19 вересня програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine провела перше обговорення індикаторів майбутньої методології рейтингування міст за рівнем оприлюднення відкритих даних – з представниками муніципалітетів. До заходу долучилися понад 60 фахівців із більш як 25 міських рад і комунальних установ.
Ідеться про дослідження стану відкритих даних за 2024 рік, яке покриє 18 областей України. Не увійдуть у дослідження області, в яких наявні окуповані ворогом території або де точаться бойові дії. Деякі муніципалітети Харківської, Запорізької та Миколаївської областей аналітики все ж верхньорівнево перевірять, однак у рейтинг вони додані не будуть. Оцінювати будуть набори даних, які оприлюднені на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, порталах відкритих даних області або міста.
Авторка методології Юлія Сисоєва пояснила, що дослідження передбачає перевірку кількості та якості наборів відкритих даних, наявності відповідних політик і впливу даних на життя громадян. Важливо, щоб у міської ради був наявний внутрішній розпорядчий документ, який регламентує єдиний перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність їхнього оновлення та відповідальних за оприлюднення та оновлення наборів структурних підрозділів чи посадових осіб.
Також програма перевірятиме, чи дотриманий принцип «єдиного вікна», тобто чи усі набори даних публікуються в єдиному електронному кабінеті міської ради на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних. Такий підхід Мінцифри зафіксувало у проєкті Стратегії розвитку сфери відкритих даних на 2025-2027 роки. Команда «Прозорих міст» підтримує цю практику управління та буде заохочувати міськради його дотримуватися.
В основу критеріїв оцінювання лягли Закон України «Про доступ до публічної інформації», постанова Кабінету Міністрів України № 835, рекомендації Міністерства цифрової трансформації та найкращі українські та європейські практики.
«Наше обговорення показало, що є низка проблем, з якими зараз стикається сфера і які суттєво впливають на рівень оприлюднення відкритих даних у містах. Ідеться про брак кваліфікованих кадрів і ресурсів, енергетичну ситуацію, відсутність єдиної публічної затвердженої політики у сфері (наприклад, міські ради користуються різними версіями рекомендацій), повільну модерацію наборів на Єдиному державному вебпорталі тощо. Ці проблеми зараз активно намагаються подолати як на національному, так і локальному рівні, долучені донори, експертне середовище та громадянське суспільство. Ми разом із зацікавленими сторонами докладаємо зусиль, щоб ці виявлені під час обговорення проблеми були вирішені», — зазначила після заходу керівниця програми «Прозорі міста» Олеся Коваль.
Команда програми зі свого боку врахує зворотний зв'язок від міст, зокрема з цих питань, і доопрацює деякі індикатори, щоб максимально відповідно оцінити роботу міських рад.
Так, наприклад, після цього заходу аналітики вирішили у пілотному дослідженні відмовитися від перевірки наборів даних на відповідність рекомендаціям Міністерства цифрової трансформації та повернутися до цього питання наступного року – після змін Постанови КМУ №835 та затвердження оновлених рекомендацій.
Програма «Прозорі міста» вдячна учасникам дискусії та коментаторам, які надали зворотний зв’язок. Ці думки, пропозиції та зауваження цінні і будуть опрацьовані при подальшій роботі. Наступне обговорення уже оновленої методології – із залученням ширшого кола експертів – відбудеться в жовтні на комунікаційній платформі Data+. Презентація фінальної методології запланована на листопад, а наступної весни команда представить результати першого пілотного дослідження.
Методологія підготовлена за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер у реалізації проєкту — Transparency International Ukraine.