З початком повномасштабної війни рф проти України на міста посипалися бомби, ракети та артилерійські снаряди. Від 24 лютого зафіксовано вже понад 22 тисячі повітряних тривог. Укриття стали захистом для мільйонів життів. Проте якщо раніше вони були місцем порятунку лише на папері, настільки занедбаним був їхній стан, то за рік ситуація мала би змінитись. Чи дійсно це так? І ще — як публікує інформацію про укриття місцева влада зараз? Читайте у матеріалі.
Через понад рік повномасштабного вторгнення більшість українців знають, де знаходиться найближче укриття та куди прямувати у випадку тривоги. Проте нині запит на перелік укриттів зменшився — логічно, адже і самих тривог нині менше, якщо порівнювати з 2022 роком.
Проте ситуація з систематичними обстрілами надалі може змінитися. І знову інформування про перелік укриттів актуалізується. Це стосується і тих регіонів, які зараз у відносному тилу і спокої.
Ситуація до війни: (не)безпечні укриття
Укриття не є нововведенням воєнного часу — українське законодавство регулювало норми та вимоги щодо захисних споруд ще до початку повномасштабного вторгнення. Зокрема щодо їх експлуатації, вентиляції, герметичності тощо. Публікувати дані про розташування укриттів повинні були й органи місцевого самоврядування.
Частина укриттів збереглися ще з періоду Холодної війни, та перебувала у занедбаному стані. За даними ДСНС, на початку 2022 року близько 26% укриттів країни не були готовими до використання за призначенням, а укритися в них могло не більше 10% населення. Місця порятунку людей у документах на практиці виявлялися клубами, офісами, барами, перукарнями. Серед інших проблем — підтоплення, захаращеність, недоступність та необладнаність приміщень.
Робота над помилками
З початком повномасштабного російського вторгнення вимоги щодо захисних споруд почали вдосконалювати. Так, ДСНС визначила рекомендації щодо укриттів в закладах освіти, щоб навчальний процес був безпечним. У липні ухвалили закон, який дозволив затверджувати містобудівну документацію винятково, якщо у ній є розділ про укриття. А вводити нові об’єкти в експлуатацію можливо тільки за наявності у них захисних споруд.
Влада та комунальники активно замовляли послуги з ремонту наявних та будівництва нових укриттів. За 10 місяців 2022 року на такі роботи підписали угод на 2 мільярди гривень. За ці кошти відремонтували мінімум 3400 укриттів. Найбільше видимих видатків у Київській області — 592 укриття на 482 млн грн, Дніпропетровській — 307 на 234 млн грн, та Львівській — 429 на 234 млн грн.
Оприлюднення інформації щодо укриттів протягом 2022
У квітні команда програми «Transparent cities/Прозорі міста» оприлюднила результати оцінювання роботи міських рад в умовах війни. У дослідженні оцінювалася й публікація інформації про укриття.
Так, з 70 досліджуваних міст 63 опублікували відповідні дані (станом на січень 2023 року), що є високим показником, але в умовах війни інформувати та оновлювати дані повинні всі міські ради. Водночас лише 49 міськрад з 70 забезпечували оновлення цих даних не рідше ніж раз на 6 місяців.
7 міських рад взагалі не публікували офіційну інформацію щодо укриттів на своїх ресурсах протягом 2022 року. Але її могли публікувати інші органи влади — обласні військові адміністрації або регіональні управління ДСНС. У деяких випадках міські ради опублікували інформацію лише в 2023 році, що не входило до аналізованого періоду в нашому дослідженні.
Та є й зразкові приклади — окремі муніципалітети не просто опублікували переліки укриттів, але й забезпечили нанесення цих даних на геопортал міста чи карту на платформі Google Maps, як-от Чернівецька, Кам’янець-Подільська чи Черкаська міські ради. Це дозволяє визначити:
- яке укриття найближче,
- для захисту від якого типу ураження придатне,
- його час роботи,
- чи забезпечено безперешкодний доступ до нього.
У таких мап велика кількість користувачів. Наприклад, у Кам’янці-Подільському карту переглянули майже 700 тисяч разів, хоча населення міста становить близько 100 тисяч осіб.
Тернопільська міська рада створила мапу з укриттями й інтегрувала її у спеціальний додаток «Е-Тернопіль». Тут можна переглянути перелік захисних споруд за типами (протирадіаційне, найпростіше (цоколі та підвали) сховище, зупинки-укриття), їхню місткість, доступ до інтернету, графік роботи чи наявність санвузла. Окрім того, під час тривоги додаток пропонує маршрут до найближчого укриття.
Як міські ради оприлюднюють інформацію щодо укриттів: інтерактивна карта з посиланнями на дані 70 міст України
Яким має бути взірцеве інформування про укриття?
Попри суттєвий поступ у сфері цивільного захисту, зміну будівельних норм та дооснащення укриттів, поширення інформації на місцевому рівні досі має багато прогалин. Щонайменше — місцева влада не оновлює регулярно або не деталізує дані щодо укриттів. Часто інформування зводиться до публікації списку з адресами укриттів.
Оприлюднені списки укриттів не завжди відповідають дійсності, а додаткова інформація про укриття як-то контакти балансоутримувача (фактично — це той, в кого ключі,і хто має стежити за станом приміщення) можуть бути відсутні. А ця інформація важлива, адже може допомогти врятувати життя.
Належною практикою є створення інтерактивної карти, за допомогою якої кожен мешканець може швидко визначити розташування укриття. Важливо вказувати:
- тип укриття (підземна парковка, протирадіаційне укриття, цокольне/підвальне приміщення тощо);
- хто є балансоутримувачем та його контактні дані;
- яка інфраструктура наявна (водовідведення, електрика, зв’язок);
- графік роботи укриття та інші примітки що стосуються доступу до нього;
- чи доступне укриття для маломобільних груп та людей з інвалідністю;
- контакти гарячої лінії для повідомлення про проблеми з приміщенням;
- чи наявна англомовна версія карти (особливо актуально для великих міст).
Оновлення цих даних не менш важливе — регулярно потрібно видаляти з мапи неактуальну інформацію, сповіщати про нові укриття, актуалізувати інформацію щодо балансоутримувачів. А також використовувати якомога більше джерел оприлюднення інформації — сайт міської ради, міські застосунки, офіційні сторінки міста в соцмережах, геопортал.
Поки триває повномасштабна війна, сфера цивільного захисту повинна залишатися одним з ключових безпекових пріоритетів для органів місцевого самоврядування. Якщо укриття цивільного захисту закрите, непридатне або перебуває у занедбаному стані — звертайтеся на «гарячі лінії» міських рад для оперативного реагування. Так, міські ради Тернополя, Черкас, Києва та інших міст пропонують такі алгоритми. Якщо такої можливості немає — телефонуйте до рятувальників (101) або в поліцію (102).
Належна комунікація про укриття від міськрад — обов'язкова під час війни у країні. А виконання вищезазначених вимог дасть населенню усю необхідну інформацію та покращить можливості правильного обліку та розпорядження такими приміщеннями.