Працюючи над створенням нашого Рейтингу прозорості 100 найбільших міст, ми постійно зіштовхуємось з незбалансованістю. Деякі показники динамічно зростають, інші ж зазнають мінімальних змін.
То що ж це за показники та чому так відбувається? Пояснюємо далі.
“Зрада” vs “Перемога” #1
Низький середній показник прозорості.
Наразі середній показник муніципальної прозорості - 40 %, це доволі мало в порівнянні з іншими країнами, в яких застосовують схожу методологію.
Але! Конкуренція між містами зростає.
Оскільки все більше міст активно включаються в боротьбу за прозорість конкуренція між ними зростає. Саме завдяки таким проактивним містам наш рейтинг дуже динамічний.
“Зрада” vs “Перемога” #2
Схильність ігнорувати вимоги закону.
За результатами Рейтингу прозорості міст 2018 року середній показник виконання рекомендацій, які є вимогами Закону, — 44%.
Попри це! Проактивна позиція деяких міських рад допомагає швидко й ефективно впроваджувати зміни. Міські ради, які зверталися за роз’ясненнями до ТІ Україна, досягли більшого прогресу у втіленні рекомендацій.
“Зрада” vs “Перемога” #3
На місцевому рівні часто бракує лідерства та стратегії для впровадження змін. Лише 38% рекомендацій, які є кращими практиками, втілено міськими радами.
Проте! Кількість “непрозорих” міст зменшується. У 2017 році міст, які мали менше 20 балів було 17, у 2018 році — всього 2.
“Зрада” vs “Перемога” #4
Містам притаманний формальний підхід до втілення прозорості.
Прозорість для місцевих чиновників часто стає просто “звітуванням” та “розміщенням інформації на сайті”. Лише невелика кількість міських рад готова розробляти зручні та доступні веб-сайти.
Але! Міста активно впроваджують електронні сервіси. Це дозволяє містянам суттєво економити час та робить ухвалення рішень більш простими та зрозумілими.
“Зрада” vs “Перемога” #5
Міські ради не завжди використовують наявні можливості.
Наприклад на порталі Open Budget публікується вся інформація про місцеві бюджети. Портал дає можливості контролю бюджету громадянам, проте лише 41 міська рада оприлюднила розподіл видатків у 2018 році.
Але! Практика залучення громадськості до ухвалення рішень невпинно поширюється. Все частіше в містах можна почути про бюджети участі, залучення громадян до засідань колегіальних органів, роботи наглядових рад комунальних підприємств та бюджетних слухань.
Тож, хоч деякі міські ради не працюють над певними показниками, ініціативи громади та "міст-конкурентів" все одно спонукають їх до прогресу. І кожна "зрада" стає кроком до перемоги!