13 серпня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1051 «Деякі питання підготовки проєктів публічно-приватного партнерства та удосконалення процесу управління публічними інвестиціями». Документ, зокрема, вносить зміни до постанови КМУ №527, яка визначає процедури управління публічними інвестиціями.

Нові правила стосуються всього циклу роботи з публічними інвестиційними проєктами та програмами — від підготовки й оцінки до включення в проєктні портфелі, реалізації та моніторингу. Вони застосовуються на державному, регіональному та місцевому рівнях.

Розповідаємо про основні зміни, на які варто звернути увагу громадам.

Чіткіше визначено готовність проєктів до реалізації

У Порядку з’явилися поняття «готовність проєкту до реалізації» та «готовність програми до реалізації».

Для програми готовність означає, що її включено до єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій відповідного рівня та вона має підтверджене джерело фінансування.

Для проєкту встановлено більше умов. Він має перебувати у статусі «інвестиційне техніко-економічне обґрунтування», бути включеним до єдиного проєктного портфеля відповідного рівня або до програми, яка перебуває в такому портфелі, мати визначений компонент та підтверджене джерело фінансування.

Також деталізовано ролі виконавців компонентів проєктів і програм — суб’єктів, які безпосередньо забезпечують реалізацію окремих складових інвестицій.

DREAM стає першоджерелом даних про проєкт

Підготовка проєктів і програм здійснюється, як і раніше, в електронній формі через Єдину інформаційну систему управління публічними інвестиційними проєктами, функціонал якої реалізується на базі DREAM.

При внесенні інформації кожному проєкту та програмі присвоюється унікальний ідентифікатор, який залишається незмінним протягом усього життєвого циклу.

Важлива новація: якщо інформація або документи щодо проєкту в різних електронних інформаційних ресурсах не збігаються, першоджерелом вважаються дані про проєкт у Єдиній інформаційній системі.

Уряд окремо доручив забезпечити необхідні технічні рішення на базі DREAM: для публічних інвестиційних проєктів і програм — протягом шести місяців після набрання постановою чинності, а для проєктів ППП та концесій — не пізніше 1 квітня 2027 року.

Це має посилити простежуваність проєктів і зменшити ризик появи дубльованої або неузгодженої інформації про них у різних джерелах.

Вимоги до підготовки проєктів залежать від їхньої вартості

Постанова оновлює вимоги до передінвестиційної документації та чіткіше розмежовує зміст попереднього й інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Зокрема, обсяг інформації в інвестиційному ТЕО відрізнятиметься для проєктів із прогнозованою загальною вартістю, яка не перевищує 50 млн грн, та проєктів, вартість яких перевищує 50 млн грн.

Серед складових документації — стратегічне, економічне, комерційне, фінансове й управлінське обґрунтування. Також оцінюється можливість реалізації проєкту через публічно-приватне партнерство.

Коригувати інформацію можна, але це може запустити повторну оцінку

Ініціатор проєкту або програми може актуалізувати інформацію в Єдиній інформаційній системі на передінвестиційному етапі. Водночас галузь та напрям публічного інвестування, з якими пов’язаний проєкт або програма, після їх визначення не змінюються.

Поки триває коригування інформації, подальші дії з таким проєктом або програмою зупиняються.

Якщо проєкт або програма вже включені до єдиного проєктного портфеля, коригування інформації передбачає повторну галузеву та експертну оцінку. Водночас повторна оцінка не проводиться у разі зміни короткого опису, інформації про керівника чи відповідальну особу, обкладинки або фотоматеріалів.

Якщо проєкт чи програму відхилено за результатами повторної галузевої та/або експертної оцінки, вони підлягають виключенню з відповідного галузевого та/або єдиного проєктного портфеля.

Окремі правила діють і під час реалізації. Зокрема, проєкт підлягає повторній оцінці у визначених Порядком випадках суттєвих змін, наприклад у разі збільшення його прогнозної загальної вартості більш як на 10%.

Врегульовано співфінансування з бюджетів різних рівнів

Постанова окремо визначає правила для проєктів, які потребують співфінансування з бюджетів різних рівнів.

У такому разі ініціатор повинен підтвердити, що проєкт відповідає напряму публічного інвестування того рівня, з бюджету якого планується співфінансування. Також проєкт необхідно подати на оцінку для включення до відповідного портфеля цього рівня.

Наприклад, якщо проєкт громади має отримати співфінансування з іншого місцевого, регіонального чи державного бюджету, він має відповідати пріоритетам публічного інвестування відповідного рівня та пройти передбачені для нього процедури оцінки.

До портфелів громад можуть включати проєкти державного та регіонального рівнів

Розширено можливості формування портфелів територіальних громад.

До галузевого проєктного портфеля громади за результатами оцінки можуть включатися не лише місцеві проєкти та програми, а й проєкти регіонального та державного рівнів, зокрема проєкти ППП та концесій.

Для цього такі проєкти мають бути включені до єдиного проєктного портфеля відповідно регіону або держави та відповідати напрямам публічного інвестування місцевого рівня.

Після проходження відповідних процедур проєкти державного, регіонального та місцевого рівнів можуть бути включені і до єдиного проєктного портфеля територіальної громади.

Публічно-приватне партнерство інтегрують у підготовку та оцінку публічних інвестицій

Одна з ключових новацій — інтеграція проєктів публічно-приватного партнерства та концесій у систему підготовки, оцінки та формування портфелів публічних інвестицій.

Під час галузевої оцінки визначатимуть, чи може публічний інвестиційний проєкт бути реалізований у форматі ППП. Відповідне питання включене до чек-листа оцінки.

Якщо така можливість підтверджується, після включення до відповідного галузевого портфеля проєкт далі готується за спеціальною процедурою ППП. Для цього, зокрема, передбачено підготовку концептуальної записки та її аналіз. Постанова №1051 окремо затверджує порядок проведення такого аналізу та порядок аналізу ефективності здійснення ППП.

Для проєктів ППП із допороговим значенням передбачений спрощений маршрут підготовки.

Якщо ж у процесі підготовки встановлено недоцільність реалізації проєкту через ППП, його можна продовжити готувати як звичайний публічний інвестиційний проєкт, використовуючи вже підготовлену інформацію.

Оцінка проєктів стає більш структурованою

Постанова оновлює чек-листи галузевої та експертної оцінки.

Зокрема, під час оцінки перевірятимуть:

• відповідність проєкту документам стратегічного планування;

• відповідність цілям і критеріям напряму публічного інвестування;

• обґрунтованість проблеми та необхідності її розв’язання;

• відповідність наскрізним стратегічним цілям здійснення публічних інвестицій;

• внесок проєкту в досягнення Цілей сталого розвитку;

• можливість реалізації проєкту через ППП;

• ризики, які оприлюднення інформації про проєкт може створювати для критичної інфраструктури, національної безпеки чи безпеки населення.

Окремо враховуються наскрізні стратегічні цілі здійснення публічних інвестицій, зокрема пов’язані з енергоефективністю, цифровізацією, кліматичною стійкістю та безбар’єрністю.

Для чутливих проєктів можуть обмежити оприлюднення інформації

Якщо оприлюднення інформації про проєкт може створити ризики для безпеки та стійкості критичної інфраструктури, національної безпеки чи безпеки населення, після включення такого проєкту до галузевого портфеля в системі можуть застосовуватися особливості доступу та оприлюднення інформації.

Постанова прямо пов’язує такі обмеження з вимогами законодавства у сфері захисту критичної інфраструктури, захисту інформації, кібербезпеки, державної таємниці та доступу до публічної інформації.

Водночас нова норма створює і ризики для прозорості. Важливо, щоб можливість обмежувати доступ до інформації про чутливі проєкти не застосовувалася надмірно — кожне обмеження доступу має бути чітко обґрунтованим і відповідати законодавству.

Проєкти можна відбирати до програм протягом їх реалізації

Оновлено і механізм включення проєктів до програм публічних інвестицій.

Ініціатор або виконавець компонента програми може проводити відбір проєктів протягом строку її реалізації. До програми відповідного рівня можуть відбиратися проєкти з галузевого проєктного портфеля цього ж рівня.

Відбір відбуватиметься через Єдину інформаційну систему за визначеними критеріями та з урахуванням методичних рекомендацій Мінекономіки щодо критеріїв і методів пріоритезації.

Якщо протягом реалізації програми збільшується обсяг її фінансового забезпечення, ініціатор може провести додатковий відбір. У ньому можуть брати участь як нові проєкти, так і ті, що пройшли попередній відбір, але не отримали фінансування.

Портфелі проєктів можна оновлювати протягом року

Оновлено процедуру внесення змін до єдиних проєктних портфелів.

На регіональному та місцевому рівнях відповідний структурний підрозділ може подавати на розгляд місцевої інвестиційної ради пропозиції щодо внесення змін до єдиного проєктного портфеля не частіше одного разу на місяць.

Підставами для змін можуть бути, зокрема, результати оцінки ефективності реалізації або повторної оцінки проєктів, необхідність їх виключення з портфеля, а також проведення експертної оцінки інших проєктів і програм для подальшого включення.

Таким чином, портфель не є фактично «замороженим» після формування та може актуалізуватися відповідно до готовності, результатів оцінки й актуальності проєктів.

Посилюється моніторинг і з’являється багаторівнева звітність

Порядок реалізації публічних інвестиційних проєктів і програм викладено в новій редакції. Він регулює не лише реалізацію, а й постійний моніторинг та оцінку її ефективності на державному, регіональному та місцевому рівнях.

Після підтвердження готовності проєкту до реалізації ініціатор має сформувати план його реалізації з графіком та датами початку і завершення, визначити виконавців компонентів, координувати строки, фінансування та очікувані результати, а також контролювати повноту й своєчасність внесення даних до системи.

Порядок фактично передбачає чотири рівні регулярної звітності:

1. Щомісячні дані виконавців компонентів. До 10 числа місяця, наступного за звітним, вони вносять до Єдиної інформаційної системи інформацію та документи щодо реалізації своїх компонентів, зокрема фінансові показники.

2. Піврічний звіт ініціатора. Один раз на півріччя, до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, ініціатор вносить звіт про стан підготовки та реалізації проєкту або програми.

3. Щорічний звіт. До 10 лютого ініціатор подає звіт про результати оцінки ефективності реалізації. Він має містити інформацію про виконання плану, досягнуті показники, використання коштів у розрізі джерел фінансування та, за потреби, пропозиції щодо коригування.

4. Звіт про завершення. До 10 березня року, наступного за роком завершення реалізації, ініціатор готує звіт із порівнянням фактичних і запланованих строків та результатів, аналізом досягнутих показників, використання коштів та впливу проєкту або програми, зокрема на соціально-економічний розвиток, гендерні аспекти й екологічну ситуацію.

Це створює передумови для системнішого контролю за тим, чи відповідає фактична реалізація проєктів планам, строкам, фінансуванню та очікуваним результатам.

Що це означає для громад

Оновлені правила підвищують вимоги до якості підготовки публічних інвестицій: стратегічного обґрунтування, готовності проєкту, підтвердженого фінансування, актуальності даних, проходження оцінки та регулярного моніторингу реалізації.

Для громад це означає, що якість інформації в DREAM дедалі більше впливатиме не лише на публічну презентацію проєкту, а й безпосередньо на проходження ним різних етапів інвестиційного циклу. Особливого значення це набуває для проєктів зі співфінансуванням, проєктів, які претендують на включення до програм, а також ініціатив, що можуть реалізовуватися на умовах ППП.

Водночас цифровізація процесу створює більше можливостей для простежуваності публічних інвестицій. Важливо, щоб разом із розвитком функціоналу DREAM забезпечувалися повнота та якість даних, зрозумілі правила їх оприлюднення, а інформація про реалізацію проєктів була доступною громадськості настільки, наскільки це дозволяють обґрунтовані безпекові обмеження.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і жодним чином не відображає поглядів Уряду Норвегії.