Програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine провела зустріч із Департаментом суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації. Говорили  про результати проміжного оцінювання прозорості столиці згідно з методологією Рейтингу прозорості, виконання рекомендацій та подальші кроки для підвищення відкритості міської влади.

За підсумками проміжної оцінки, із 70 індикаторів прозорості, вивчених для Києва у 2024 році, станом на кінець літа 2025 року 26 залишаються невиконаними. Утім зафіксовано помітний прогрес за трьома напрямами:

• впроваджено електронний запис дітей до шкіл (раніше така можливість була лише для дитячих садків);
  
  
• оновлено дані про об’єкти приватизації;
  
  
• оприлюднено набір даних про доступність будівель для маломобільних груп населення на data.gov.ua.
  
  

Водночас у решті суттєвих змін не відбулося. Зокрема, Київ досі не забезпечив залучення громадськості до складу комісій, які ухвалюють рішення щодо компенсацій за пошкоджене або знищене житло – хоча така вимога прямо передбачена постановою Кабінету Міністрів України. Також на сайті відсутня зведена статистика про кількість задоволених заяв і суми компенсацій для киян, чиє житло постраждало.

Керівниця програми «Прозорі міста» Олеся Коваль відзначила, що попри складні умови, діалог між командою КМДА та аналітиками триває: «Для нас важливо бачити, що навіть у періоди енергетичних обмежень і постійних викликів міська влада готова обговорювати конкретні кроки до прозорості».

А ще представники організації розповіли про старт нового проєкту – Європейського індексу міст, а також поділилися першими враженнями від оцінювання Києва, сильними та слабкими зонами у відкритості міста. Деталі пообіцяли надати вже цієї осені під час презентації перших результатів пілотного дослідження.

Нагадаємо, У Рейтингу прозорості 2024 Київ посів 26 місце серед 100 міст. Аналітики оцінювали місто за 70 індикаторами, серед яких 22 були вимогами закону, 17 поєднували у собі вимоги закону та найкращі практики управління, а 31 перевіряли застосування найкращих практик. 

Столиця отримала 51,5 бала зі 100 можливих. Результати аналізу показали, що повністю не виконувались 29 індикаторів: виявилися порушеними 11 вимог закону, не було реалізовано 15 найкращих практик, а в 3 випадках були проігноровані аспекти роботи, які поєднують виконання закону та найкращу практику. Більшість рекомендацій, наданих експертами, залишаються актуальними.