17 квітня програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine презентувала результати другого дослідження стану прозорості міст під час повномасштабної війни «Прозорість під обстрілами: чи досягли міста прогресу?».

Статус «прозорих» у 2023 році отримали 5 міст — Дніпро, Дрогобич, Львів, Мукачево і Тернопіль. «Частково прозорими» стали 23 міста, решта 52 — «непрозорі».

Навіть в непростих воєнних умовах містам вдалося здійснити певний прогрес. Серед 70 міських рад, які брали участь у дослідженнях 2022 та 2023 років, 30 покращили свої рівні прозорості на 5% і більше. Хоча були й ті, що регресували на 10-15%.

«Ми бачимо стриманий оптимізм і стриманий прогрес. При цьому є багато питань і викликів, в яких ми існуємо, але ми віримо, що прозорість є надзвичайно важливою, попри війну і всі ті обставини в яких ми зараз живемо. Ми маємо покращувати своє життя і умови функціонування міста, відповідно це залежить від кожного з нас»,  — резюмувала  заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine з операційної діяльності Анастасія Мазурок.

Загальний рівень прозорості 80 муніципалітетів у 2023 році дещо виріс і складає 42,3%, тоді як у 2022 році серед 70 досліджуваних тоді міст він становив 37,5%. Проте більша частина міськрад 65% все ще залишаються непрозорими.

 «До повномасштабного вторгнення у міст були чудові результати. До 2021 року було поліпшення на понад 60%. З початком повномасштабного вторгнення ситуація радикально змінилася, але запит на прозорість залишається як у містян, так і в місцевої влади», — відзначив Андрій Боровик, виконавчий директор ТІ Ukraine. Також він додав, що повернення до рівня довоєнної прозорості від нас очікують і міжнародні партнери.

Після презентації результатів відбулось обговорення з представниками громадянського суспільства, місцевої та виконавчої влади. Розповідаємо про важливі думки та основні тези, які пролунали на заході.

«Ми у своїй команді переконані, що відновлення в найширшому сенсі неможливе без дотримання базових принципів прозорості та підзвітності», — зазначила заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна.

Цю думку підтримали й інші учасники дискусії: прозорість необхідна й для якісного та ефективного урядування. І війна не повинна стати приводом, щоб припиняти роботу над її підвищенням. 

«Дійсно деякі громади перебувають у складному часі, але насправді якісне урядування неможливе без прозорості. Під час війни має бути подвійне, потрійне якісне урядування, а без прозорості це неможливо. Без якісного урядування немає нашої перемоги, тому якщо хтось вам говорить, що він не може цього робити через ті чи інші обставини, значить щось тут не так», — зауважив Андрій Садовий, міський голова Львова.

Зокрема Андрій Садовий наголосив, що для співпраці з міжнародними партнерами та містами з інших країн важливо поширювати інформацію про прозоре використання ресурсів і отриманої допомоги.

Міський голова Охтирки Павло Кузьменко теж відзначив важливість прозорості для місцевого управління та поділився проблемами, які доводиться долати наближеним до лінії фронту містам. Йому б хотілося, щоб міськрада у своїй діяльності була прозора та відкрита для громадськості, могла залучати містян до усіх процесів, які відбуваються у громаді, транслювати повну інформацію про свою діяльність, але війна внесла свої корективи. Через безпекові ризики з 24 лютого 2022 року було прийнято рішення записувати засідання міських органів влади і транслювати їх із затримкою у часі. Зокрема, за словами міського голови, для міста стало небезпечно оприлюднювати інформацію, що стосується відновлення, оборони, медичної допомоги військовим, відбудови критичної інфраструктури, а обговорення всіх цих питань відбувається на кожному засіданні міської ради та виконавчого комітету. 

«На сьогодні Охтирці й усім прифронтовим містам потрібно тримати баланс. Баланс між тим, що можна говорити, і тим, що не можна. Між тим, що потрібно говорити, і тим, що від нас вимагають, щоб ми говорили», — наголосив Павло Кузьменко.

З потребою балансувати між безпекою і прозорістю погодилась і Олександра Азархіна. Вона озвучила підхід міністерства до відкритості даних, за яким інформацію про критичну інфраструктуру, знищення якої особливо цікавить ворога, доцільно закривати. Реєстр пошкодженого та знищеного майна, який відображає інформацію про «прильоти» та містить персональні дані теж, за її словами, має бути закритим. Але все, що стосується відновлення, має бути у відкритому доступі. Це підвищуватиме довіру суспільства й сприятиме адвокації інтересів України у світі.

 «Я дійсно вважаю, що питання прозорості і звітності є такою самою частиною  бачення національної безпеки, як багато інших елементів. Бо ми всі розуміємо, що це питання і військової допомоги, і макрофінансової допомоги, і довіри суспільства до всіх нас, до нашої роботи. Без того, щоб бути прозорим і підзвітним, нам буде набагато важче», — підсумувала заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України. 

Аналітикиня порталу «Четверта влада» (агенції журналістських розслідувань, яка працює над розвитком справедливого суспільства без корупції) Мирослава Примак теж зауважила, що мешканці міст зневірились в органах місцевого самоврядування і, на її думку, найбільш вдалий і простий спосіб підвищити довіру до влади — це публікація відкритих даних.

Тож підсумовуючи дискусію, містам потрібно шукати золоту середину між безпековими ризиками і важливістю ставати відкритими для суспільства. 

Без прозорості неможливе відновлення і ефективне урядування, що в умовах війни має першочергове значення, бо від цього залежить і довіра громадськості до влади, і міжнародних партнерів, які допомагають нашій країні.

Проєкт реалізовано за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу (EUACI) — провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується та впроваджується Міністерством закордонних справ Данії. Думки та погляди, висловлені експертами або організаціями в цьому дослідженні, не обов'язково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Данії.