Українські міста декларують прагнення до євроінтеграції, але реальна відкритість досі залишається фрагментарною. Дослідження TI Ukraine показало: муніципалітети часто формально реалізують вимоги прозорості і рідко забезпечують базові європейські стандарти — від зручної структури сайтів до прозорої роботи з гуманітарною допомогою та доступом громадян до засідань.

У межах тестування нових підходів до досліджень команда «Прозорих міст» проаналізувала 10 обласних центрів — Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів — і столицю Київ. Кожне місто оцінювали за 40 критеріями відкритості. 

Загалом результати свідчать про середній рівень відкритості серед усіх проаналізованих муніципалітетів. Навіть ті міста, що продемонстрували кращі показники, не змогли подолати позначку у дві третини від максимально можливої кількості балів.

У середньому міста виконали всі критерії на 53,5%. Найвищий результат у Дніпра – 66 зі 100 можливих балів за 28 виконаних індикаторів. Позицією нижче – Одеса зі 64 балами, далі – Львів, який отримав 63 бали. Найменшу оцінку отримала Полтава – 38 балів за 16 виконаних критеріїв. Київ опинився посередині, набравши 53 бали. 

Також у дослідженні взяли участь два міста зі статусом території можливих бойових дій – Запоріжжя та Харків. Попри схожі виклики, вони дещо по-різному впорались з вимогами відкритості. Запоріжжя виконало 24 індикатори, Харків – 19.

З позитивів – усі досліджувані міста публікують рішення міської ради, виконавчого комітету, розпорядження міського голови та організовують трансляції сесій ради.

Проте засідання виконавчого комітету транслювали тільки 7 міст, Київ, Львів, Харків та Чернігів не забезпечили трансляції усіх засідань виконкому у другому кварталі 2025 року. А єдине місто, яке не оприлюднило усі записи засідань обраних постійних комісій – Луцьк. 

Міста також продемонстрували непогані результати у регуляторній політиці. 9 з 11 муніципалітетів належним чином оприлюднили Плани діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів міської ради та виконавчого комітету, а 8 – власне посилання на самі регуляторні акти в структурованому вигляді. 

Водночас жодне місто не оприлюднило в спеціальному розділі узагальненої структурованої статистики щодо рішень про компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна. Чернігів – єдине місто, яке забезпечило наявність документів-рішень комісії щодо надання компенсацій у відповідному розділі. 

У всіх 11 муніципалітетів виникли проблеми з оприлюдненням інформації про роботу з гуманітарною допомогою. 8 з них навіть не створили окремого розділу на цю тему, що у час повномасштабного вторгнення є критичною проблемою.

Також аналітики перевіряли, чи дотримуються українські муніципалітети загальноєвропейських підходів до врядування в роботі з публічною інформацією. Тобто, чи є на сайтах міських рад зручні й постійно оновлювані тематичні розділи з усією потрібною інформацією та правильними посиланнями на документи й ресурси. 

Єдине місто, яке забезпечило логічну, зручну та структуровану публікацію інформації – Київ. Майже досяг цього і Львів: на вебсайті міської ради наявні всі необхідні тематичні розділи, крім сторінки про гуманітарну допомогу.

«Реальна прозорість починається не з формального оприлюднення інформації, а з логічності, повноти та доступності даних для мешканців. Якщо громадянин може за кілька кліків знайти всю потрібну інформацію – про засідання ради, регуляторну політику, відновлення чи гуманітарну допомогу – це свідчить про певну зрілість інституцій», — відзначила керівниця програми «Прозорі міста» Олеся Коваль.

Аналітики оцінювали роботу сайтів муніципалітетів через призму європідходів і з позиції звичайного мешканця, який хоче швидко знайти потрібні дані про роботу місцевої влади. Дослідження показало, що міські ради нерідко дотримуються відкритості формально — публікують інформацію, але без логіки, структури й зручного доступу. 

Це напряму впливає на мешканців, зокрема внутрішньо переміщених осіб, військових та їхніх родин, малозабезпечених й інших вразливих груп, які не можуть швидко отримати потрібні послуги, необхідну інформацію та підтримку.

Програма «Прозорі міста» рекомендує всім міським радам перевірити, як вони працюють з інформацією для мешканців: 

• чи є сайти логічними й зручними, з робочим пошуком по всіх категоріях матеріалів і документів;
• чи опублікована повна інформація про весь цикл роботи ради та її рішень;
• чи своєчасна та достатня комунікація з вразливими групами населення, орієнтована на їхні інтереси та можливості. 

Експерти організації розробили спеціальну форму, яка допоможе представникам міськрад самостійно пройти перевірку та оцінити, наскільки місто відповідає цим стандартам. У планах програми – масштабувати дослідження, тож наступного року вже більша кількість міст потрапить у фокус уваги.

Дослідження підготовлене в рамках програми з інституційної розбудови Transparency International Ukraine, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції, та за підтримки програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Transparency International Ukraine — акредитований представник глобального руху Transparency International. З 2012 року TI Ukraine допомагає Україні ставати сильнішою. Організація комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції в окремих сферах. 

ТІ Ukraine започаткувала програму «Transparent cities/Прозорі міста» в 2017 році. Її мета — побудувати конструктивний і належний діалог між містянами, місцевою владою та урядом для якісного муніципального управління, розвитку міст і ефективного відновлення. Протягом 2017–2022 років програма щорічно формувала Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Після повномасштабного вторгнення програма провела два адаптованих до воєнного часу дослідження стану муніципальної прозорості. У 2024 році програма сформувала Рейтинг прозорості 100 міст та вже у 2025 році запустила оновлений формат дослідження міських рад – Європейський індекс міст.