Програма «Прозорі міста» на основі дослідження 100 міст підготувала практичні рекомендації для з удосконалення взаємодії з громадськістю.
Серед семи сфер, які оцінює Рейтинг прозорості, взаємодія з громадськістю продемонструвала один з найвищих рівнів повних виконань. У 2024 році міста в середньому виконали 41,7% критеріїв у цій категорії, що є другим результатом після сфери відкритості.
У межах цієї сфери аналітики оцінювали 10 індикаторів, за які максимально муніципалітети могли отримати 15 балів. Зокрема перевіряли: чи звітує міський голова, чи проводить міська рада громадські слухання і опитування, чи розглядає петиції та електронні скарги тощо.
Попри загальні доволі непогані результати, 68 міст не набрали половини можливих балів. Серед лідерів взаємодії з громадськістю 4 обласних центра:
- Чернівці — 96,7%;
- Вінниця — 93,3%;
- Луцьк — 86,7%;
- Біла Церква, Дніпро — 83,3%.
Незважаючи на те, що окремі міста показали високі результати, більшості у цій сфері є ще над чим працювати. Щоб налагодити діалог з містянами та залучити їх до ухвалення рішень, програма рекомендує:
1. Забезпечити повноцінну роботу інструменту електронних петицій.
Електронні петиції повинні бути доступними якомога ширшому колу містян. Власну платформу петицій можна створити за прикладом Полтави чи Кривого Рогу. Іншим варіантом є використання загальнонаціональної платформи Edem – вона є безкоштовною та доступною для всіх громад України. Така практика реалізована у безлічі міст – як у великих: Ужгороді, Львові, Луцьку, Дніпрі тощо, так і у малих: Жмеринці, Хмільнику, Кам’янському, Златополі та інших.
Якщо для вашої громади більш оптимальним є використання платформи E-dem, інформацію про цей ресурс і посилання на нього варто розмістити на офіційному вебсайті міської ради, як, наприклад, зробили у Вінниці.
Щоб інструмент працював ефективно, важливо забезпечити її технічну доступність, розглядати петиції, що не набрали достатньої кількості голосів як електронні звернення та публікувати відповіді на всі зареєстровані ініціативи. У разі набрання достатньої кількості голосів петицію мають скерувати на розгляд – або депутатів, або структурних підрозділів міської ради.
2. Розробити прозорий алгоритм доступу до відкритих пленарних засідань міської ради.
Чимало муніципалітетів впевнені, що такий алгоритм вже прописаний у Регламенті міської ради. Однак насправді регламенти дуже рідко містять детальний порядок доступу, переважно вони описують підстави для нього.
Тому ОМС варто розробити та опублікувати чітку інструкцію: за яких умов і в якому форматі (офлайн або онлайн) мешканці можуть бути присутніми на засіданнях. Якщо потрібна попередня реєстрація, варто створити зручну онлайн-форму.
Для створення інструкції можна скористатися досвідом Києва, а у Кропивницького запозичити ідеї форми онлайн-реєстрації для участі в засіданнях.
3. Оприлюднювати анонси та протоколи засідань громадської комісії з житлових питань.
Робота громадської комісії з житлових питань безпосередньо впливає на довіру мешканців до влади, адже йдеться про критично важливі питання розподілу житла чи взяття на квартирний облік.
Тому важливо забезпечити відкритість цього процесу – публікувати анонси засідань, повні протоколи засідань з рішеннями та їх обґрунтуваннями.
Наприклад, у Покрові, Вараші та Дрогобичі комісії з житлових питань регулярно публікують всю інформацію про свою роботу.
4. Розробляти сервіси на основі наборів відкритих даних, які оприлюднює ОМС.
Створення карт звернень громадян, дашбордів з даними про черги дітей у дошкільні навчальні заклади, результати голосування депутатів, електронні петиції, бюджети участі та інші сервіси потребують додаткових фінансових затрат, але вони суттєво посилюють доступність статистики на місцевому рівні, забезпечують прозорість і зручність там, де самостійний аналіз даних займає дуже багато часу.
Успішні приклади таких рішень, найчастіше у форматі окремих геоінформаційних порталів міст, вже є у Чернівцях, Львові та Шептицькому. Також поширеними є сервіси щодо укриттів, які використовують локальні відкриті дані. Прикладами є Миколаїв, Вінниця, Рівне тощо.
Щоб приймати ефективні рішення органам місцевого самоврядування варто бути на зв’язку з мешканцями міст. Саме за допомогою регулярних опитувань, громадських слухань і консультацій, розглядів петицій і звернень місцева влада може зрозуміти потреби мешканців, помічати проблеми і реагувати на них. Це допоможе побудувати довірливі стосунки з громадськістю та забезпечити стабільний розвиток муніципалітетів.
Наша команда прагне, щоб усі міста були прозорішими та відкритішими до громадськості, тому готові до співпраці із представниками муніципалітетів та активними містянами. Якщо у вас є питання чи ви потребуєте персоналізованих рекомендацій саме для вашого міста — пишіть нам на пошту: transparent-cities@ti-ukraine.org
Якщо ви представник громадянського суспільства — ми також будемо раді розповісти більше та долучити вас до наших розсилок і подальшого навчання.