Українські міста переважно виконують формальні вимоги до звітування, але не використовують підзвітність для повноцінного діалогу з жителями. Лише 4 з 11 міських голів провели відкриті зустрічі для звітування за 2025-й перед громадою. І лише два міста — Запоріжжя та Київ набрали максимальні 12 балів у блоці таємних перевірок, проявивши оперативність як у письмовій, так і в усній комунікації. Загалом досліджені міські ради відповідають вимогам підзвітності у середньому на 43,3%.
Такими є результати дослідження програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine, проведеного в межах пілотного Європейського індексу міст (Євроіндексу). Загальні результати Індексу вже презентували, однак проблеми підзвітності потребують окремої уваги. Цей напрям виявив найбільші відмінності між містами та підтвердив формальний підхід і неготовність влади пояснювати свої рішення й результати роботи.
Дослідження виявило три системні проблеми підзвітності українських міст.
Міські голови недостатньо звітують безпосередньо перед жителями. Відкриті зустрічі з громадою провели лише очільники Дніпра, Запоріжжя, Львова та Полтави. При цьому жоден не забезпечив одночасно трьох необхідних складників: завчасного анонсу, оприлюднення письмового звіту щонайменше за сім днів і публікації відеозапису зустрічі.
Оприлюднені звіти міської ради не перетворюються на зрозумілу комунікацію з громадою. Хоча всі 11 міст опублікували звіти уповноважених із запобігання корупції, а дев'ять — звіти про виконання бюджету, міські ради мало розповідають про зміст цих документів. Аналітики виявили лише 53 новини про річне звітування на офіційних сайтах міст і 44 повідомлення в соцмережах. На сайтах Одеси, Харкова та Кропивницького таких новин не було взагалі. Нерідко комунікація зводиться до повідомлення про сам факт звітування, а не пояснення його результатів.
Доступ до публічної інформації та загалом доступність влади для жителів залишається нерівномірною. Дев'ять із 11 міських рад відповіли на письмові запити у встановлений законом п'ятиденний строк. Проте під час телефонної перевірки додзвонитися до потрібного підрозділу вдалося лише у шести містах, а змістовну відповідь надали тільки Запоріжжя, Київ і Львів.
«Через тотальну гібридну війну, відсутність виборів, запит на справедливість і прозорість місцева влада має шукати способи підтримувати довіру громадян. Просто опублікувати звіт десь у закутках сайту — це не підзвітність. Влада не може спілкуватися з громадою лише мовою документів. Люди мають розуміти, на що витрачаються кошти, чому ухвалюються певні рішення і яких результатів досягло місто», — зазначила керівниця програми «Прозорі міста» Олеся Коваль.
Аналітики оцінили 11 міських рад за 40 індикаторами. Найвищі результати підзвітності отримали Луцьк (68 балів зі 100), Запоріжжя (60) та Полтава (58). Найнижчі — Харків (14), Одеса (24) та Хмельницький (29). Розрив між найкращим і найгіршим результатами становить 54 бали — найбільше серед усіх шести напрямів Євроіндексу. Це свідчить про відсутність єдиного системного підходу до підзвітності на місцевому рівні.
За результатами дослідження програма «Прозорі міста» підготувала індивідуальні рекомендації для 11 міських рад, а для інших громад — інструмент самооцінки. Вони допоможуть містам перейти від формального звітування до регулярного пояснення своїх рішень і результатів роботи.
Нагадаємо, міський голова Києва Віталій Кличко востаннє звітував перед громадою у грудні 2021-го. Петиція з вимогою повернути регулярне публічне звітування мера столиці набрала необхідні 6 000 голосів. Проте станом на кінець жовтня київська влада все ще не оголосила про підготовку до звіту. Тривають обговорення, зокрема у вересні відбулася зустріч з автором петиції, директором TI Ukraine Андрієм Боровиком.
Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine. Зміст публікації є відповідальністю авторів і не обов'язково відображає офіційну позицію донорів.