Щодня росія продовжує знищувати наші міста. В Україні через війну вже зруйновано чи пошкоджено 35,2 млн квадратних метрів житлового фонду на $31 млрд. Втрати економіки від пошкодження фізичної інфраструктури загалом сягають $94,3 млрд.
Попри те, що війна триває, Україна вже зараз має думати про своє відновлення після неї. Це складний процес, але це також і можливості для українських міст. А повчитися можна на досвіді тих, хто вже пройшов цей шлях.
Розпочнемо з міста Ковентрі, що у Великій Британії. Досвідом відбудови ділиться Оуен Хазерлі – британський критик і письменник, що спеціалізується на архітектурі, політиці та культурі, редактор культурного розділу Tribune.
Місто зазнало потужних бомбардувань через велике скупчення збройових і авіаційних заводів. Німецька авіація бомбила його 41 раз (зокрема 14 листопада 1940-го місто бомбардували понад 400 літаків). Постраждали як промислові райони, так і культурний центр, було пошкоджено понад 50 тис. будинків.
Повоєнна відбудова Ковентрі тривала 20 років, процес активно обговорювали влада та у ЗМІ, а після неї місто пережило економічний бум у 60-х.
Які чинники вплинули на відбудову?
- Людиноцентричний підхід в архітектурі призвів до появи великих пішохідних площ, широких проспектів, озеленених громадських просторів.
- Культурний контекст дозволяв реконструювати будівлі, роблячи акцент на культурній спадщині і вносячи нотку легкості та гумору (наприклад, зображення леді Ґодіви на фасаді будинку, яка, за легендою, проїхала оголеною по Ковентрі, щоб її чоловік-граф знизив податки).
- Промисловий контекст сприяв тому, що будівлі реконструювали з акцентом на наявність у місті робочого класу (створювали мозаїки, панно, неонові скульптури тощо). Загалом на реконструкцію значний вплив мала соціал-демократична течія та її цінності.
- Символічний контекст сприяв тому, що у відбудову вкладали якусь значущу частину з минулого. Наприклад, зруйнований собор залишили поряд із новим як нагадування про війну; театр Ковентрі має в стіні плиту з Белграду, що також зазнав руйнувань під час війни, а люстри в ньому нагадують ланцюжки хімічних реакцій, як заява про свою нейтральність у холодній війні.
- Запити мешканців: необхідність витрачати гроші (велика кількість населення) – поява великих торгових центрів та площ навколо них; значна кількість студентів – поява кафе, галерей, проведення фестивалів; багато працівників живе у передмісті — широкі проспекти, щоб уникнути заторів (тоді вважалося, що це працює).
Сьогодні в Ковентрі проживає 306 тис. мешканців (до війни — 250 тис.), розвинені авто-, авіа-, двигуно- і верстатобудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість; виробництво алюмінію і бронзи, штучного шовку. У ньому є Ковентрійський університет та технічний коледж, також діє футбольний клуб. А ще там приймають українців та допомагають їм із розміщенням.
Поради Оуена Хазерлі з кейсу Ковентрі для України:
- Розпочинати варто з відповіді на три питання: що ви хочете? що вам не подобалося до війни? яким місто має бути?
- Плануйте наперед. Вже зараз плануйте!
- Передбачте центральну частину міста пішохідною і з широкими вулицями.
- Подумайте про розвиток зелених передмість.
- Контейнерне житло — нормальний варіант для тимчасового проживання людей.
Дізнатися більше про відбудову у Ковентрі можна тут.
Після перемоги нас чекає багато роботи з відбудови міст і нам точно є, чого повчитися у міст, які мають успішний досвід в цьому. Переконані, наші закордонні друзі будуть допомагати Україні на різних рівнях — від планування і проєктування до фінансування.