До кінця 2026 року міські ради мають завершити роботу зі статутами територіальних громад: ухвалити їх, якщо такого документа досі немає, або привести чинні статути у відповідність до нового законодавства.
Часу на це залишається не так багато. Особливо з огляду на те, що статут — це документ, проєкт якого потрібно розробити, обговорити з жителями, оприлюднити, провести громадські слухання і лише після цього винести на розгляд ради.
Чому статути треба оновити
8 січня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування». Він суттєво змінив роль Статуту територіальної громади.
Тепер саме у статуті має бути прописано, як жителі можуть користуватися основними формами місцевої демократії: проводити загальні збори (конференції), подавати місцеві ініціативи, брати участь у громадських слуханнях, проводити громадське оцінювання роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
Там само мають бути визначені правила інформування громади та звітування міського голови, депутатів і старост. Статут також встановлює вимоги до кількості підписів на підтримку електронної петиції, строків їх збору та низки інших процедур.
Раніше такі правила могли бути розкидані по різних положеннях і рішеннях ради. Тепер закон прямо визначає перелік питань, які мають регулюватися саме Статутом громади.
Оновлена стаття 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює обов’язковість Статуту територіальної громади. Ця норма набуває чинності 1 січня 2027 року. До цього моменту міські ради мають або затвердити Статут, або привести чинний документ у відповідність до нових вимог.
Що потрібно зробити міським радам
Для таких громад завдання простіше. Чинний статут потрібно переглянути: додати процедури, яких вимагає нове законодавство, і прибрати норми, які йому суперечать. Особливо це стосується громадської участі, звітування посадовців, електронних петицій та інших способів взаємодії з жителями.
Окреме питання — наскільки ці процедури взагалі можна виконати на практиці. Формулювання на кшталт «жителі мають право брати участь» недостатньо, якщо з документа незрозуміло, куди подавати ініціативу, хто її розглядає, у які строки має бути відповідь і де шукати інформацію про результат.
Якщо статуту немає, то громаді доведеться пройти весь процес з нуля. Статут повинен враховувати, як конкретно працює ця міська рада, які канали участі вже використовують жителі, як організована робота виконавчих органів, які є безпекові обмеження, цифрові сервіси та місцеві особливості.
За основу можна взяти типові положення або розроблені експертами проєкти, які варто привести у відповідність до специфіки конкретної громади.
Статутний процес має кілька етапів. Спочатку потрібно підготувати проєкт документа. Потім — дати жителям можливість його обговорити, оприлюднити проєкт рішення, провести громадські слухання і лише після цього голосувати на сесії. Це займає час. Тому громадам, які ще не почали оновлення статуту, варто робити це вже зараз.
Що буде, якщо рада нічого не зробить
З 1 січня 2027 року затвердження Статуту територіальної громади стане обов’язковим. Якщо міська рада до цього часу не ухвалить документ або не оновить чинний, вона не виконає вимог законодавства.
Водночас закон не передбачає автоматичного запровадження типового статуту замість документа, який мала затвердити рада. До ухвалення нового статуту або приведення чинного у відповідність до закону порядок реалізації форм місцевої демократії визначатимуть рішення ради, які діяли на момент набуття чинності Законом № 3703-IX.
Це не означає, що жителі залишаться без права брати участь у місцевому самоврядуванні. Проте відсутність оновлених правил може створювати правову невизначеність, ускладнювати реалізацію окремих механізмів участі та призводити до суперечностей між місцевими процедурами й законодавством.
Якщо бездіяльність ради або застосування положень чинного статуту порушуватиме права жителів, вони можуть звертатися за їх захистом, зокрема до суду. Залежно від обставин оскаржувати можна рішення, дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування. Наприклад, якщо через незаконні процедурні обмеження жителі не можуть реалізувати право на місцеву ініціативу або проведення громадських слухань.
Як жителі можуть вплинути на ухвалення Статуту громади
Якщо міська рада не розпочала роботу над статутом, жителі можуть самостійно ініціювати його розроблення або оновлення.
Для цього можна використовувати інструменти місцевої демократії:
- Електронні петиції та звернення. Звернутися до міської ради з вимогою розпочати розроблення або оновлення статуту, оприлюднити проєкт і забезпечити його публічне обговорення.
- Місцеві ініціативи. Ініціювати розгляд питання щодо статуту міською радою за процедурою, визначеною законодавством і чинними місцевими рішеннями.
- Громадські слухання. Долучитися до обговорення проєкту, запропонувати зміни та вимагати аргументованої відповіді щодо їх врахування. Проведення громадських слухань перед затвердженням статуту або внесенням змін до нього є обов’язковим.
- Участь у робочих групах та обговореннях. Пропонувати конкретні положення щодо підзвітності посадовців, доступу до інформації та участі жителів у прийнятті рішень.
- Запити на публічну інформацію. З’ясувати, чи створена робоча група, хто входить до її складу, на якому етапі підготовка документа та коли заплановане його обговорення.
Самого факту ухвалення статуту недостатньо. Важливо, щоб затверджені процедури дозволяли жителям користуватися інструментами місцевої демократії без зайвих обмежень. Зокрема, варто перевірити вимоги до кількості підписів, строки розгляду ініціатив, порядок проведення громадських слухань та звітування посадовців.
Нагадаємо, Програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine проаналізувала проєкт нового статуту Дніпра та виявила низку ризиків для участі жителів у місцевому самоврядуванні. Зокрема, запропоновані міською радою положення можуть ускладнити проведення громадських слухань, внесення місцевих ініціатив та обмежити участь молоді у вирішенні питань місцевого значення.