Під час підготовки двох досліджень «Прозорі міста» надіслали сумарно 180 запитів на міські ради. 100 опитувальників стосувалися інформації для Рейтингу прозорості, 80 – відкритих даних. Загалом більшість органів місцевого самоврядування дотримуються законодавчих вимог щодо надання інформації. Однак частина міст залишається за межами тренду, ігноруючи листи та дзвінки аналітиків. 

Для Рейтингу прозорості (100 міст):

• В середньому міста відповідали на опитувальник протягом 14 робочих днів.
• 44% міст надали відповіді вчасно. 
• Першими відповіді надали: Біла Церква, Жмеринка, Златопіль (Первомайський), Рівне, Славута, Хмельницький та Чортків.
• 42% надіслали відповідь після дедлайну (частина попередила про подовження терміну).

Міста, які не відповіли на опитувальник:

• 7 міст не надіслали відповіді на опитувальник програми, з них тільки 2 міста попередили про неможливість його заповнення: Конотоп та Павлоград. Вишневе, Ізмаїл, Олександрія, Південне та Хуст запит проігнорували.
• Вишневе та Олександрія другий рік поспіль ігнорують звернення програми, попри численні нагадування та додаткову комунікацію.
• В Ізмаїлі взяли опитувальник у роботу аж 26 грудня, про що повідомили телефоном, однак відповіді так і не надійшло.
• Хуст і Південне, які вперше беруть участь у Рейтингу, теж не надали відповідей.

Для дослідження відкритих даних (80 міст):

• 36% міст надали відповіді вчасно. Першими відповіли Біла Церква, Вараш, Жмеринка, Коломия, Ніжин і Славута. 
• 51% відповіли з запізненням, частина з них заздалегідь попередила про необхідність додаткового часу.
• 4 міста повідомили про неможливість заповнення опитувальника.
• 6 міст не надали відповіді: Вишневе, Ізмаїл, Бердичів, Самар (Новомосковськ), Нововолинськ, Хуст.
  Усі міста, які не відповіли, отримували повторні нагадування як у письмовій формі (на електронну пошту), так і телефоном.

«Вже на етапі надсилання листів на міські ради зрозуміло, наскільки посадовці готові вступати у діалог з людьми. Наприклад, деякі ОМС системно ігнорують наші опитувальники, не зважаючи на повторні листи, дзвінки тощо. Інші скеровують неправдиві або сумнівні дані, щоб піднятися у рейтингу. Але наші аналітики дедалі вправніше працюють і в таких обставинах, самостійно знаходять необхідну інформацію, виявляють підробки, публікації заднім числом або без дати, звертаються до міських рад за поясненням. А щодо міст, які нас проігнорували, ми повідомимо Офіс Уповноваженого та Міністерство розвитку громад та територій України», – зазначила керівниця програми «Прозорі міста» Олеся Коваль.

Цікаві факти:

• Усі обласні центри (21 місто), що входять до Рейтингу прозорості міст 2024, надали відповіді на опитувальник, 12 з них зробили це у визначений термін. Першими відповіли Хмельницький та Рівне, а останніми серед обласних центрів відповіли Черкаси та Харків.
• До рейтингу відкритих даних увійшло 18 міст-обласних центрів. Усі вони надали відповідь на запит, проте тільки Вінниця, Дніпро, Рівне, Тернопіль, Хмельницький та Чернівці зробили це у визначений термін. Останніми відповіли Івано-Франківськ та Чернігів, проте представники цих міськрад попередили про потребу в додатковому часі для надання відповіді.
• Найменше місто Рейтингу прозорості – Берегове, яке вперше бере участь у наших дослідженнях. Міська рада надала відповідь 17 січня. 
• Найменше місто рейтингу по відкритих даних – Хуст. Місто не надало відповіді в обох рейтингах, попри повторні листи на електронну пошту та дзвінки до міської ради.
• Остання відповідь від міської ради надійшла 13 лютого – через 46 робочих днів після того, як програма надіслала їм офіційного листа.
• Деякі міста повідомили про причини, які завадили їм заповнити опитувальник:

               - Конотоп – через обмежене функціонування сайту після хакерської атаки;

               - Павлоград – через дефіцит кадрів та виклики воєнного часу;

               - Боярка – у звʼязку з переходом на новий сайт та обмеженими людськими ресурсами;

               - Обухів та Хмільник повідомили, що робота із відкритими даними буде відновлена в цих містах із січня 2025 року.

• Значна частина листів не містила супровідного тексту, подекуди міські ради використовували російську мову у текстах відповідей, окремі слова та російськомовні скорочення у назвах електронних скриньок (зокрема, основних офіційних). Наприклад, міські ради Глухова, Борисполя, Ізмаїла, Олександрії, Подільська, Чернігова та Чорноморська.
• Деякі міста надсилали скан-копії документу з відповідями та посиланнями, які не можна скопіювати.

Нагадаємо, програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine з 2017-го щорічно проводить рейтингування українських муніципалітетів за рівнем прозорості. Дослідження допомагає визначити сильні та слабкі сторони у взаємодії місцевого самоврядування та громадян, сприяє підвищенню рівня відкритості та доброчесності серед міської влади. 

За результатами останнього дослідження, «прозорими» стали 5 міст – Дніпро, Дрогобич, Львів, Мукачево і Тернопіль. Статус «частково прозорих» отримали 23 міста, решта 52 — «непрозорі». У травні команда планує презентувати результати Рейтингу за 2024 рік.