13 серпня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1051 «Деякі питання підготовки проєктів публічно-приватного партнерства та удосконалення процесу управління публічними інвестиціями». Документ, зокрема, вносить зміни до постанови КМУ №527, яка визначає процедури управління публічними інвестиціями.

Нові правила стосуються всього циклу роботи з публічними інвестиційними проєктами та програмами — від підготовки й оцінки до включення в проєктні портфелі, реалізації та моніторингу. Вони застосовуються на державному, регіональному та місцевому рівнях.

Розповідаємо про основні зміни, на які варто звернути увагу громадам.

Чіткіші критерії готовності проєктів до реалізації

У Порядку з’явилися поняття «готовність проєкту до реалізації» та «готовність програми до реалізації».

Для програми готовність, зокрема, означає, що її включено до єдиного проєктного портфеля відповідного рівня та вона має підтверджене джерело фінансування. Для проєкту додатково передбачено належний статус його підготовки, визначення компонентів та включення до портфеля або програми.

Також деталізовано ролі виконавців компонентів проєктів і програм — суб’єктів, безпосередньо відповідальних за реалізацію окремих складових інвестицій.

Проєкти готуватимуть у цифровій системі

Підготовка проєктів і програм здійснюється, як і раніше, в DREAM — електронній формі через Єдину інформаційну систему управління публічними інвестиційними проєктами. При внесенні інформації кожному проєкту та програмі присвоюється унікальний ідентифікатор, який не змінюється протягом усього життєвого циклу.

Уряд окремо доручив забезпечити необхідні технічні рішення на базі системи DREAM: для публічних інвестиційних проєктів і програм — протягом шести місяців після набрання постановою чинності, а для проєктів ППП та концесій — не пізніше 1 квітня 2027 року.

Це має посилити простежуваність проєктів і зменшити ризик появи дубльованої або неузгодженої інформації про них у різних джерелах.

Вимоги до підготовки проєктів залежать від їхньої вартості

Постанова оновлює вимоги до передінвестиційної документації та чіткіше розмежовує зміст попереднього й інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Зокрема, обсяг інформації в інвестиційному ТЕО відрізнятиметься для проєктів із прогнозованою вартістю до 50 млн грн та понад 50 млн грн. Серед складових документації — стратегічне, економічне, фінансове й управлінське обґрунтування, а також аналіз можливості реалізації проєкту через публічно-приватне партнерство.

Проєкти можна коригувати, але суттєві зміни можуть вимагати повторної оцінки

Ініціатори отримали можливість актуалізувати інформацію про проєкти та програми. Якщо зміни стосуються суттєвих параметрів проєкту, він може пройти повторну галузеву та/або експертну оцінку.

Водночас оновлення короткого опису, інформації про керівника чи відповідальну особу, обкладинки або фотоматеріалів не потребує повторного оцінювання. Якщо ж проєкт не проходить повторну оцінку, він може бути виключений із відповідного проєктного портфеля.

Публічно-приватне партнерство інтегрують у систему публічних інвестицій

Одна з ключових новацій — включення проєктів публічно-приватного партнерства та концесій до загальної системи управління публічними інвестиціями.

Під час галузевої оцінки тепер визначатимуть, чи може публічний інвестиційний проєкт бути реалізований у форматі ППП. Відповідне питання включене до чек-листа оцінки.

Якщо така можливість підтверджується, проєкт переходить до спеціальної процедури підготовки ППП. Зокрема, для таких проєктів передбачено підготовку концептуальної записки та її аналіз. Постанова №1051 окремо затверджує порядок проведення такого аналізу та порядок аналізу ефективності здійснення ППП.

При цьому якщо за результатами аналізу буде встановлено недоцільність реалізації проєкту через ППП, його можна продовжити готувати як звичайний публічний інвестиційний проєкт.

Оцінка проєктів стає більш структурованою

Постанова оновлює чек-листи галузевої та експертної оцінки.

Зокрема, під час галузевої оцінки перевірятимуть:

• відповідність проєкту документам стратегічного планування;
• відповідність цілям і критеріям напряму публічного інвестування;
• обґрунтованість проблеми та необхідності її розв’язання;
• відповідність наскрізним стратегічним цілям публічних інвестицій;
• можливість реалізації через ППП;
• ризики, пов’язані з оприлюдненням інформації про критичну інфраструктуру.
  Окремо враховуються наскрізні цілі здійснення публічних інвестицій, зокрема пов’язані з енергоефективністю, цифровізацією, кліматичною стійкістю та безбар’єрністю.

Для чутливих проєктів можуть обмежити оприлюднення інформації

Якщо оприлюднення інформації про проєкт може створити ризики для критичної інфраструктури, національної безпеки чи безпеки населення, у системі можуть застосовуватися спеціальні правила доступу до такої інформації.

Водночас постанова прямо пов’язує такі обмеження з вимогами законодавства у сфері захисту критичної інфраструктури, інформації, кібербезпеки, державної таємниці та доступу до публічної інформації. 

Водночас нова норма створює і ризики для прозорості. Важливо, щоб можливість обмежувати доступ до інформації про чутливі проєкти не застосовувалася надмірно — кожне обмеження доступу має бути чітко обґрунтованим і відповідати законодавству.

Портфелі проєктів можна буде оновлювати протягом року

Оновлено і процедуру внесення змін до єдиних проєктних портфелів.

На регіональному та місцевому рівнях пропозиції щодо змін можуть подаватися на розгляд інвестиційної ради не частіше одного разу на місяць. Підставами, зокрема, можуть бути результати повторного оцінювання, виключення проєктів або проведення оцінки нових проєктів для їх подальшого включення до портфеля.

Таким чином, портфель перестає бути фактично «замороженим» після формування та може актуалізуватися відповідно до готовності й актуальності проєктів.

Посилюється моніторинг реалізації

Порядок реалізації публічних інвестиційних проєктів і програм викладено в новій редакції. Він окремо регулює не лише реалізацію, а й моніторинг її ефективності на державному, регіональному та місцевому рівнях.

Виконавці компонентів повинні регулярно вносити до інформаційної системи дані про хід реалізації. Наприклад, для компонентів програм інформація та документи, включно з фінансовими показниками, подаються щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Це створює передумови для системнішого контролю за тим, чи відповідає фактична реалізація проєктів планам, строкам, фінансуванню та очікуваним результатам.

Що це означає для громад

Оновлені правила підвищують вимоги до якості підготовки публічних інвестицій: наявності стратегічного обґрунтування, готовності проєкту, підтвердженого фінансування, актуальності даних та регулярного моніторингу реалізації.

Для громад це означає, що якість інформації в DREAM дедалі більше впливатиме не лише на публічну презентацію проєкту, а й безпосередньо на проходження ним різних етапів інвестиційного циклу.

Водночас цифровізація всього процесу створює більше можливостей для простежуваності публічних інвестицій. Важливо, щоб разом із розвитком функціоналу DREAM забезпечувалися повнота та якість даних, зрозумілі правила їх оприлюднення, а інформація про реалізацію проєктів була доступною громадськості настільки, наскільки це дозволяють безпекові обмеження.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і жодним чином не відображає поглядів Уряду Норвегії.