Програма «Прозорі міста» перевірила, чи всі досліджувані міські ради створили комісії з розгляду питань щодо компенсації за пошкоджене чи знищене майно. З’ясувалось, що 9 муніципалітетів все ще не створили таких комісій. І тільки у 47 містах з 80 досліджуваних містяни можуть отримати компенсацію за зруйноване житло.
Другий рік повномасштабного вторгнення не став легшим за 2022-й. Ворог продовжував обстрілювати наші міста, нищити будинки та інфраструктуру. За даними Київської школи економіки найбільше постраждав саме житловий фонд – прямі збитки від руйнувань цих обʼєктів оцінюють у 58,9 млрд доларів. Станом на січень 2024 року понад 250 тисяч будівель було пошкоджено або знищено. І з кожним днем кількість руйнувань лише зростає.
У межах дослідження прозорості міських рад за 2023 рік програма «Прозорі міста» аналізувала, як міста долають виклики війни. Зокрема аналітики перевіряли, чи створили муніципалітети комісії з розгляду питань щодо надання компенсацій за пошкоджене чи знищене майно та як інформують містян про діяльність цих комісій. Варто зазначити, що створення комісій передбачено законом України та постановами Кабінету Міністрів. А про важливість функціонування таких комісій на третьому році повномасштабної війни годі й говорити, адже саме на них покладена відповідальність за оцінку збитків завданих росією та надання фінансової допомоги постраждалим власникам.
Вперше програма дослідила діяльність комісій у січні 2024 року і з’ясувала, що 68 міст із 80 досліджуваних створили комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна.
Влітку аналітики провели додаткову перевірку і виявили, що крок у цьому напрямку зробили ще дві міські ради – Калуська і Луцька. У Полтаві рішення про створення комісії на офіційному вебсайті відсутнє, проте оприлюднені документи, згідно з якими у червні 2024 року виконком затвердив травневі та червневі рішення такої комісії. Тож можна зробити висновок, що комісія там також функціонує.
Отже, залишилося 2 обласні центри – Ужгород, Чернівці, та 7 інших міст в різних регіонах країни – Вишневе, Володимир, Ізмаїл, Коломия, Нововолинськ, Первомайськ, Світловодськ, де відсутня інформація про створення комісії. Якщо відсутність комісій в Ужгороді та Чернівцях легко пояснюється безпековою ситуацією, то щодо Ізмаїла, Первомайська і Світловодська, які через обстріли мають потребу у відшкодуванні за зруйноване чи знищене майно, є низка запитань.
Станом на липень 2024 року в 70 містах (окрім Кривого Рогу) існували:
- в 24 містах – одна комісія щодо надання компенсацій за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна;
- в 24 містах – одна комісія щодо надання компенсацій за пошкоджені об'єкти;
- в 3 містах – одна комісія щодо надання компенсацій за знищені об'єкти;
- в 18 містах – дві комісії (окремо пошкоджені, окремо знищені об'єкти) ;
- в 1 місті (Василькові) – дві комісії (окремо знищені, чомусь окремо пошкоджені/знищені об'єкти).
В Кривому Розі комісії створювалися на рівні районів, тож у місті функціонують:
- в 4 районах – дві комісії (окремо пошкоджені, окремо знищені об'єкти);
- в 2 районах – одна комісія щодо надання компенсацій за пошкоджені/знищені об'єкти;
- в одному районі – одна комісія щодо надання компенсацій за пошкоджені об'єкти.
Отже, в 68 містах комісії мають вирішувати питання надання компенсацій за пошкоджене майно, і в 47 містах виникла потреба у компенсаціях за зруйновані об'єкти.
При перевірці аналітики помітили, що деякі міські ради допустили плутанину в офіційних документах, а також на сторінках офіційних сайтів, присвячених роботі комісій. Інколи ця плутатина мала місце в межах рішення про створення комісії, подекуди були наявні розбіжності у назвах комісій в документах і на сайтах, десь виконавчі комітети затверджували рішення комісій, плутаючи їхні назви. Тому програма «Прозорі міста» звернулась до цих ОМС із персональними рекомендаціями щодо виправлення прикрих помилок і неточностей, які ускладнюють для громадян можливість контролю за діяльністю комісій.
Окрім факту створення комісій, програма перевірила, як містян інформують про їхню діяльність. Адже відповідно до законодавства уповноважені органи повинні публікувати інформацію про результати засідань комісій (кількість розглянутих заяв, прийнятих комісією рішень тощо) на офіційному вебсайті.
Аналіз продемонстрував, що максимально повно інформація про рішення щодо надання компенсацій представлена на сайтах Вінниці, Сум і Чернігова. Ці муніципалітети створили окремі сторінки, присвячені діяльності комісій, постійно оновлюють дані і про загальну кількість розглянутих заяв, і про кількість прийнятих рішень щодо надання або відмови у наданні компенсації. Рішення комісій в цих містах доступні як додатки до рішень виконкомів, які їх затверджують. Також усі охочі можуть ознайомитися з інформацією про суми компенсацій.
Є міста, які вже майже впритул наблизились до того, щоб надавати повну інформацію про роботу комісій. Залишилось зробити ще невеличкі кроки. Наприклад, Центрально-Міському району Кривого Рогу треба лише вчасно оновлювати добре структуровані дані на сторінці відомостей про надання/відмову в наданні компенсацій, а також узагальнити дані, щоб користувачі відразу бачили кількість схвалень або відмов. Так само Запорізькій міськраді на сторінці «єВідновлення» треба не лише давати переліки заявок, яким погоджені компенсації або яким відмовлено у компенсації за пошкоджені об’єкти, а й публікувати узагальнену статистику.
Натомість є багато ОМС, де комісії були створені ще у 2023 році, але очевидних ознак їхньої діяльності не вдалось знайти. До цього переліку потрапили 18 міст: Бердичів, Білгород-Дністровський, Вараш, Васильків, Дубно, Дунаївці, Івано-Франківськ, Кам'янець-Подільський, Ковель, Мукачево, Олександрія,Подільськ Прилуки, Рівне, Самбір, Сміла, Тернопіль, Южноукраїнськ. Неможливість знайти інформацію може бути пов'язана або з тим, що міська влада не публікує деталей роботи комісії, або мешканці не подають заяв на отримання компенсацій, або з відсутністю швидкого і зручного доступу до результатів роботи комісій на сайтах міських рад.
Щоб впровадити максимальну прозорість в цьому питанні, дати містянам повну інформацію про те, як витрачаються кошти на відновлення пошкодженого або зруйнованого через бойові дії майна, програма «Прозорі міста» рекомендує:
- Створити окрему сторінку на сайті міськради, присвячену роботі комісій.
- Додати туди посилання на рішення про утворення комісій, затверджені положення про комісії, їхній персональний склад.
- Поширити інформацію про місцезнаходження комісій, доступні засоби зв'язку з ними.
- Постійно оновлювати на сторінці статистичні дані про загальну кількість розглянутих заяв, а також про кількість прийнятих рішень щодо надання або відмови у наданні компенсації.
- Публікувати на сторінці посилання на рішення комісій із зазначенням розміру компенсацій або принаймні не забувати публікувати рішення комісій у якості додатків до рішень виконкомів, які їх затверджують.
- Пильно стежити за правильністю написання назв комісій в офіційних документах та на сайтах рад.
Прозорість і підзвітність, зокрема у цьому питанні – важлива як для місцевої влади, так і для суспільства.
Достатня та якісна публікація інформації про роботу комісій сприяє довірі до місцевої влади, нівелює сумніви щодо рішень влади та послаблює соціальну напругу.
Водночас відкритість процесу ухвалення рішень дозволяє мешканцям бути впевненими, що комісії виконують свої обов'язки чесно і справедливо. Громадяни мають право знати, як працюють уповноважені органи та як використовуються спільні ресурси для компенсації збитків. Постраждалі ж власники матимуть змогу пересвідчитися у законності рішень і за потреби їх оскаржити.
Програма «Прозорі міста» закликає місцеву владу бути відкритими і підзвітними у своїй діяльності та вести конструктивний і чесний діалог зі своєю громадою.
Трансперенсі Інтернешнл Україна — акредитований представник глобального руху Transparency International. З 2012 року TI Ukraine допомагає Україні ставати сильнішою. Організація комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції в окремих сферах.
ТІ Ukraine започаткувала програму «Transparent cities/Прозорі міста» у 2017 році. Її мета — подолати корупцію на місцевому рівні та запровадити належні практики прозорості та підзвітності. Протягом 2017–2022 років програма щорічно формувала Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Після повномасштабного вторгнення програма започаткувала дослідження стану муніципальної прозорості в умовах широкомасштабної війни з росією. У 2024 році команда презентувала друге дослідження, в якому оцінила 80 міст. Статус «прозорих» отримали 5 міст, 23 — «частково прозорих», інші 52 міста були визнані «непрозорими». Програма розробляє якісну аналітику щодо різних аспектів взаємодії влади та громадян, прозорості та підзвітності у містах України. Зокрема йдеться про процеси деколонізації, житлову політику, стан відкритих даних на локальному рівні та ін.