Аналітична команда «Прозорих міст» завершила оцінку 100 міст у межах Рейтингу прозорості-2024. Фахівці звернули увагу на те, що низка міських рад реалізує недосконалі практики, які ускладнюють комунікацію з громадянами та перешкоджають дослідницькій роботі. 

1. Відсутність опції пошуку по сайту

Доступність інформації – один з ключових елементів прозорості міських рад. І починається все з офіційного вебсайту – важливо, щоб всю публічну інформацію про діяльність ОМС можна було з легкістю знайти. На жаль, навіть така базова функція, як пошук по сайту, відсутня на головних сторінках деяких міських рад, зокрема Кривого Рогу – https://kr.gov.ua/, Кропивницького – https://www.kr-rada.gov.ua/ та Харкова – https://www.city.kharkiv.ua/.

Якщо порівняти ці сторінки з домашніми сторінками сайтів Дніпра – https://dniprorada.gov.ua/, Житомира – https://zt-rada.gov.ua/ або Луцька – https://www.lutskrada.gov.ua/, можна побачити, наскільки різними є підходи до доступності та зручності інформації.

Тому ми наполегливо рекомендуємо всім містам додати функцію пошуку на кожну сторінку їхніх сайтів.

2. Неможливість знайти документ за назвою

Час від часу виникає потреба знайти конкретну інформацію серед офіційних документів міських рад. Найпростіше – скористатися пошуком за ключовими словами у назвах/тексті документів. Проте деякі громади публікують документи не у вигляді тексту, а у форматі зображень, що суттєво ускладнює доступ до потрібної інформації.

Наприклад, міська рада Вишневого замість текстових документів викладає десятки сканованих зображень своїх рішень: https://vyshneve-rada.gov.ua/rada/rishennja-rada/8790-40.html. 

А Золочівська міська рада замість текстових переліків рішень українською мовою створює реєстр файлів із транслітерованими назвами: https://zlmr.gov.ua/index.php/2018-03-20-09-55-15/rozporiadzhennia-miskoho-holovy/category/417-rozporiadzhennia-miskoho-holovy-2024-rik 

Покращити цю доступність документів можна досить просто і для цього не обов’язково створювати складні системи пошуку. Можна скористатися досвідом Борислава чи Прилук, які вже впорядкували переліки нормативно-правових актів у зручному текстовому форматі з посиланнями для скачування.

3. Публікація документів у неналежних форматах

Ще одна проблема, з якою стикаються жителі, журналісти та дослідники – міські ради публікують текстові документи у вигляді скан-копій чи фотографій. Наприклад, у Марганецькій міській раді в одному з документів формату Word основний текст подано як вставлене зображення, що унеможливлює пошук або копіювання фрагментів.  

Можливо, не всі муніципалітети мають достатню кількість спеціалістів, які б могли налагодити прозорі процеси підготовки та публікації документів. Але у великих містах, зокрема у столиці, зазвичай є достатньо ресурсу і фахівців, які займаються цифровими сервісами, що відкриває більше можливостей для організації зручного доступу до публічної інформації. Проте Київська міська державна адміністрація не завжди враховує потреби громадян у зручному доступі до інформації і публікує розпорядження міського голови винятково у pdf-документах, які представлені, як фото- чи сканкопії: https://cutt.ly/Brdtj0Mi. Текстові фрагменти у таких документах не можна скопіювати або знайти через пошук. 

Водночас Київрада публікує свої рішення у двох форматах pdf та docx – https://kmr.gov.ua/uk/rishenya і кожен за потреби може легко опрацьовувати текстовий контент. Подібний підхід застосовується і в інших містах. Наприклад, в Олександрії функціонує проста, але ефективна система пошуку документів (https://olexrada.gov.ua/zakon/rmr.php ), а в Білій Церкві документи публікують у форматі pdf, проте з розпізнаним текстом, що дозволяє працювати з ними без додаткових зусиль (https://new.bc-rada.gov.ua/miska_rada/normatyvni_akty.html ).

4. Необхідність вивантажувати відео для перегляду засідань 

Під час оцінювання прозорості міст аналітики ретельно досліджують відеоконтент міських  рад й помітили, що не всі муніципалітети дбають про те, щоб містяни могли без додаткових зусиль переглянути трансляції із засідань місцевих органів влади. Наприклад, Криворізька міська рада, попри наявність офіційного YouTube-каналу, поширює записи пленарних засідань винятково у форматі mp4 на власному сайті. Для перегляду таких відео користувачам спочатку потрібно завантажити їх на свій пристрій. Це значно ускладнює доступ до відеоконтенту, особливо для тих, хто переглядає сайт з мобільного телефону або має обмежене місце на диску.

Наші аналітики рекомендують зважати на користувацьки досвід мешканців міст і заливати весь відеоконтент на YouTube. Тут можна скористатися досвідом Одеської міської ради, яка створила на своєму YouTube-каналі окремі плейлисти «Сесії», «Виконком», «Постійні комісії» – https://www.youtube.com/@OMR_Stream/playlists і до усіх анонсів засідань на сайті додає відповідні відео з YouTube. Такий підхід значно спрощує навігацію та дозволяє швидко знаходити потрібні записи.  

5. Відсутність узгоджених принципів нумерації в документах

Ще однією проблемою у публікаціях документів на сайтах міських рад є відсутність узгодженої системи нумерації питань у порядках денних та протоколах сесій. Це створює перешкоди для простого й прозорого співставлення запланованих рішень із тими, що були фактично ухвалені. Наприклад, міська рада Одеси використовує складну систему нумерації питань у порядках денних, однак у протоколах сесій ця нумерація повністю зникає. Подібна практика спостерігається і в Київській міській раді — порядки денні оформлені з номерами, а у протоколах засідань їх нема. Такий розрив у логіці документообігу не тільки ускладнює роботу аналітиків, журналістів і громадських активістів, а й створює враження відсутності послідовності в ухваленні рішень.

Запровадження єдиної, наскрізної системи нумерації питань, яка б застосовувалася як у порядках денних, так і у протоколах, стало би вагомим кроком до підвищення рівня відкритості цих міст. Приклад Дніпра, де така система вже впроваджена, показує, що така практика є досить ефективною.

6. Внесення змін без оновлення всього документу

Ще одним викликом для аналітиків є доступність актуальних версій нормативних документів. У деяких містах внесені зміни публікуються окремими частинами, а повний текст документу не оновлюється. Тому, щоб отримати актуальну версію, користувачам потрібно самостійно поєднати всі оновлення.

Наприклад, на сайті Південноукраїнської міської ради ви знайдете рішення про затвердження Регламенту у новій редакції в 2021 році, а поруч — перелік змін, що вносилися в наступні роки. Але актуальної версії Регламенту станом на весну 2025 року на сайті немає – її можна створити власноруч, акуратно, крок за кроком, вносячи відповідні правки у документ 2021 року. Подібну ситуацію можна спостерігати у Бориславі, Рівному та деяких інших містах.

Регламент міської ради, Статут територіальної громади, Регламент роботи виконавчого комітету та виконавчих органів, Положення про постійні комісії – важливі документи. Тому кожного разу після внесення змін рекомендуємо оновлювати повні версії документів і надавати до них зрозумілий, простий доступ, як це реалізують, наприклад, Київ, Нововолинськ або Покров.

Усі вказані приклади стосуються не змісту документів, а форми їх подання. Відсутність зручного пошуку, чіткої структури, доступних форматів чи фіналізованих оновлених версій документів ускладнює доступ до важливої публічної інформації як для мешканців, так і для дослідників. Формат представлення інформації — це вибір, який робить кожна рада. І саме від цього вибору часто залежить рівень залученості громади та довіри до місцевого самоврядування.