Чи може мешканець міста швидко зрозуміти, куди йдуть його податки? Чи легко йому потрапити на засідання ради, подати е-петицію, знайти опис потрібної соціальної послуги, поспілкуватися з міським головою під час його звітування? Відповіді на ці питання визначають, чи працює наш суспільний договір з місцевою владою. З нагоди візиту до Рівного команда «Прозорих міст» зібрала найцікавіше про регіон.

Повномасштабна війна зламала безліч звичних процесів, але водночас вона зробила прозорість і підзвітність не просто «європейською модою», а умовою виживання. Ухвалені рішення, зокрема про управління комунальним майном і закупівлі, витрати на відбудову, призначені кадри – це і не тільки має бути в полі зору громади. Євроінтеграційні обставини також вимагають практичної реалізації прозорості: належний процес публікації відкритих даних, проведення консультацій та слухань з громадськістю, затвердження планів відновлення, оприлюднення регулярних звітів, обізнаність громадян про механізми участі та забезпечення владою їхньої роботи. 

Прозорість міст Рівненщини

Рейтинг прозорості 100 міст-2024 показав для Рівненщини картину з різкими контрастами. Вараш потрапив у топ-25 країни (55,5 бала, 21 місце) – і це попри скромний масштаб громади. Рівне, обласний центр, – 27-ме з 50 балами. Дубно – опинилося серед «непрозорих» (43,5; 40-те місце). Костопіль дебютує з критично низьким результатом – 26,5 бала і 80-те місце. 
Середній рівень прозорості Рівненської області – 43,9%, що дещо нижче за сусідів: Житомирщина – 47,4%, Волинь – 53,6%

Підсумки Рейтингу прозорості-2024 свідчать: лише п’ять міст стали «прозорими», 22 – «частково прозорими», решта набрали менше 50 балів. Загальний середній рівень прозорості по країні – близько 41,6%. Великі і «багатші» міста в середньому прозоріші, ніж малі, але «правило масштабу» не працює автоматично – зокрема 40-тисячний Вараш з Рівненщини це довів.
Що найкраще вдалося містам Рівненщини? Усі муніципалітети мають Стратегію розвитку територіальної громади та План заходів з її реалізації до 2027 року. Крім того, вони публікують Плани діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів, а також заводять проєкти в систему управління публічними інвестиціями DREAM. Всюди оприлюднюють рішення міської ради, виконкому та розпорядження міського голови, а також транслюють або вчасно поширюються відеозаписи засідань ради. 
Якщо говорити про питання взаємодії з громадянами, то порівняння чотирьох міст Рівненщини демонструє значну нерівномірність. Це свідчить і про різність підходів і/або наявність політичної волі у містах, а також про певні управлінські кризи.

Мешканці Рівного і Вараша мають більше можливостей впливати на політики, Дубно та Костопіль у цьому питанні відстають. 

Рівне реалізував цю сферу на 63,3% (найкраща його сфера із 7 сфер Рейтингу прозорості), Вараш – на 46,7% (четверта за успішністю сфера), Дубно – на 40,0% (четверта за реалізацією сфера), Костопіль – 20,0% (п'ята за реалізацією сфера). 

Так, всі досліджені міські ради у 2024 році проводили обговорення важливих питань з мешканцями та подекуди публікували звіти.

Водночас у Вараші, Дубно, Костополі налагодили роботу інструменту петицій, але відповіді на петиції, що не набрали достатньої кількості голосів, відсутні. У Рівного більшість петиції, що не набрали необхідної кількості голосів, також залишились без реакції. Утім є й такі, де міська рада надала офіційну відповідь. Як нам пояснили пізніше у міських радах, вони надають відповіді на звернення громадян, утім не публікують їх на порталі E-DEM. Міський голова Вараша пообіцяв це змінити.

Станом на вересень 2025-го за минулий рік прозвітували не всі голови міст Рівненщини. Очільники Рівного та Дубно забезпечили виконання ключових вимог: анонсували та провели публічну подію, оприлюднили текст звіту та відповідали на запитання присутніх. Трансляцію звіту виконувача обов'язків міського голови Рівного проводило «Суспільне Рівне», тоді як у Дубно локальні медіа розповіли про результати проведеного заходу в коротких новинних повідомленнях. У Вараші очільник міста оприлюднив текстовий звіт, а у Костополі узагалі не звітував за 2024 рік.

Водночас представники громадськості Рівного зазначають, що звітування в.о. міського голови – це радше формальність. І як приклад, наводять звітування, що відбулося 1 вересня о 8 годині ранку. За словами представників мережі ОПОРА, обраний день та час ставлять під сумнів зручність і відкритість такого заходу для жителів Рівного, хоч формально таке звітування й відповідає статуту громади. Подібне відбулося і 28 лютого. Як зазначає «Суспільне», виконувач обов'язків міського голови Рівного Віктор Шакирзян прозвітував громаді про здійснену роботу за 2024 рік 28 лютого 2025 року. Інформацію про подію медіа отримали напередодні події, 27 лютого.

Також  аналітики звертають увагу, що в жодної з цих ОМС порядок доступу до засідань міської ради не прописаний належним чином. На сайті Дубна взагалі не вдалося знайти Регламенту 8-го скликання, а на сайті Рівного немає повного актуального тексту подібного документа. Регламентами Вараської та Костопільської міських рад передбачений вільний доступ до засідань. Але ніде не вказано, де і як реєструватися, за якою адресою приходити, які документи мати з собою у випадку офлайнових засідань. Також відсутня інформація про технічні вимоги та процедуру підключення у випадку онлайнових засідань.

Лише у Рівному платформа для звернень громадян у 2024 році надавала можливість завантажити документи. У 2025-му році оновлення запрацювали і у Вараші. Бюджетні слухання, що є вдалою практикою управління, але не вимогою законодавства, у 2024-му не провело жодне місто. 

Щоб оцінити, як працюють гарячі лінії ОМС і чи відповідають на питання користувачів на сторінці міської ради у Facebook, протягом липня – вересня програма провела тестування. Висновки промовисті. Реакцію міськради Рівного на коментарі у Facebook перевіряли двічі: 18 липня на запитання про актуальні вакансії відповідь надійшла менш ніж за годину, натомість на коментар від 22 серпня щодо наявності стратегічних документів у сфері енергетики відповіді не отримали. При цьому Рівне – один з трьох обласних центрів, який у принципі відповів бодай на якісь наші запитання під постами.

У Вараші, Дубно та Костополі проігнорували запитання під публікаціями від 22 серпня — про вакансії, прогноз бюджету та стратегічні документи.

Перевірка гарячих ліній міських рад показала, що мешканцям важко отримати вичерпну інформацію телефоном: жодне місто не надало повної відповіді на запитання про житлову чергу та забезпечення житлом. Водночас Рівне надало хоча би усну відповідь. У більшості випадків оператори не знали, чи є дані на сайті, радили звернутися до юридичного підрозділу або ставили під сумнів саму потребу в інформації («Навіщо вам ця інформація, якщо ви не в черзі?»). 

Ситуацію також ускладнюють технічні збої, відсутні відповіді за номерами на які переспрямовували, відсутність базових скриптів спілкування та неготовність запропонувати подальший контакт. Це свідчить про місцями невисоку цифрову культуру в міських радах.

Не лише взаємодія – спільні «сліпі зони» у Рейтингу прозорості

Послуги громадянам – найслабша сфера у трьох міст з чотирьох. Вараш, Костопіль, Рівне – не надавали громадянам доступу до системи електронної реєстрації в комунальні заклади середньої освіти. Ці ж міста не мали електронного інструменту для реєстрації заяв про взяття на квартирний облік. Жодна міська рада не надає можливості відстежувати статус заяви про взяття на квартирний облік. Дубно, Костопіль, Рівне не оприлюднювали ані дані про облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов (квартирний облік), ані дані про доступність будівель для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. 

Що стосується відкритих даних, то в межах Рейтинга прозорості 2024 перевірялось 10 індикаторів, пов'язаних з цією темою. Найкращий результат продемонстрував Вараш (55,6%). Костопіль не набрав жодного балу. Міська рада взагалі не здійснює оприлюднення наборів відкритих даних ані на своєму офіційному сайті, ані в електронному кабінеті ради на data.gov.ua.

У напрямку реагування на виклики воєнного часу Вараш продемонстрував найкращий результат серед міст Рівненщини, потрапивши у десятку лідерів за рівнем виконання цієї сфери. У Вараші пріоритезують роботу з ВПО та підтримку бізнесу в умовах війни. Дубно та Рівне показали середні результати. Проте жодне з перевірених міст Рівненщини не налагодило системної роботи з гуманітарною допомогою. Не опублікували жодного узагальненого звіту за 2024 рік та переліку отримувачів допомоги серед підрозділів ОМС, чи Порядку її розподілу.

Зрештою, залучення громадян до співтворення життя у містах Рівненщини поки також не розкрило свого повного потенціалу. Офлайнові механізми участі застосовують у вигляді публічних звітів міських голів та публічних консультацій з окремих питань, і це позитивні практики. Однак ефективність діалогу громади з владою знижує відсутність алгоритмів участі у сесіях рад і громадських слухань з надважливих питань, наприклад, щодо проєктів бюджету. Цифрові інструменти взаємодії з містянами також потребують покращення: платформи електронних петицій чи подання звернень, засоби комунікації з міськими радами часто функціонують вибірково і не забезпечують очікуваного результату – орієнтованого на громадян широкого доступу до публічної інформації та проактивного залучення громадської думки до питань розвитку міста. 

Що робити, щоб співпрацювати ефективно

Міським радам варто зробити доступ громадян до управлінських процесів прозорим і зрозумілим: оприлюднити правила відвідування засідань, налагодити роботу з е-петиціями та запитами на інформацію, проводити відкриті бюджетні слухання. Важливо також активізувати консультативні органи, залучати переселенців до Ради ВПО і громадськість до комісій, які ухвалюють важливі рішення, та відкрито комунікувати їхні результати. Окремий пріоритет – якісні електронні сервіси: доступні онлайн-звернення, розвиток відкритих даних та за можливості інвестиції в е-послуги, зокрема для вразливих груп населення.

Також міським радам треба попіклуватися, щоб доступ громадян до інформації забезпечувався не лише формально: вона ніби оприлюднена, але знайти її доволі важко. Наповнюючи свої сайти, муніципалітети мають забезпечувати користувачам доступ до сталих тематичних розділів, де збиратимуть та постійно оновлюватимуть усю можливу довідкову інформацію, а також надавати коректні посилання на внутрішні та зовнішні документи. Наприклад, про бюджет, антикорупційну діяльність, електронні сервіси тощо.

Мешканцям міст не треба чекати виборів, аби впливати на життя громади. Варто вимагати прозорих правил доступу до засідань міської ради, відвідувати або переглядати онлайн-засідання ради, користуватися інструментами петицій, звернень і запитів. Важливо брати участь у консультаціях, слуханнях та опитуваннях і вимагати звіту за їхніми результатами. Якщо міський голова уникає публічного звітування, громада має право ініціювати його зустрічі та нагадувати про обов’язок звітувати перед мешканцями щонайменше двічі на рік.

Замість висновків

Команда експертів TI Ukraine переконана, що прозорість – це не лише про виконання вимог закону чи потенціал співпраці з донорами. Це про повагу. До людини, яка приходить по довідку, і до підприємця, який шукає землю чи площі для інвестиції; до студента, який робить курс-проєкт, і до журналістки, яка ставить незручне питання. 

На Рівненщині ми бачимо, що навіть в одній області можуть існувати абсолютно різні підходи до комунікації з громадянами. Частина інструментів участі працюють лише формально: звітування задля виконання вимог закону та статуту, петиції – без належної відповіді, доступ на засідання – часто неврегульований, а бюджетні слухання ігноруються.  

Жителі міст, зокрема Рівного, скаржаться, що часто стикаються з формальністю виконання вимог прозорості та підміною понять «оприлюднення інформації» замість «реального інформування та залучення громадян». Але влада не завжди готова дослухатися.

Та навіть попри це, міські ради Рівненщини показали: є і вдалі практики, і навіть в умовах війни можна працювати над підвищенням прозорості, вона може зміцнювати довіру до влади, навіть коли твої бюджети доволі обмежені. Бо ключове – це люди на місцях і їхня (політична) воля.

 Transparency International Ukraine — акредитований представник глобального руху Transparency International. З 2012 року TI Ukraine допомагає Україні ставати сильнішою. Організація комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції в окремих сферах. 

ТІ Ukraine започаткувала програму «Transparent cities/Прозорі міста» в 2017 році. Її мета — побудувати конструктивний і належний діалог між містянами, місцевою владою та урядом для якісного муніципального управління, розвитку міст і ефективного відновлення. Протягом 2017–2022 років програма щорічно формувала Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Після повномасштабного вторгнення програма провела два адаптованих до воєнного часу дослідження стану муніципальної прозорості. У 2024 році програма повернулася до формування Рейтингу прозорості та презентувала результати оцінювання 100 найбільших міст України.