Для українських міст 2024 рік став роком суттєвих законодавчих зрушень. Попри війну, парламент ухвалив низку важливих законів, які дещо змінюють архітектуру місцевого самоврядування та його підходи, зокрема у питаннях прозорості та участі громадян. Деякі з ініціатив — довгоочікувані. Інші — відповідь на нові виклики часу, зокрема євроінтеграційний поступ. Але всі вони вплинули на щоденну роботу місцевої влади, правила взаємодії з громадянами, а також можливості для розвитку територій.
Першим кроком стала фактична декомунізація адмінтерустрою. Закон «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України», який набрав чинності 26 січня, скасував радянське регулювання, яке працювало ще з 1981 року. Відтепер у міст більше немає статусів «обласного» чи «районного» значення. Автоматично 881 селище міського типу стало звичайними селищами. Крім зміни табличок і назви в реєстрі, це також спрощення для бюджетного планування, містобудівної документації та перспективного розвитку громад.
Другим — і символічним — кроком стало посилення прозорості (ЗУ «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України»). З серпня 2024 року місцеві ради зобов’язані транслювати або записувати відео та публікувати засідання рад і комісій. А після завершення воєнного стану запрацює і обов’язкова пряма трансляція. Цей закон є відповіддю на суспільний запит: навіть під час війни громадяни хочуть бачити, як ухвалюють рішення у їхньому місті.
Закон «Про міжнародне територіальне співробітництво України» відкрив доступ до нових форматів співпраці з ЄС. Він закріпив право кожної громади працювати з європейськими муніципалітетами, брати участь у програмах міжнародного співробітництва ЄС згідно з Політикою згуртованості та отримувати грантову підтримку.
Іще один суттєвий зсув — у сфері участі мешканців. Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» деталізує процедури загальних зборів і місцевих ініціатив, вперше вводить визначення поняття «житель» та зобов’язує громади ухвалити статут. З 2027 року наявність статуту стане обов’язковою. Це забезпечить чіткі правила гри у кожній громаді — з можливістю брати участь у бюджетному процесі, подавати ідеї, вимагати звітів від обраних депутатів.
Закон України «Про публічні консультації» — ще один крок до європейських стандартів. Він визначає чіткі правила: коли проводити консультації, скільки вони мають тривати та як саме громадяни можуть долучатись. Закон вже підписаний Президентом, але набуде чинності після завершення воєнного стану. Громади мають 12 місяців, щоб підготуватися, але вже зараз можуть починати адаптацію.
Фінансове підґрунтя для всіх змін заклав оновлений Бюджетний кодекс. Закон, що набрав чинності у вересні («Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо відновлення середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні та приведення окремих його положень у відповідність із законами України»), повертає середньострокове бюджетне планування на місцях. Це означає більше передбачуваності, послідовності і контролю за місцевими фінансами. А держбюджет на 2025 рік закріпив ще кілька важливих норм: прифронтові громади не платитимуть реверс, розмір частки ПДФО на місцях не зменшується, Державний фонд регіонального розвитку відновлює свою роботу.
Варто згадати і Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру», який уніфікує правила взаємодії органів влади з громадянами та бізнесом. А також ухвалений, але поки не підписаний законопроєкт про розширення повноважень громад під час воєнного стану — зокрема, щодо підтримки сектору безпеки й оборони.
Деякі дуже важливі зміни залишаються на паузі. Наприклад, законопроєкт №4298 про реформу місцевих державних адміністрацій та нагляд за законністю рішень місцевого самоврядування. Він має альтернативи і досі чекає на розгляд у другому читанні. Цей документ критично важливим у контексті євроінтеграції та децентралізації, і входить до зобов’язань України у межах Ukraine Facility Plan — його мали ухвалити у першому кварталі 2025 року.
Попереду у парламенту ще багато роботи, зокрема очікуємо, що народні депутати таки ухвалять якісний і відповідний європейським практикам належного врядування закон про нагляд за законністю рішень місцевого самоврядування, з подальшим ефективним розмежуванням їхніх повноважень, а також законодавство щодо розширення повноважень ОМС у період дії воєнного стану (№ 9559-Д), який дозволить їм надавати фінансову та матеріальну підтримку сектору безпеки і оборони.