Програма «Прозорі міста» перевірила, наскільки відкрито і справедливо та за якими принципами міські ради обліковують гуманітарну допомогу. З’ясували, що лише 6 міст зі 100 публікують всю необхідну інформацію про гуманітарку – Дрогобич, Запоріжжя, Лозова, Миколаїв, Чернівці та Шостка.

Експерти програми оцінили декілька аспектів роботи з гуманітарною допомогою: 

• Узагальнений актуальний звіт про типи й обсяги отриманої гуманітарної допомоги. І громадськість, і інвестори з донорами повинні мати доступ до зібраних даних щодо отриманої гуманітарки, щоб розуміти, який ресурс уже наявний в громаді, а які напрямки потребують додаткових надходжень. Закон України «Про гуманітарну допомогу» передбачає, що отримувачі допомоги щомісяця мають звітувати про її наявність і розподіл до відповідного уповноваженого державного органу. Програма перевірила, чи агрегували міські ради дані з цих звітів у єдиний річний звіт та оприлюднили його на офіційному вебсайті.  
• Критерії розподілу допомоги. Хоча закон прямо не зобов’язує оприлюднювати такі критерії, їх наявність у відкритому доступі є важливою для забезпечення довіри. Вони, зокрема, дозволять пояснити, чому певні категорії мешканців отримують допомогу пріоритетно, уникнути звинувачень у вибірковості чи упередженості.

• Перелік отримувачів допомоги. Більшість отримувачів-суб'єктів, підпорядкованих міській раді, уже працюють з Єдиним реєстром отримувачів гуманітарної допомоги. Додаткова публікація такого переліку на сайті громади дозволить громадянам швидше зорієнтуватися, куди звертатись по допомогу, а донорам – легше знайти релевантних партнерів для співпраці. 

Узагальнений актуальний звіт про типи й обсяги отриманої гуманітарної допомоги є лише у 15 зі 100 муніципалітетів. Частина перевірених міст оприлюднила текстовий звіт, зібравши основні показники у зручному для читачів форматі. Такий звіт, зокрема, у Дрогобичі. Також деякі міста у відповіді на опитувальники посилались на інші звіти – річний звіт міського голови або звіт про виконання Програми соціально-економічного розвитку, як у Шептицькому, де побіжно згадували про отриману та розподілену гуманітарну допомогу за рік.  

У деяких містах ведуть облік гуманітарної/благодійної допомоги у форматі відкритих даних на data.gov.ua чи локальних порталах, як, наприклад, у Дніпрі та Білій Церкві. Такі набори відкритих даних, хоч і сприяють прозорому обліку, не є узагальненими звітами, на які зручно орієнтуватись представникам громадськості, бізнесу та медіа. 

Лише 10 міст оприлюднили і річний звіт, і критерії чи принципи розподілу допомоги. Златопіль, Калуш та Лозова затвердили окремий Порядок роботи з гуманітарною допомогою, наданою в період воєнного стану. Такі нормативні документи регламентують процедуру отримання та передачі допомоги, призначають відповідальний орган та окреслюють пріоритетні напрями спрямування допомоги. Натомість інші міські ради, наприклад, Запоріжжя, обмежились окремими інформаційними повідомленнями на сайті чи короткими згадками у вступі до річного звіту.

Тільки 12 міст зі 100 оприлюднили перелік отримувачів гуманітарної допомоги з кодами ЄДРПО на своєму вебсайті. Важливо, щоб містяни мали доступ до цих даних саме на офіційній сторінці органу місцевого самоврядування – це дозволяє впевнитись у їхній правдивості та актуальності. Такий підхід забезпечує прозорість процесу отримання, оформлення та розподілу гуманітарної допомоги, а також підвищує довіру з боку громадськості. Оптимальною практикою є приклад Чернівців, де актуальні переліки оприлюднені у відповідному розділі «Гуманітарна допомога» одразу з посиланнями на сторінки отримувачів у Системі реєстрації гуманітарної допомоги. 

Цікавим цифровим рішенням є окремий вебсайт про гуманітарну допомогу Миколаєва. Це унікальний інструмент, де можна переглянути не лише річний звіт про отриману гуманітарку, а й статистику допомоги донорів, інформацію про перевірки використання допомоги, покрокове пояснення про шлях допомоги від формування запиту до використання, тощо. Приклад Миколаєва може слугувати взірцем проактивної відкритості у сфері роботи з гуманітарною допомогою. 

Серед обласних центрів лише Запоріжжя, Миколаїв та Чернівці повністю дотрималися обох вимог щодо прозорості в роботі з гуманітарною допомогою. Одеса оприлюднила як звіт про отриману допомогу, так і критерії її розподілу, проте не надала повного переліку отримувачів. Дніпро, Кропивницький та Луцьк опублікували лише узагальнені звіти. Водночас у Вінниці та Хмельницькому належним чином оприлюднено лише перелік отримувачів допомоги. Натомість на вебсайтах міських рад Житомира, Києва, Івано-Франківська, Львова, Полтави, Рівного, Сум, Ужгорода, Харкова, Черкас і Чернігова аналітики не виявили належно оформленої інформації про гуманітарну допомогу.

«Відсутність публічної інформації про гуманітарну допомогу створює корупційні ризики та послаблює довіру до влади і її рішень. Міські ради, які не пріоритезують прозорість та системність у роботі з гуманітарною допомогою, мають нижчі шанси залучити інвесторів чи ефективно скоординувати надходження важливої у час війни допомоги», — зазначила керівниця програми «Прозорі міста» Олеся Коваль.

Перевірка показала, що більшість муніципалітетів досі не забезпечили належну прозорість у сфері роботи з гуманітарною допомогою. Це створює передумови для недовіри, спекуляцій і, можливо, зловживань. В умовах війни, коли ми настільки залежимо від міжнародної підтримки, нехтувати прозорістю і відкритістю у цій сфері вкрай ризиковано. Місцева влада повинна використовувати всі можливі інструменти, щоб запобігати зловживанням і полегшувати координацію між донорами та отримувачами.

Рекомендації для ОМС 

Щоб побудувати прозору систему обліку та звітності, міста, які отримують допомогу, можуть зробити кілька практичних кроків: 

• Налагодити процес облікування отриманої допомоги: призначити чи створити відповідальний орган, що оцінюватиме допомогу та фіксуватиме інформацію про тип, кількість, вартість, стан, термін та умови зберігання, найменування донора і цільове призначення гуманітарних надходжень. До прикладу, у Миколаєві ці обов’язки покладено на Комісію з обстеження Допомоги при Міському штабі з питань гуманітарної та благодійної допомоги, а Департамент внутрішнього фінансового контролю відповідає за вибірковий контроль допомоги (розділ «Шлях гуманітарної допомоги»).
• Зобов’язати відповідальний орган принаймні раз на рік звітувати про типи та обсяги отриманої гуманітарної допомоги* узагальнено в текстовому форматі. Належним чином публікує узагальнені звіти про  надходження та використання допомоги Територіальний центр соціального обслуговування Покровської міської ради. Натомість відповідний набір відкритих даних повинен містити детальну інформацію про кожен елемент отриманої допомоги, та вчасно оновлюватись (згідно з рекомендаціями Міністерства цифрової трансформації або згідно з місцевим Положенням/ Порядком роботи з відкритими даними). Дотримуються рекомендацій щодо оформлення цього набору відкритих даних у Луцьку. 

* Зразок узагальненого текстового звіту про гуманітарну допомогу ви можете знайти у розділі «Шаблони типових документів» на сайті програми під назвою «Акт про розподіл гуманітарної допомоги». 

• Визначити та оприлюднити прозорі принципи і критерії розподілу гуманітарної допомоги, зафіксувавши їх у відповідному нормативному документі – наприклад, у Порядку роботи з гуманітарною допомогою. Такий документ допомагає систематизувати механізм надання гуманітарної допомоги та запобігти зловживанням. Оптимальним прикладом є відповідний Порядок Лозівської міської ради. Якщо Порядку наразі не затверджено, варто все одно визначити критерії та додати цю інформацію у вигляді статті чи повідомлення на офіційному вебсайті. 

* Зразок Порядку ви також можете завантажити у розділі «Шаблони». 

• Опублікувати перелік отримувачів гуманітарної допомоги серед структурних підрозділів, комунальних підприємств, установ та організацій, що підпорядковуються міській раді. У переліку обов’язково мають бути зазначені повні назви установ та їхні коди ЄДРПОУ. Перевірити, чи дані у Автоматизованій системі реєстрації гуманітарної допомоги відповідають дійсності, тобто чи в Єдиному реєстрі отримувачів зареєстровані ті ж структурні підрозділи, що й у Переліку, та чи актуальні дані про них (місцезнаходження, код ЄДРПОУ, дані про отриману допомогу, тощо). Надати посилання на Систему на вебсайті, або ж слідувати прикладу Мукачево та деталізовувати посилання по окремих розпорядниках. 

• Створити окремий розділ чи сторінку, що стосується гуманітарної допомоги, на офіційному вебсайті міської ради. Додати усі релевантні документи, зокрема узагальнений звіт, перелік отримувачів допомоги та посилання на Систему, і забезпечити логічну навігацію сторінкою. 

Рекомендації для містян 

Якщо ви знаєте, що ваше місто отримує гуманітарну допомогу, але окрім поодиноких новин на сайті чи в соцмережах нічого не відомо – ви можете:

• Звернутися з запитом на публічну інформацію до міської ради, надіславши його на електронну адресу ради, або ж через місцевий чи загальнонаціональний сервіси звернень громадян. 

• Відповідь на інформаційний запит міська рада повинна надати  не пізніше п'яти робочих днів з дня його отримання. В разі відмови, невчасного або неналежного оприлюднення такої інформації з’являється достатня юридична підстава для подальшого оскарження таких дій:

             - через скаргу керівництву відповідного розпорядника інформації;

             - через звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (омбудсмана);

             - через звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

Прозорість — не просто про відкриті цифри. Це про довіру, контроль і справедливість у розподілі суспільних ресурсів. Там, де місцева влада не звітує про гуманітарну допомогу системно, громадяни мають стати рушіями змін. Запитувати, перевіряти, вимагати належної інформації — право кожного. І це може зробити владу відкритішою, а допомогу — доступнішою.