Програма «Прозорі міста» перевірила, чи міські ради налагодили належний доступ до е-сервісів для своїх громад, тобто чи існує «єдина точка входу» для електронних сервісів на муніципальних сайтах. 

З’ясувалося, що лише 18 із 50 міст мають окремий спеціалізований сайт або окреме місце на офіційному сайті, де зібрані коректні посилання на сім і більше актуальних електронних сервісів. Серед 19 обласних центрів лише 9 продемонстрували розуміння того, що потреби користувачів повинні лежати в основі дизайну – Дніпро, Житомир, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Кропивницький, Луцьк, Рівне, Ужгород та Хмельницький.

Термін «електронні сервіси» може позначати дуже широкий спектр онлайн-ресурсів: від простих інформаційних вебсайтів до масштабних онлайн-платформ, які щомісяця залучають мільйони користувачів (соціальних мереж, платформ обміну контентом, крамниць застосунків, онлайн-маркетплейсів тощо). У межах цього дослідження спектр було суттєво звужено – аналітики перевірили, чи забезпечують міські ради доступ до переліку сервісів, які є вбудованими інтерактивними елементами вебсайтів (інтерактивних мап, інтерактивних дашбордів, вебформ тощо) або автономними інтерактивними онлайн-сервісами (йшлося, передусім, про інформаційно-аналітичні системи, мобільні застосунки, чат-боти). Отже, мова йшла не про доступ до інформаційного контенту, а про наявність функціоналу для взаємодії з даними та виконання конкретних дій.

Аналітики програми не передбачали, що усі сервіси мають бути створені за ініціативи та на кошти ОМС. Протягом останніх років центральні органи виконавчої влади, бізнес, громадські організації, благодійні фонди проініціювали розробку десятків інтерактивних онлайн-сервісів, за допомогою яких можна отримувати різноманітні послуги. Тому перевірка враховувала, що міські ради можуть сприяти доступу громадянам до рішень, створених за рахунок держави, приватних інвестицій або міжнародних грантів.

Проаналізувавши сайти 50 муніципалітетів найбільших за населенням міст України*, експерти програми зафіксували, що забезпечують європейський, орієнтований на користувачів доступ до належної кількості актуальних електронних сервісів 18 із 50 міських рад. 

Два обласні центри пропонують мешканцям шукати доступні онлайн-сервіси на окремих спеціалізованих сайтах. Йдеться про існуючий ще з 2014 року ресурс «Івано-Франківськ SMARTCity» та запущений у 2025 році сайт «Цифрове Запоріжжя». Окрім можливості скористатися зазначеним ресурсом, Івано-Франківська міська рада пропонує ще один спосіб дізнатися про всі сервіси – на головній сторінці офіційного сайту наявний блок «Міські сервіси».

12 міських рад надають зручний доступ до переліків актуальних електронних сервісів завдяки окремим тематичним розділам або сторінкам на своїх офіційних сайтах. Розділи «E-місто» на сайті Калуської міської ради та «Електронні сервіси» на сайті Житомирської міської ради можуть розглядатися як чудові приклади того, як подібні тематичні розділи мають бути реалізовані.

Аналітики також звернули увагу на реалізацію «точки входу» для електронних сервісів на офіційних сайтах Дрогобича, Коростеня, Охтирки і Стрия. Ці сайти створював один розробник, тому в головному меню кожного з них наявний окремо виділений пункт «Smart City». Перехід за цим пунктом меню веде до «Каталогу сервісів і послуг Smart City», якими пропонує користуватися міська рада.

Відповідний розділ на офіційному сайті Дніпра має назву «Послуги для мешканця», що зумовлює деяке звуження переліку онлайн-сервісів, які мали б бути в ньому перелічені. Якби розділ називався «Сервіси та послуги для мешканця», до переліку з більшою вірогідністю потрапили б посилання на Документи міської ради, Портал відкритих даних Дніпра, Бюджет участі Дніпра, мобільний додаток єДніпро та деякі інші існуючі сервіси.

Міські ради Кривого рогу та Рівного забезпечують доступ до переліків електронних сервісів через окремі тематичні блоки на головних сторінках офіційних сайтів. Ще два муніципалітети вважають, що найзручнішим способом доступу є використання головного меню офіційного сайту, де сервіси перераховані в якості опцій, які можна обрати: у Ковеля електронні сервіси перелічені в меню «Мешканцю», а у Коломиї – в меню «Е-місто». 

Що стосується інших 32 муніципалітетів, то вони за дуже різних причин не потрапили до переліку ОМС, які мають «єдину точку входу» в тему актуальних онлайн-сервісів.

Серед тих, хто взагалі не зробив жодних кроків, щоб зібрати в одному місці корисні для громадян посилання, опинились 11 міських рад. Йдеться про Бориспіль, Бровари, Горішні Плавні, Ізмаїл, Ірпінь, Кам'янець-Подільський, Конотоп, Ніжин, Олександрію, Павлоград та Первомайськ.

Міські ради Бердичева, Вінниці, Кременчука, Львова, Самара, Сміли та Харкова зробили такі кроки, але, як з’ясувалося, або їхній перелік онлайн-сервісів містить недостатню кількість позицій, або посилання на деякі сервіси втратили свою актуальність. Наприклад, Харків пропонує навіть два варіанти пошуку електронних сервісів – на головній сторінці офіційного сайту є блок «Електронне місто», також наявний окремий «Портал електронних сервісів міста Харкова». Але проблема в тому, що не усі посилання в блоці коректні, а портал насправді забезпечує можливість отримання різних онлайн-послуг, а не можливість скористатися різними онлайн-сервісами.

У Сум, Черкас та Чорноморська на головних сторінках офіційних сайтів є блоки, які називаються «Міські сервіси» або «Інформація та сервіси». Це той випадок, коли розробники сайтів запропонували міським радам об’єднати в одному блоці і посилання на інформаційний контент, і на онлайн-сервіси, а міські ради з цим погодились.

Ще у 10 міст є лише натяки на те, що вони намагалися зробити розділ чи сторінку з переліками електронних сервісів. На головних сторінках їхніх офіційних сайтів є блоки без назв або блоки з назвами «Важливі посилання» / «Корисні посилання», і там можна зустріти згадки про деякі онлайн-сервіси.

Такою є ситуація в Києві. Станом на листопад 2025 року не вдалось знайти іншого джерела інформації про актуальні онлайн-сервіси, аніж «Портал послуг Києва». На головній сторінці цього порталу наявні посилання на чотири сервіси: Kyiv Sport, Kyiv Guide, Safe Sky та мобільний застосунок «Київ Цифровий». Враховуючи, що на сайтах департаментів КМДА, комунальних підприємств Києва наявні згадки про десятки інформаційно-аналітичних систем, мобільних додатків, інтерактивних мап, інтерактивних дашбордів, дану ситуацію можна вважати саме натяком на спробу організувати «єдину точку входу» для електронних сервісів.

Рекомендації для ОМС

Щоб узгодити власну активність із європейським підходом до публікації інформації, міські ради можуть зробити кілька практичних кроків:

1. Ознайомитися з результатами оцінювання рівня розвиненості екосистеми електронних сервісів в межах Європейського індексу міст.
2. Провести інвентаризацію усіх власних онлайн-сервісів, враховуючи, що ці сервіси мають надавати доступ до функціоналу для взаємодії з даними та реалізації конкретних дій, а не до інформаційного контенту (наприклад, Публічні дашборди на сайті КМДА чи карта медичних закладів на Медичному порталі КМДА є онлайн-сервісами, а сайт КМДА чи сайт Департаменту охорони здоров’я КМДА – ні).
3. Долучити до переліку доречні сервіси, які пропонує держава (наприклад, Open Budget та Соціальний портал Мінсоцполітики), бізнес (наприклад, DozoR City чи EasyWay), громадські або благодійні організації (наприклад, EDEM: Місцеві петиції чи ЄЛіки).
4. Якщо електронних сервісів виявиться багато, згрупувати їх за тематикою: безпека, бюджет, освіта, охорона здоров’я, транспорт, благоустрій, адміністративні послуги, електронна демократія тощо. Якщо сервісів буде небагато, згрупувати їх за територіальним принципом: загальнодержавні (приклад – DREAM), регіональні (приклад – інтерактивна карта захисних споруд цивільного захисту області), локальні (приклад – мобільний застосунок «Контактний центр міста»).
5. На основі результатів виконання пунктів 1-4 створити окремий розділ на офіційному сайті міської ради, присвячений електронним сервісам. Уважно перевірити, щоб усі посилання на сервіси були актуальними. Коли йдеться про загальнодержавні сервіси, конкретизувати посилання на них (наприклад, у випадку Open Budget чи DREAM давати посилання не на головні сторінки сервісів, а на профілі громад в них).
6. Не боятися дублювання інформації про окремі сервіси на різних інформаційних ресурсах ОМС (наприклад, посилання на сервіс ЄЛіки, якщо комунальні лікарні та поліклініки оновлюють там дані, мають бути наявні і в розділі офіційного сайту, присвяченому електронним сервісам, і на сайті/сторінці Департаменту охорони здоров’я).

Оскільки міські ради є найближчими до громад органами управління і відповідають за надання широкого спектру базових публічних послуг у таких важливих сферах, як охорона здоров’я, громадський транспорт, благоустрій, житлово-комунальні послуги, соціальний захист, адміністративні послуги, їхній вплив на розвиток електронних сервісів має бути потужним і довгостроковим. Але вони мають не лише ініціювати розробку таких сервісів, а й максимально спрощувати доступ громадян до них, узагальнюючи переліки і постійно відстежуючи актуальність сервісів та коректність посилань. 

* У вибірку увійшли 50 найбільших міст України за даними мобільного оператора, окрім Тернополя, який було вилучено з дослідження через зафіксовані випадки фальсифікації даних на офіційному сайті міської ради та неналежну реакцію влади на викриття.