У межах розробки нового продукту – Європейського індексу міст – програма перевіряє, чи дотримуються українські муніципалітети загальноєвропейських підходів до врядування, зокрема у роботі з публічною інформацією.
Важливою частиною цих підходів є принцип «єдиної точки входу». Це означає, що на сайтах міських рад мають бути зручні й постійно оновлювані тематичні розділи з усією потрібною інформацією та правильними посиланнями на документи й ресурси. Цей принцип узгоджується з європейськими практиками, про які йдеться далі.
Проаналізувавши офіційні вебресурси 10 обласних центрів та Києва, аналітики програми зафіксували, що організація вебсайтів часто не відповідає європейським стандартам. Принцип «єдиної точки входу» застосовується вибірково, найбільші прогалини – у роботі з гуманітарною допомогою та доступі громадян до засідань ради. Часто такі тематичні розділи взагалі відсутні на вебсайтах міських рад або відповідна інформація не публікується чи подається у вигляді окремих новинних повідомлень. Наприклад, для звітування про розподіл гуманітарної допомоги нерідко створюється декілька рівносильних сторінок у неочевидних частинах сайту, які містять лише одне-два посилання без зазначення часу їхнього оновлення.
Міста здебільшого організовують окремі розділи, присвячені компенсаціям за пошкоджене / знищене майно, проте не наповнюють їх так, як було б найбільш зручно та корисно користувачам. Іноді такий тематичний розділ містить лише узагальнену інформацію про програму єВідновлення за 2023 рік, а не деталізовані дані про роботу місцевої комісії щодо надання компенсацій.
Виявлені проблеми підтверджують, що міським радам варто змінити свій підхід до публікації інформації, орієнтуватись на принцип «єдиної точки входу» для кращої організації своєї взаємодії з громадськістю.
Єдина точка входу як елемент європейського врядування
Принцип «єдиної точки входу» безпосередньо пов’язаний із європейськими підходами до орієнтації на користувача (user-centricity) та створення «єдиних вікон» (one-stop-shops / single points of contact), які є основою сучасного врядування в ЄС. Ці підходи закріплені, зокрема, у European Interoperability Framework (EIF, 2017), а їхнє практичне втілення оцінюється ключовими дослідженнями в рамках Програми цифрового десятиліття ЄС, а саме дослідженням eGovernment Benchmark.
Європейська Комісія наголошує, що інформація має бути структурованою та простою для пошуку. Принцип орієнтації на користувача, за EIF, означає, що «потреби та вимоги користувачів повинні визначати дизайн і розвиток державних послуг». Одним із практичних механізмів реалізації цього принципу є створення єдиних точок контакту, які приховують адміністративну складність і спрощують доступ громадян до згрупованих за темами інформації, сервісів та послуг, які надають органи влади.
В основі EIF лежить ідея інтероперабельності – узгодженості електронних інструментів, сервісів та інформації різних рівнів управління між собою. У європейському контексті інтероперабельність спрямована, серед іншого, на спрощення мобільності громадян між країнами-членами. Для України це має подвійне значення: як складова майбутньої інтеграції і як інструмент, важливий для громадян, що активно переміщуються між містами та регіонами.
Генеральний директорат з цифрових послуг Європейської Комісії зараз працює над новою версією EIF. Запитання у публічних консультаціях, ініційованих Єврокомісією, вказують на зацікавленість в уточненні рекомендацій саме для органів місцевого самоврядування. Це додатково підтверджує актуальність запровадження європейських принципів на рівні українських громад. Для українських міст логічна структура сайтів за принципом «єдиної точки входу» — це основа подальшого розвитку та змін у сфері е-врядування.
Методологія eGovernment Benchmark, яка «перекладає» європейські теоретичні підходи на практику, оцінюючи прогрес країн-членів, у версії 2025 року вкотре наголосила на параметрі зручності пошуку інформації (findability) – тобто тому, наскільки легко користувач може знайти потрібну йому інформацію чи скористатись потрібним ресурсом.
Таким чином, принцип «єдиних точок входу» відображає ключові елементи європейської цифрової політики – орієнтацію на користувача, структурованість, повноту, актуальність та точність інформації. Його впровадження на місцевому рівні є проявом руху українських міст у напрямі європейських стандартів управління, і команда «Прозорих міст» продовжуватиме акцентувати увагу на цьому принципі в межах своїх досліджень.