Експерти програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine проаналізували проєкт нової редакції Статуту територіальної громади міста Києва та надали рекомендації щодо норм, які регулюють участь жителів і відкритість міської влади. Загалом проєкт враховує ключові зміни законодавства та може стати основою для фінальної редакції Статуту. Водночас низка положень потребує доопрацювання.

Чинний Статут територіальної громади Києва був затверджений ще у березні 2002 року і значною мірою не відповідає сучасному законодавству про місцеве самоврядування та громадську участь.

18 червня 2026 року Transparency International Ukraine звернулася до Київської міської ради із закликом привести Статут у відповідність до чинних норм. У відповідь Київрада повідомила, що розпорядженням міського голови від 2 червня було створено робочу групу з підготовки нової редакції документа.

«Прозорі міста» проаналізували підготовлений проєкт у частині, яка стосується участі жителів, підзвітності та доступу до інформації.

Що в проєкті варто зберегти

Проєкт нової редакції Статуту загалом враховує ключові законодавчі зміни та має більш демократичний підхід порівняно з чинним документом.

Зокрема, у ньому детальніше врегульовані:

• звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою;
• звітування депутатів Київради;
• доступ до інформації про діяльність міської влади;
• можливість участі у засіданнях органів місцевого самоврядування.

Саме щодо частини цих питань Transparency International Ukraine раніше звертала увагу Київради на необхідність змін.

Що рекомендують доопрацювати

Водночас експерти визначили шість питань, які робочій групі варто переглянути перед затвердженням фінального тексту.

1. Відмовитися від окремого поняття «мешканець».
   Проєкт поряд із законодавчим поняттям «житель» вводить категорію «мешканців» Києва — зокрема людей, які працюють у столиці, мають тут нерухомість або сплачують податки до міського бюджету. Проте такого правового статусу Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» не встановлює. Фактично Статут створює нову категорію осіб із власним переліком прав, що може суперечити законодавству.
2. Переглянути перелік прав жителів Києва.
   Частина прав, які проєкт визначає саме як права жителів територіальної громади, насправді належить усім громадянам незалежно від місця проживання. Йдеться, наприклад, про право звертатися до органів влади, бути присутніми на відкритих засіданнях чи ознайомлюватися з проєктами рішень.
3. Не визначати електронні петиції як форму участі територіальної громади.
   Законодавство визначає електронну петицію як особливу форму колективного звернення громадян. Подавати або підтримувати її можуть громадяни незалежно від належності до конкретної територіальної громади. Тому її правова природа відрізняється від визначених законом форм місцевої демократії.
4. Повніше врегулювати проведення загальних зборів жителів.
   Проєкт не враховує всіх передбачених законодавством суб'єктів, які можуть ініціювати загальні збори або конференцію жителів. Також не визначено мінімальну кількість осіб, необхідну для створення ініціативної групи.
5. Уточнити механізм розгляду результатів громадських слухань.
   Проєкт передбачає, що пропозиції за результатами слухань розглядатиме відповідний структурний підрозділ виконавчого органу Київради. Водночас Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає можливість їх розгляду міською радою на сесії. Тому перелік органів, уповноважених реагувати на результати слухань, не варто штучно звужувати.
6. Закріпити ключові процедури участі безпосередньо у Статуті.
   Частину правил щодо загальних зборів, місцевих ініціатив та громадських слухань проєкт пропонує визначати окремими рішеннями Київради. Проте закон прямо передбачає, що відповідні процедури мають бути врегульовані саме Статутом територіальної громади. Це важливо, щоб основні правила участі були стабільними, зрозумілими та не залежали від ухвалення додаткових актів.

Чому це важливо

Новий Статут повинен встановити зрозумілі правила взаємодії між міською владою та жителями Києва. Зокрема, у ньому мають бути чітко врегульовані механізми громадської участі, відкритості та підзвітності: загальні збори, місцеві ініціативи, громадські слухання та звітування посадовців.

Важливість чітких правил звітування добре показує ситуація з петицією про відкрите звітування Київського міського голови. Її підтримали кияни, однак із весни 2026 року міська влада досі не визначила формат зустрічі Віталія Кличка з громадою, порядок участі жителів та дату її проведення. Детально прописані у Статуті процедури могли б зменшити простір для подібної невизначеності та затягування.

Підготовлений робочою групою проєкт може стати основою для якісної нової редакції Статуту. Для цього «Прозорі міста» рекомендують усунути правові суперечності та максимально повно закріпити у самому документі процедури громадської участі й підзвітності.

Нагадаємо, навесні петиція про публічне звітування міського голови Києва Віталія Кличка перед громадою набрала необхідні 6 000 голосів. Станом на кінець серпня підготовка до проведення звіту триває.