Програма «Прозорі міста» дослідила, як обласні центри та столиця ухвалюють свої бюджети. Виявилось, що лиш 13 міських рад із 20 обговорили проєкти бюджету з громадськістю, 10 з них – у формі бюджетних слухань.1
Грудень – стратегічний етап бюджетного циклу, коли громади визначають фінансові пріоритети на наступний рік. Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» гарантує жителям право на участь у плануванні та розподілі бюджетних коштів. Зокрема, мешканці можуть подавати пропозиції до проєкту бюджету, а органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечити їхню участь у цьому процесі на всіх етапах. Водночас закон прямо вимагає обов’язкового проведення громадських слухань щодо проєкту бюджету. Результати належного розгляду пропозицій, винесених на громадських слуханнях, мають бути оприлюднені із зазначенням обґрунтування для врахування пропозиції чи вмотивованої відмови.
Доступ до бюджетів громад
Всі досліджені міста оприлюднили на своїх вебсайтах проєкти бюджетів та/або рішення щодо його затвердження. Найбільший бюджет традиційно у Києва – у 2026 році заплановані видатки становлять понад 123,1 мільярдів гривень, а доходи передбачені у розмірі 112,6 мільярдів. Серед інших міст вибірки найбільші заплановані бюджети на 2026 рік після Києва мають Дніпро (доходи – 25 млрд грн, видатки – 25,4 млрд грн) та Львів (доходи – 22,5 млрд грн, видатки – 24,3 млрд грн).
Окрім наявності інформації про бюджети аналітики звертали увагу й на те, наскільки легко мешканці можуть знайти її на сайті міської ради. Йдеться про дотримання принципу «єдиної точки входу» — коли вся ключова інформація зібрана в одному розділі, а не розпорошена по різних сторінках. Саме такий підхід перетворює формальну публікацію документів на реальний і зручний доступ до публічної інформації.
Серед перевірених обласних центрів окремої наповненої єдиної сторінки, присвяченої бюджету міста, не має лише Полтава – там знайти документи щодо бюджету 2026 року важко, адже спеціалізована сторінка не містить запитаної інформації, а архів документів передбачає перехід на стару версію вебсайту громади. Також не найбільш зручним чином наповнено розділ про місцевий бюджет на сайті Харківської міської ради – там розміщено 72 аркуші посилань на різноманітні документи.
Найбільш вдало та доступно інформація про бюджет міста подана на сторінці вебсайту Кропивницького, де вона структурована за роками й розділами, а також містить низку ключових посилань та документацію. Схожі підходи також реалізували у Вінниці, Чернівцях та Львові.
Бюджетні слухання
Участь мешканців у процесі ухвалення бюджету забезпечили у 13 із 20 громад через проведення бюджетних слухань, громадських обговорень, публічних консультацій та інформаційних зустрічей. Водночас закон прямо передбачає обов’язкове проведення саме громадських слухань щодо проєкту місцевого бюджету. Порядок ініціювання, підготовки та проведення слухань мають бути визначені у статуті територіальної громади. Також оптимальною, хоч і не поширеною практикою є затвердження окремого документу, що регламентує проведення громадських слухань.
Всі досліджені міста мають прописані правила проведення громадських слухань: чи у своїх статутах (9 міст), чи у окремих документах (11 міст). У Статуті інформацію щодо саме бюджетних слухань вдалося знайти лише у Хмельницькому: у документі стаття 139 регулює деякі особливості проведення бюджетних слухань.
Попри те, що всі 20 досліджених обласних центрів мають затверджений порядок проведення громадських слухань, лише 10 міст провели бюджетні слухання щодо проєкту бюджету на 2026 рік.
Усі міста, які організували слухання, завчасно їх анонсували — і це позитивний маркер. Водночас доступ до результатів слухань залишається обмеженим: протоколи опублікували у семи міських радах, перелік пропозицій, що були висунуті під час слухань, – у шести. Пропозиції, отримані на бюджетних слуханнях, закон зобов’язує опрацювати та надати обґрунтовану відповідь рішення ради протягом 30 календарних днів. На практиці перелік пропозицій громадськості оприлюднили лише 6 міських рад. У більшості випадків ці пропозиції містилися в протоколах громадських слухань, а подекуди в документах можна було знайти й відповіді на окремі з них.

Кропивницький, Луцьк, Львів, Ужгород та Хмельницький – опублікували пропозиції мешканців у протоколах громадських слухань. У Чернівцях результати слухань опублікували у вигляді архіву з низкою файлів, де один був присвячений лише пропозиціям. Через місяць після оприлюднення пропозицій місто також додало результати розгляду цих звернень.
*Вінниця опублікувала протокол бюджетних слухань без переліку пропозицій мешканців. За словами директорки Департаменту фінансів на трансляції сесії зауваження та пропозиції не надходили. Ця інформація також згадана у протоколі. Водночас, аналітики зафіксували, що Вінницька міська рада організувала інші можливості для збору думок громадськості: згідно з офіційними повідомленнями, перед проведенням слухань міська рада організувала 40 інформаційних зустрічей з презентації проєкту бюджету в різних закладах та установах, де мешканці міста могли поставити запитання. Детальної інформації про зміст і результати цих зустрічей у відкритому доступі знайти не вдалося. На офіційному вебсайті міськради у розділі, присвяченому місцевому бюджету Вінниці, розміщено посилання на онлайн-форму «Пропозиції та консультації з громадськістю з питань бюджету Вінницької міської ТГ». Результатів розгляду пропозицій з форми не вдалось знайти.
В Одесі відбулися громадські слухання, проте міська рада не оприлюднила текст проєкту бюджету у анонсі заходу, а представила лише узагальнені цифри та напрями фінансування. Остаточний проєкт бюджету рада схвалила лише 9 грудня — за чотири дні після слухань. Такий підхід обмежує можливість детальної оцінки проєкту бюджету громади та не дозволяє підготувати предметні питання та пропозиції, аби побудувати конструктивний діалог.
У Дніпрі та Івано-Франківську інформацію щодо бюджетних слухань опублікували, але не додали протокол чи перелік пропозицій після події. Водночас у Дніпрі та Одесі опублікували відеозаписи слухань, які можна переглянути на офіційному вебсайті ради.
Інші форми громадської участі
Обговорення проєкту бюджету у форматі громадських слухань – обов’язок. Проте деякі ОМС залучають громадськість до бюджетного процесу у дещо інших форматах. Окремі обласні центри у 2025-му також провели обговорення проєкту бюджету, публічні консультації та інформаційні зустрічі, спрямовані на роз’яснення бюджетних пріоритетів.
Інформаційні зустрічі провели у Житомирі, де містяни мали змогу надіслати питання та пропозиції на пошту міськради. Також аналітики програми знайшли публікації про проведення окремих інформаційних зустрічей для обговорення бюджету: для медіа та для громадськості. У дописі про зустріч із громадськістю рада згадала про необхідність спеціального запрошення, проте критерії його отримання не були публічними. Крім того, у відкритому доступі не вдалося знайти інформацію про розгляд запитань чи пропозицій, отриманих як під час очних зустрічей, так і в письмовій формі.
Черкаси провели громадські онлайн-обговорення бюджету для своїх мешканців. Супровідних документів чи публікацій у Черкасах аналітикам знайти не вдалося.
Прифронтові Суми теж адаптували потребу залучати думку громадськості щодо бюджетного планування до вимог свого контексту та провели електронні консультації. Протягом близько 5 днів мешканці могли подавати питання чи пропозиції на електронну адресу міста. За результатами, місто надало відповіді на всі пропозиції та запитання від мешканців у вигляді таблиці. Такий формат практикували ще кілька обласних центрів, але як допоміжний інструмент для громадських слухань.
Що міста можуть зробити зараз?
Формальне дотримання процедур не завжди гарантує реальну прозорість бюджетного процесу. Приклади підкреслюють необхідність не лише оприлюднювати документи, а й забезпечувати відкритість та доступність слухань і проактивний зворотний зв’язок із громадою.
Програма підготувала низку рекомендацій для ОМС за результатами дослідження:
- Дотримуватись законодавства: в першу чергу, воно передбачає залучення громадськості до обговорення проєкту бюджету шляхом громадських слухань.
- Забезпечити належну підготовку до громадських слухань щодо бюджету: публікувати анонси про проведення громадських слухань у встановлені статутом терміни, додаючи до них повний текст проєкту бюджету, щоб мешканці міста могли з ним завчасно ознайомитись.
- Фіксувати і публікувати зворотний зв’язок: опрацьовувати протягом 30 днів всі запитання та пропозиції, що надійшли від громади під час слухань (як очних, так і заочних). За результатами розгляду публікувати висновок із текстовою відповіддю на кожну пропозицію, що міститиме чітке обґрунтування щодо її прийняття або відхилення.
- Консолідувати бюджетну інформацію: створити на офіційному вебсайті єдиний тематичний розділ, де структурувати всі релевантні документи: від проєкту бюджету та рішень міської ради, до звітів про його виконання та інформації про залучення громадськості.
- Для міст, що стикаються з безпековими викликами, варто подумати над забезпеченням альтернативних варіантів врахування громадської думки: у разі неможливості провести очних громадських слухань рада повинна розглянути інші доступні варіанти. Важливо забезпечити можливість подання питань та пропозицій за допомогою електронних інструментів (наприклад, шляхом листування на електронну адресу ради). Такий підхід можна реалізувати й містам, що організовують очні слухання, як допоміжний інструмент.
Дотримання вимог законодавства та забезпечення прозорої комунікації з громадою сприятиме ефективному управлінню місцевим бюджетом. Експерти програми наголошують – громадські слухання є ключовим інструментом для участі мешканців у співтворенні таких важливих документів як проєкт бюджету громади. Важливо, щоб найкращі практики залучення громадськості практикували не тільки в обласних центрах, а й в інших громадах України, які не увійшли до поточної вибірки.
1. У вибірку увійшли 19 обласних центрів України та місто Київ. До неї не потрапили Сімферополь, Донецьк, Луганськ та Херсон, а також Тернопіль, який було вилучено з дослідження через зафіксовані випадки фальсифікації даних на офіційному сайті міської ради та неналежну реакцію влади на викриття.