Програма «Прозорі міста» TI Ukraine оприлюднила результати оцінювання екосистеми електронних сервісів у містах. З’ясувалось, що часто цифрові рішення обмежуються окремими сервісами, тоді як цілісні системи послуг для мешканців та бізнесу переважно ще не сформовані.
У межах нового дослідження – Євроіндексу міст, яке має на меті перевірити готовність українських громад до інтеграції з ЄС, експерти програми проаналізувала 11 міст – Дніпро, Запоріжжя, Київ, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький та Чернігів. Кожне місто оцінювали за 40 критеріями, які відображають, наскільки зручно і зріло працює цифрова інфраструктура послуг для громадян і бізнесу. За виконання всіх індикаторів муніципалітети могли максимально отримати 100 балів.
У середньому міста виконали всі критерії на 49,8%. Найвищий результат продемонстрував Київ – 70 зі 100 можливих балів. Наступний за кількістю виконаних критеріїв – Львів з оцінкою 63 бали, третій – Харків із 58 балами. Найменше балів набрали Полтава (27), Чернігів (32) та Луцьк (43). Таким чином, розрив між лідером та аутсайдером за цим блоком склав 43 бали – це значно більше, ніж у дослідження, що стосувалось відкритості міських рад.
Лідерство Києва та Львова було передбачуваним, оскільки ці міста не перший рік отримують відзнаки у міжнародних рейтингах цифрових міст, однак навіть вони не змогли отримати максимальної кількості балів. Зокрема, Львів втратив бали через відсутність комплексного міського мобільного застосунку. Водночас Харків, навіть попри значний відтік ІТ-фахівців та складні безпекові умови, зміг не тільки забезпечити роботу створених до повномасштабного вторгнення сервісів, а й запустити нові, зокрема мобільний застосунок Open Kharkiv.
У дослідженні взяло участь ще одне місто зі статусом території можливих бойових дій – Запоріжжя, яке також незважаючи на складні обставини через близькість до бойових дій, продемонструвало здатність розвивати власні інформаційні технології. У 2025 році тут запустили онлайн-платформу «Цифрове Запоріжжя», яка має стати єдиним вікном для доступу до цифрових сервісів міста.
Серед позитивних результатів дослідження – усі 11 міст забезпечують доступ до електронного сервісу відстежування транспорту в режимі реального часу, сервісу електронних місцевих петицій та сервісу для онлайн-запису дітей до садків і можливість дистанційно відстежувати чергу. Також усі ці міста, крім Кропивницького, впровадили безготівкову оплату проїзду у комунальному транспорті та можливість попереднього онлайн-запису до ЦНАП. З усіх досліджуваних міст тільки Кропивницький і Полтава не забезпечили комунікацію з містанями через електронні контакт-центри. Усі ці цифрові рішення наближають громади до європейських стандартів і відповідають реформам, закладеним у План для Ukraine Facility.
Водночас жодна міська рада не оприлюднила окремий перелік соціальних послуг, які доступні для мешканці міста онлайн. Подібні проблеми аналітики зафіксували у сфері медицини та енергоефективності: більшість громад не забезпечують доступу до сервісів пошуку медичного обладнання чи лікарських засобів, а актуальні дані щодо енергостійкості надає лише Київ. Особливо тривожна ситуація з мапами укриттів: у семи містах вони відсутні або не містять підтверджено актуальних даних. Також лише п’ять муніципалітетів створили на власних сайтах «єдину точку входу» до всіх сервісів – Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк та Хмельницький. Жоден із лідерів – ні Київ, ні Львів, ані Харків – не створили на офіційних сайтах окремих розділів, де б усі охочі легко могли знайти актуальні посилання на електронні сервіси, які ці міста розробляли протягом останніх років.
Отримані результати свідчать про нерівномірний розвиток. Найбільший прогрес спостерігається у сферах, де цифрові сервіси стали повсякденно необхідними для мешканців – транспорті, освіті, інструментах участі та адміністративних послугах. Водночас напрями, які є критично важливими в умовах війни та для післявоєнного відновлення, такі як соціальні послуги, охорона здоров’я, енергоефективність і місцева статистика, залишаються недостатньо розвиненими та потребують системного планування, інвестицій і підвищеної управлінської уваги.
Окрім електронних сервісів, аналітики перевіряли чи є у міст актуальні затверджені програми інформатизації. З’ясувалось, що її немає лише у трьох обласних центрів – Полтави, Чернігова та Луцька. Саме в цих містах спостерігається невпорядкованість цифрових рішень та відсутність тяглості: окремі сервіси, створені за підтримки донорів, з часом перестають оновлюватися або взагалі зникають з публічного доступу.
«Під час війни електронні сервіси це вже не історія про комфорт. Для людей, які втратили документи, майно, були змушені переїхати, мають інвалідність чи живуть під тривалими обстрілами, можливість отримати послугу онлайн часто є питанням безпеки й базового доступу до прав. Те, як працюють цифрові сервіси на рівні міста, у прямому сенсі впливає на якість і гідність життя в громаді. Наше завдання – не просто зафіксувати відставання чи лідерство, а допомогти містам побачити конкретні точки зростання і підготуватися до європейської інтеграції не на словах, а в реальних сервісах, які полегшать життя людей», — зазначила Олеся Коваль.
Експерти програми «Прозорі міста» рекомендують всім муніципалітетам використовувати результати дослідження, як відправну точку для системних змін. Зокрема, налагодити стратегічне планування у цифровій сфері, провести інвентаризацію всіх наявних цифрових сервісів і зібрати посилання на них в одному місці на офіційному сайті. Також слід приділити увагу розвитку електронних сервісів місцевої статистики та здійснити цифрову трансформацію у сфері соціальних послуг, як це було зроблено в адміністративній.
Для представників міськрад аналітики розробили спеціальну форму, яка допоможе самостійно оцінити, наскільки місто відповідає відповідає стандартам в сфері електронних сервісів і підсвітить слабкі сторони, які потребують покращень.
Нагадаємо, у листопаді програма презентувала результати першого блоку Європейського індексу міст. Експерти перевірили наскільки українські міста відповідають європейським стандартам у відкритості та визначили ключові напрями для її покращення на локальному рівні.
Дослідження підготовлене в рамках програми з інституційної розбудови Transparency International Ukraine, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції, та за підтримки програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні.
Transparency International Ukraine — акредитований представник глобального руху Transparency International. З 2012 року TI Ukraine допомагає Україні ставати сильнішою. Організація комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції в окремих сферах.
ТІ Ukraine започаткувала програму «Transparent cities/Прозорі міста» в 2017 році. Її мета — побудувати конструктивний і належний діалог між містянами, місцевою владою та урядом для якісного муніципального управління, розвитку міст і ефективного відновлення. Протягом 2017–2022 років програма щорічно формувала Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Після повномасштабного вторгнення програма провела два адаптованих до воєнного часу дослідження стану муніципальної прозорості. У 2024 році програма сформувала Рейтинг прозорості 100 міст та вже у 2025 році запустила оновлений формат дослідження міських рад – Європейський індекс міст.