Положенні про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, такий набір даних проходить повторну модерацію.

Саме адміністратор порталу здійснює реєстрацію розпорядника інформації та надає йому відповідні права доступу на порталі (на підставі оформленої заяви про реєстрацію розпорядника інформації).

Що мають зробити міські ради найближчим часом?

Зазначені вище зміни до постанов КМУ № 835 та № 867 потребують відповідної реакції ОМС. Рекомендуємо міським радам:

1. Детально ознайомитися з оновленими постановами.
2. У відповідності до постанови № 835 затвердити новий внутрішній розпорядчий документ із Переліком наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.
3. Оформити Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, у вигляді таблиці з наступними колонками: № з/п, Назва набору, Формат оприлюднення, Частота оновлення, Відповідальні за оприлюднення, Відповідальні за надання інформації.
4. Під час заповнення колонок Назва набору, Формат оприлюднення, Частота оновлення врахувати рекомендації, оприлюднені Мінцифри на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних. 
5. Визначити відповідальний(і) структурний(і) підрозділ(и) за оприлюднення кожного набору даних, а також відповідальні структурні підрозділи за надання інформації у формі відкритих даних для оприлюднення.
6. Затвердити внутрішній розпорядчий документ, яким визначити особу (осіб) відповідальних за оприлюднення відкритих даних.
7. Знайти в електронному кабінеті ОМС на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних набір «Звіти про виконання фінансових планів комунальних підприємств» і зазначити його частоту оновлення як «Більше не оновлюється».
8. Створити в електронному кабінеті ОМС 3 нові набори:

• Території обслуговування комунальних закладів дошкільної освіти;
• Інформація про укладені договори про надання послуг з управління побутовими відходами;
• Перелік книг обліку реєстрації поховань.

      9. Перейменувати в електронному кабінеті ОМС 4 існуючі набори:

• Переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийнятих розпорядником інформації, проекти рішень, що підлягають обговоренню, а також документ розпорядника інформації про визначення особи (осіб) відповідальних за оприлюднення відкритих даних;
• Перелік титулів на проведення будівництва — нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, а також поточного ремонту та благоустрою;
• Території обслуговування комунальних закладів загальної середньої освіти;
• Реєстр будівельної діяльності.

     10. Оприлюднити внутрішній розпорядчий документ про визначення особи (осіб) відповідальних за оприлюднення відкритих даних в якості одного з трьох ресурсів набору «Переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийнятих розпорядником інформації, проекти рішень, що підлягають обговоренню, а також документ розпорядника інформації про визначення особи (осіб) відповідальних за оприлюднення відкритих даних». 

Робота з відкритими даними часто здається надмірним навантаженням. Але насправді це інструмент, який спрощує і життя самих органів місцевого самоврядування. Коли дані впорядковані й оновлюються за єдиними правилами — легше готувати відповіді на запити, формувати звіти, уникати дублювання інформації між підрозділами, створювати сервіси на основі даних.

Відкриті дані зменшують кількість рутинних звернень від громадян і журналістів, бо відповіді вже є у відкритому доступі. Це також можливість показати роботу міської ради прозоро й професійно, що напряму впливає на довіру громади та партнерів. Тож виконання нових вимог — це інвестиція не лише у прозорість, а й у зручність щоденної роботи міськради.