У межах пілотування Європейського індексу міст програма «Прозорі міста» оцінила, наскільки електронні сервіси міст відповідають європейським стандартам. Дніпро отримало 56 балів зі 100 можливих.

Аналітики перевіряли міста за 40 індикаторами (максимум — 100 балів). Середній рівень виконання серед 11 міст — 49,8%. Дніпро виконало 21 із 40 індикаторів, за які отримало 56 балів, та опинилось позаду Києва (70), Львова (63)та Харкова (58). 

Такий результат виглядає логічним: у Дніпра налагоджена екосистема сервісів для повсякденних потреб і взаємодії з владою, але бракує цифрових рішень у сферах, де потрібна міжсекторальна координація (міська статистика, охорона здоров’я, енергоефективність, соціальні послуги).

Чим Дніпро може пишатися

Застосунок єДніпро

Дніпро — одне з небагатьох міст пілоту, яке має комплексний мобільний застосунок («єДніпро»). У вибірці таких міст лише чотири: Дніпро, Київ, Одеса, Харків. Це одразу дає перевагу над частиною конкурентів, включно зі Львовом: у методології відсутність комплексного застосунку означає втрату балів (14 зі 100).

Тобто Дніпро спроможний збирати сервіси в одну систему (а не змушувати мешканця «гуглити» десятки сторінок), що відповідає європейській логіці людиноцентричності.

«Єдина точка входу» як перевага

Дніпро — одне з 5 міст, де зафіксовано виконання принципу «єдиної точки входу» (окремий розділ/сайт із актуальними посиланнями на сервіси). Для користувача такий «хаб» часто важливіший за наявність окремих розрізнених рішень.

Однак розділ на офіційному сайті Дніпра має назву «Послуги для мешканця», що суттєво звужує уявлення про доступні онлайн-можливості. Через це поза переліком залишаються сервіси, які не асоціюються з класичним наданням послуг. За ширшої назви — «Сервіси та послуги для мешканця» — до цього розділу логічно могли б увійти посилання на Документи міської ради, Портал відкритих даних Дніпра, Бюджет участі, мобільний застосунок «єДніпро» та інші наявні цифрові інструменти.

Сервіси участі та зворотного зв’язку 

Дніпро забезпечує базовий набір сервісів, які прямо підтримують виконання Плану Ukraine Facility: електронні петиції, цифрові інструменти звернень/контакт-центру, транспортні сервіси (відстеження руху, безготівкова оплата), сервіси в освіті (запис/черги до садків), онлайн-запис до ЦНАП тощо.

!Водночас містяни розповідають, що дійсно, формально такі інструменти наявні, але, на їхню думку, не працюють належним чином. Є питання, наприклад, до роботи е-петицій . Також, за словами мешканців, оплата в транспорті має свої складнощі, що підтверджується описом на сайті міської ради.

Про що міській раді Дніпра варто подбати насамперед?

Місцева статистика: відсутні публічні дані у форматі дашбордів

Одна з ключових прогалин — відсутність простих електронних сервісів місцевої статистики (публічні дашборди). Експерти наголошують, що йдеться не про «красиву візуалізацію», а про здатність міста поширювати базові відомості про громаду: демографія, бюджет, ЖКГ, інфраструктура, безпека, енергоменеджмент, освіта, охорона здоров’я, культура тощо.

Загалом один з висновків пілотного дослідження — міста рідко перетворюють відкриті дані на зручні для користувача інструменти. Тому Дніпру рекомендовано піти шляхом публічних дашбордів Києва або «Панелі міста» Львова — це вдалі приклади для data-driven підходу.

Безпека та безбар’єрність: бракує інтерактивних мап на основі відкритих даних

У частині сервісів, критичних під час війни, Дніпру варто:  

• актуалізувати інтерактивну мапу укриттів на основі набору відкритих даних про захисні споруди (приклади: Запоріжжя, Біла Церква);
• надати доступ до мапи доступності об’єктів для маломобільних груп населення на основі набору відкритих даних про доступність будівель (приклади: геопортал Хмельницького, Мапа безбар’єрності ЛУН);
• створити інтерактивну мапу інвестиційних об’єктів (greenfield/brownfield) як інструмент економічної стійкості (приклади: Луцьк, Хмельницький).
  

Ці сервіси характерні тим, що їх можна розробити на базі наявних даних. Але без управлінського рішення вони не з’являються.

Охорона здоров’я: «дані є, сервісу немає»

Дніпру рекомендовано створити або підключити наявні сервіси:

• пошуку лікарських засобів, придбаних за бюджетні кошти, та їх залишків (приклади: медпортал Києва, ЄЛіки);
• пошуку медичного обладнання (приклад: «Кроп Діагност»).
  

Це один із найслабших напрямів по вибірці: майже всі міста не мають таких сервісів, хоча відповідні дані повинні публікуватися на вимогу Постанови КМУ №835. Для мешканців (особливо під час війни) відсутність таких інструментів означає прямі втрати часу та якості доступу до медичних послуг.

Енергоефективність та енергомоніторинг: спільна слабкість

Тією ж Постановою КМУ №835 передбачено, що міста мають оприлюднювати відомості про споживання комунальних послуг комунальними підприємствами, установами та організаціями. Зазвичай ці дані фіксуються в програмному забезпеченні для енергомоніторингу. Однак майже жодне з проаналізованих міст не надає доступу до сервісу, де б узагальнювались ці дані. Для Дніпра рекомендація — створити власний дашборд на базі даних енергомоніторингу або надати доступ до інтерактивних звітів відповідних систем (uMuni, Енергоплан тощо).

Енергетична стійкість під час війни та відповідність європейським підходам до сталості все більше штовхають міста до прозорих енергетичних даних і управління ними.

Соціальні послуги: відсутні цифрові «маршрути» для вразливих груп

Загальна проблема пілоту — жодне місто не оприлюднило окремого переліку соціальних послуг, доступних для замовлення онлайн. Для Дніпра сфера соціального захисту не стала об’єктом цифрової трансформації, тому варто запустити або створити:

• онлайн-запис до підрозділів з питань соцзахисту (приклади: Львів, Запоріжжя);
• на сайті підрозділу з питань соцзахисту населення таблицю на основі Класифікатора соціальних послуг, з переліком соціальних послуг, даними про надавачів цих послуг і позначками про можливість замовити послуги онлайн/офлайн;
• окрему сторінку «Як отримати соцпослугу онлайн» з посиланнями на державні сервіси (Соцпортал Мінсоцполітики, Кабінет особи з інвалідністю);
• форму оцінки якості соціальних послуг (приклади: Київ, Львів).
  
  

Е-консультації, е-опитування та онлайн-запис до керівництва міста

На рівні участі Дніпру рекомендується закрити ще три «європейські» прогалини:

• сервіс електронних опитувань та консультацій (або інтеграція з E-DEM.Консультації);
• онлайн-запис на прийом до міського голови та заступників;
• повноцінну роботу вже наявних е-сервісів (наприклад, е-петицій).

Доступність транспортної екосистеми: фізична транспортна картка

Окремий практичний недолік, який потрапив у перелік рекомендацій: забезпечити можливість отримання фізичної транспортної картки (приклади: Запоріжжя, Луцьк, Львів). Не всі користувачі готові/можуть користуватися лише цифровими платіжними сценаріями.

Що означають 56 балів для Дніпра 

Дніпровська міська рада вже має сформоване цифрове ядро: базові сервіси для щоденних потреб, «єдину точку входу», комплексний застосунок та налагоджені канали взаємодії з мешканцями. Це забезпечує результат вище середнього та свідчить про здатність міста підтримувати й розвивати цифрові рішення навіть в умовах війни.

Водночас слабшими залишаються напрями, де цифровізація виходить за межі «зручності» і потребує роботи з критичними сферами — охорона здоров’я, соціальні послуги, енергоефективність, безпека, інклюзивність. 

Це відповідає загальній картині дослідження: більшість міст уже реалізували сервіси, які стосуються транспорту, запису до ЦНАПів і петицій, але не трансформували відкриті дані у прикладні рішення для сфер, значущість яких у воєнний час лише зростає.

Закриття базового пакета рекомендацій — зокрема статистичних дашбордів, онлайн-інструментів у сфері безпеки, соцзахисту та медицини, а також систем енергомоніторингу — створює для Дніпра реальні передумови переходу з групи «вище середнього» до стабільної групи лідерів у наступних хвилях моніторингу. 

Нагадаємо, програма «Прозорі міста» також дослідила відкритість 10 обласних центрів та Києва за європейськими підходами good governance та цифрового врядування ЄС. Середній рівень виконання 40 індикаторів у сфері відкритості та взаємодії з громадськістю становить 53,5%. Найвищий результат зафіксовано у Дніпра — 66 зі 100 можливих балів.