Влада має відбудовувати міста для людей разом з українськими та іноземними спеціалістами, враховуючи думку громадськості!
Війна зруйнувала повністю або частково чимало українських міст, зокрема Маріуполь, Волноваху, Попасну, Сєвєродонецьк, Ірпінь, Харків та Чернігів. Влада підрахувала, що близько 40 тисяч будинків та об’єктів соціальної інфраструктури потребують термінового відновлення, а збитки вже перевищують 700 млрд доларів США.
Водночас процес повоєнної відбудови вже розпочато. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль презентував план відновлення інфраструктури України Fast Recovery на конференції в швейцарському місті Лугано і сім принципів (“декларація Лугано”). На чолі усіх принципів стоїть підхід Build Back Better — будувати краще, ніж було.
Міста мають стати людиноцентричними та безбар’єрними зі збереженням власної ідентичності. Раніше ми розповідали про досвід відновлення й реконструкції європейських міст. Деякі кейси були успішними, а десь влада суттєво прорахувалася. Однак ми маємо врахувати цей досвід, взяти корисні ідеї та уникнути фатальних помилок.
Поради команди «Transparent cities/Прозорі міста»
- Розробляти не тільки нові плани, але й обговорювати та вдосконалювати наявні чи раніше запропоновані концепції покращення міського простору. Так, частина запланованих і здійснених післявоєнних перетворень була тісно пов’язана зі старішими та більш загальними дискурсами про покращення та трансформацію міста, які вже існували на початку 20-го століття.
- Сформувати нову візію як для усього міста, так і для окремих його районів. Визначитися, що у міській структурі необхідно зберегти, а що — змінити, якими будуть будівлі та чого території не вистачало (зелених насаджень, зручної транспортної системи, пішохідної інфраструктури тощо). Окрім того, подумати про зміст пам’яток, і в тому числі, щоб уникнути реплікації колективної травми.
- Залучати громадян до активного обговорення та навіть процесу відбудови, адже міста — це не просто набір вулиць та будинків, це люди та ресурс, яким вони наповнюють цей простір. На першому місці людина, а не ідеологія, інтереси забудовників чи автомобілістів. Попередній досвід відбудови та реконструкції показав, що відсутність діалогу з мешканцями рідко дозволяє створити міста, зручні саме для людей, а не для влади чи архітекторів.
- Проводити конкурси та дискусії серед архітекторів та урбаністів. Змагання цінностей та ідей дозволить не тільки створити простір для креативності, але й знайти якомога ефективніше рішення для територій та їх мешканців. Архітектори України вже об’єдналися та створили Координаційний штаб, що працює над стратегією відновлення наших міст та громад.
- Створити установу, яка об’єднає представників виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, архітекторів, урбаністів та активістів. Вона має розробляти законодавчі фреймворки, а також візії та концепції відбудови й покращення міського простору. Вже існує Національна рада з відновлення від наслідків війни.
- Відбудовувати спальні райони та околиці міст, враховуючи принципи сталого розвитку. Наприклад, створювати пішохідні озеленені простори, використовувати альтернативні джерела енергії, збільшувати енергоефективність будівель. Одним з принципів плану відновлення України є дотримання екологічних стандартів.
- Розширювати мережу партнерств із країнами та містами. Це дозволить не тільки обмінюватися досвідом, але й залучати гуманітарну допомогу на оновлення постраждалих територій. Так, вже 11 іноземних муніципалітетів висловили свою готовність допомогти українським містам із відбудовою.
Важливо спонукати державу не тільки до прозорості, підзвітності, а й до діалогу з суспільством. Адже лише у співпраці з мешканцями країни вдасться відбудувати країну “краще, ніж було”.
Разом ми обов’язково створимо Україну майбутнього — квітучу й привабливу для життя та інвестицій державу.