Програма «Прозорі міста» проаналізувала, як органи місцевого самоврядування інформують мешканців про споруди цивільного захисту.

Аналітики з'ясували, що 68 з 70 міст публікували дані про укриття. При цьому переліки захисних споруд оновили лише 57 з них (на 11% більше ніж торік). Проте на другому році війни всі міськради мають забезпечувати оновлення даних не рідше ніж раз на 6 місяців.

Офіційних переліків укриттів від міськрад не зафіксовано у Жовтих Водах та Горішніх Плавнях (вони оприлюднені на сайтах ДСНС). А 11 міських рад мають на ресурсах застарілу інформацію про укриття. Серед міст, де списки не оновлювалися, є й такі, що постійно зазнають російських атак. Натомість зразковими можна вважати мапи Одеської та Львівської міських рад.

Оскільки єдиного інформаційного майданчика для публікації переліку укриттів немає,   міськради часто обмежуються списками на своїх сайтах або на Порталі відкритих даних, більшість використовують інтерактивні гугл-мапи. Все більше міськрад інтегрують інформацію про споруди, призначені для укриття, до геопорталів і мобільних застосунків міст.

Загалом міська влада має належно інформувати про укриття. Тобто зазначати не лише адресу, а й категорію, місткість, власника, наявність електрики та водопостачання тощо.

Детальніше — у матеріалі.

Інформація про всі укриття в 70 досліджуваних містах представлена на окремій мапі.