Україна просувається у створенні правил та інструментів європейського врядування, але їх практичне впровадження на регіональному й місцевому рівнях залишається слабким і нерівномірним. Про це йдеться у Звіті Європейської комісії 2026.

Європейська комісія констатує, що Україна продовжує реформування регіональної політики, однак темпи практичного впровадження змін залишаються недостатніми. Рекомендації попереднього року виконані частково і залишаються актуальними.

По суті Україна просувається у створенні правил та інструментів європейського врядування, але їх практичне впровадження на регіональному й місцевому рівнях залишається слабким і нерівномірним. 

Основні позитивні зрушення — оновлення нормативної бази та стратегічного планування регіонального розвитку. 

Особливу увагу ЄК приділяє недостатній узгодженості стратегічного планування, фінансування та управління публічними інвестиціями. Країна має підготувати інституційну архітектуру для майбутнього управління фондами ЄС, посилити адміністративну спроможність на всіх рівнях і забезпечити реальну участь місцевої влади та громадськості в розробці й моніторингу політик.

Тобто Єврокомісія дедалі зважає  не лише на те, чи є у країні законодавство, стратегії та інституції, а й на те, чи здатні вони дати результат — від відбору інвестиційних проєктів до ефективного аудиту, залучення громадськості та запобігання корупції.

Позитивні аспекти, які виявила ЄК

Стратегічне планування. У листопаді 2025 року Україна ухвалила постанову щодо стратегій регіонального розвитку та критеріїв визначення функціональних типів територій. Також оновила план заходів із реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2025–2027 роки, опублікувала  звіт про її виконання за 2025 рік і почала підготовку нової стратегії на 2028–2034 роки.

Інституційна координація. Відновила діяльність Міжвідомча координаційна комісія з питань регіонального розвитку. Це позитивний крок до посилення взаємодії між органами державної влади, місцевим самоврядуванням та іншими учасниками регіональної політики.

Реформа публічних інвестицій. ЄК позитивно оцінює ухвалення середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій на 2027–2029 роки та формування єдиного проєктного портфеля держави на 2027 рік. Комісія також відзначає прогрес у підготовці відповідних документів на регіональному та місцевому рівнях.

Міжнародне співробітництво. Україна продовжує брати участь у програмах Interreg та реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону. Саме територіальне співробітництво з державами-членами ЄС стало одним із напрямів, де ЄК зафіксувала поступ у формуванні системи управління регіональною політикою.

Фінансовий контроль і доброчесність. Комісія відзначає певний прогрес у вдосконаленні законодавства про державний фінансовий контроль і механізмів внутрішнього контролю. На муніципальному рівні пілотували окремі інструменти забезпечення доброчесності, зокрема процедури доброчесності в закупівлях, плани доброчесності та внутрішні аудити.

Важливо, що Єврокомісія оцінює ці зміни позитивно, але не вважає їх свідченням повноцінного функціонування відповідних систем.

Які застереження висловловила ЄК

Комісія визначає низку системних проблем, які стримують підготовку України до реалізації європейської політики згуртованості.

Недостатня узгодженість стратегічного планування. Документи національного, регіонального та місцевого рівнів залишаються недостатньо пов'язаними між собою. ЄК виявила слабкий зв'язок між потребами відновлення, територіальними цілями розвитку та секторальними пріоритетами. Необхідно чіткіше визначити структуру місцевих стратегічних документів, забезпечити їх цифровізацію та зв'язок із фінансовими ресурсами.

Неповноцінне функціонування Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). У звіті йдеться про обмежений прогрес у створенні сталої системи фінансування регіонального розвитку. Потребують удосконалення методологія розподілу фінансування, процедури відбору проєктів та механізми реалізації. Цифровізована система ДФРР ще не запрацювала повною мірою.

Недостатня участь місцевої влади та громадськості. У Звіті зазначають, що представників регіонального й місцевого рівнів, громадянського суспільства та інших зацікавлених сторін досі обмежено залучають до розробки й моніторингу регіональної політики. Консультаційні механізми діють нерівномірно і часто не мають достатнього інституційного закріплення.

ЄК також вказує, що ключові реформи, які мають зробити середовище для громадських організацій сприятливішим, затримуються. Ідеться, зокрема, про зміни, спрямовані на посилення громадської участі (особливо на місцевому рівні), і законодавство, що спрощує створення й діяльність громадських організацій. Державне фінансування громадських організацій, за оцінкою Комісії, залишається обмеженим і фрагментарним.

Проблеми адміністративної спроможності, що потрібно зберегти кваліфікованих працівників, забезпечити належну оплату праці, кар'єрний розвиток і систематичне навчання з управління фондами ЄС, моніторингу, аудиту, контролю та закупівель. Комісія зазначає, що не виявила цільових заходів із навчання та утримання персоналу ані на національному, ані субнаціональному рівні.

Недостатня готовність до управління коштами ЄС. У Звіті  згадують, що Україна ще має визначити майбутню архітектуру управління фондами політики згуртованості, зокрема органи управління, проміжні та аудиторські органи. Потрібно запровадити систему моніторингу й оцінювання програм, що відповідатиме вимогам ЄС.

Неефективність фінансового контролю. Попри законодавчі зміни, система державного внутрішнього фінансового контролю залишається фрагментованою. Її ефективність обмежують нерівномірна адміністративна спроможність та недостатня координація, зокрема на місцевому рівні. ЄК вказує що потрібно посилити управління ризиками, якість внутрішнього аудиту та роботу контролюючих органів.

Обмежений практичний вплив антикорупційних програм. Йдеться про те, що практичний вплив антикорупційних програм, ухвалених на субнаціональному рівні, залишається обмеженим. Ефективність контролю на місцях нерівномірна, зокрема через нестачу ресурсів і спроможності.

Необхідність вдосконалення DREAM. Функціональність цифрової екосистеми управління публічними інвестиціями DREAM як інструменту прозорості та протидії корупції потребує подальшого розвитку.

Європейська комісія рекомендує Україні:

• Посилити інституційну координацію: ухвалити урядовий план виконання контрольних показників (бенчмарків) розділу 22, чітко розмежувати повноваження профільних міністерств і забезпечити повноцінну роботу Міжвідомчої координаційної комісії.
• Удосконалити стратегічне планування: покращити звітування про реалізацію Державної стратегії регіонального розвитку, підготувати нову стратегію на 2028–2034 роки та завершити розробку регіональних і місцевих стратегій з урахуванням інвестиційних пріоритетів.
• Забезпечити прозоре фінансування регіонального розвитку: налагодити повноцінну роботу й цифровізацію Державного фонду регіонального розвитку, вдосконалити механізми розподілу коштів і відбору проєктів.
• Підвищити адміністративну спроможність: розвивати компетенції органів влади всіх рівнів, зокрема у підготовці інвестиційних проєктів, проведенні публічних закупівель та управлінні фондами ЄС.
• Посилити участь зацікавлених сторін: системно залучати місцеву та регіональну владу, громадськість і партнерів до планування, реалізації, моніторингу й оцінювання регіональних програм.
• Удосконалити фінансовий контроль і доброчесність: підвищити якість внутрішнього аудиту, розвивати управління ризиками, забезпечити прозорість використання ресурсів і вдосконалити DREAM як інструмент підзвітності та запобігання корупції.

Окремо Європейська комісія відзначила певний прогрес у підвищенні ефективності та прозорості багаторівневого врядування. Серед досягнень — ухвалення закону щодо забезпечення законності та прозорості діяльності місцевого самоврядування й оновлення Концепції його реформування у 2025 році. Водночас у звіті недостатньо уваги приділено практичній реалізації ухваленого законодавства, інформаційній доступності, цифровій спроможності та підзвітності місцевої влади перед жителями. Зокрема, бракує оцінки того, як на практиці забезпечуються відкритість засідань рад, доступність ухвалених рішень, публічне звітування місцевих голів і депутатів, а також функціонування муніципальних відкритих даних та електронних сервісів.

У попередніх звітах ЄК більше згадувала про ці питання. Так, у 2024 році наголошувала на необхідності активізувати діалог із громадянами та посилити громадський нагляд за використанням коштів на відновлення. У звіті за 2025 рік Єврокомісія приділила увагу прозорості управління публічними фінансами та залученню громадян до ухвалення рішень на місцевому рівні. Зокрема, наголосила на необхідності забезпечити участь місцевої влади, громадськості та інших зацікавлених сторін на всіх етапах планування регіонального розвитку, посилити прозорість і підзвітність використання коштів на відновлення, зокрема в межах Ukraine Facility. Натомість у звіті 2026 року акцент змістився на стратегічне планування та управління регіональними програмами.

У питанні відкритих даних Європейська комісія зосередилася насамперед на законодавчих змінах: позитивно оцінила оновлення переліку обов’язкових до оприлюднення наборів і визначення наборів високої цінності, водночас наголосила на необхідності подальшого наближення законодавства до стандартів ЄС. Щодо практичної реалізації ЄК відзначила наявність понад 35 тисяч наборів на державному порталі. Однак кількість не означає якість, що підтверджують дослідження програми «Прозорі міста». 

За результатами пілотного Європейського індексу міст, відкриті дані виявилися найслабшим напрямом: з 270 перевірених наборів лише 6 (2,2%) були оприлюднені вчасно та відповідно до всіх рекомендацій Мінцифри. Окрема перевірка даних про комунальні тарифи у 50 найбільших містах показала, що лише КМДА оприлюднила набір, придатний для автоматизованого аналізу за встановленими вимогами. Аналогічне дослідження даних про отриману міжнародну технічну допомогу засвідчило, що на державному порталі належно оприлюднили відповідні набори лише 5 із 50 міських рад та КМДА. Тож головним викликом залишається забезпечення актуальності, якості та придатності муніципальних даних до практичного використання.

Результати пілотного Європейського індексу міст свідчать про суттєві проблеми в згаданих ЄК сферах: загальний результат досліджених міст — 44 зі 100 балів. Це вкотре підтверджує необхідність оцінювати євроінтеграційний поступ не тільки за законодавчими змінами та розвитком загальнодержавних систем, а й за тим, наскільки європейські стандарти відкритості, підзвітності та доступності послуг реалізуються безпосередньо в громадах. 

Нагадаємо, Європейський індекс міст, розроблений програмою «Прозорі міста» Transparency International Ukraine дозволяє перевірити, наскільки українські муніципалітети впроваджують європейські принципи врядування на практиці. Індекс охоплює шість напрямів: відкритість, електронні сервіси, відкриті дані, публічні фінанси, доброчесність і підзвітність. У 2026–2027 роках програма масштабує дослідження на 50 міст і додасть окремий напрям оцінювання публічних інвестицій. Це безпосередньо відповідає пріоритетам звіту Єврокомісії щодо прозорого управління фінансами, доброчесності, підзвітності та ефективного використання ресурсів. Водночас результати Індексу можуть доповнити оцінку ЄК даними про ті аспекти місцевого врядування, яким у звіті приділено недостатньо уваги, — доступність інформації, якість електронних послуг, відкритість роботи міських рад і взаємодію влади з жителями.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і жодним чином не відображає поглядів Уряду Норвегії.