27 квітня настає новий етап очищення публічного простору від російських імперських назв згідно з законом про деколонізацію. Тепер естафета з перейменування перейде від місцевої влади до обласних державних адміністрацій (наразі обласних військових адміністрацій). Програма «Прозорі міста» розбиралася, як проводили дерусифікацію українських вулиць на локальному рівні. 

Експерти програми надіслали запити 83 муніципалітетам — 80 містам адаптованого дослідження стану прозорості міст та 3 міським військовим адміністраціям (Покровській, Краматорській та Херсонській МВА), чий досвід деколонізації програма досліджувала в минулі роки. Ідеться про 23 області України, які дослідження охопило в період з 27 липня 2023 року по 27 січня 2024 року. 

• До п’ятірки міст, де найбільше змінили топонімів із липня 2023 по січень 2024, увійшли Кривий Ріг (268), Дніпро (198), Покровськ (159), Херсон (85), Запоріжжя (81). 
• Найменше перейменували у Львові, Нововолинську, Фастові, Івано-Франківську та Вінниці. Почасти це пов’язано з тим, що процеси декомунізації та дерусифікації у містах на заході країни відбувалися поступово, з відновлення української державності, а не тільки після 2014 року. Натомість у Фастові та Вінниці значну кількість перейменовували у 2022 році, а остання взагалі заявила про завершення дерусифікації. 
• 34 міські ради з 27 липня 2023 року по 27 січня 2024 року перейменували майже 1400 топонімів. 
• Щонайменше ще стільки ж топонімів мало бути змінено до 27 квітня. Десь вже пройшли обговорення нових назв, а десь їхня кількість була лише визначена топонімічною комісією і потребує подальшого обговорення з громадськістю. 
• У містах змінювали не тільки назви вулиць, скверів, провулків, проспектів чи бульварів. Нову назву отримали парки, станції метро, райони, бібліотеки, меморіальний комплекс тощо. 

«Передбачені законодавством терміни деколонізації добігають кінця. Простір навколо нас нарешті позбувається топонімів, що не мають нічого спільного з українською державою, а часто символізують її ворогів. На жаль, це був непростий процес, де і місцева влада, і частина мешканців чинили супротив. Та маємо певний результат, який можна привітати, а опісля заохотити довести справу до кінця», — зазначила аналітикиня програми «Прозорі міста» Вікторія Онищенко.

Серед проблем, які завадили вчасно змінити назви, міськради називали:

• пошук нових назв чи дискусійність окремих варіантів;
• несприйняття частиною населення важливості перейменувань, бо «не на часі», а подекуди навіть заклики до влади призупинити цей процес (у Конотопі мешканці надіслали колективне звернення щодо заборони перейменування вулиць і провулків у місті);
• високий рівень критики населенням цього процесу і водночас низьке залучення до напрацювання нових назв (наприклад, у Лозовій критикували процес перейменувань, але з пропозиціями надійшло лише 23 звернення);
• критика щодо необхідності змінювати всі правовстановлюючі документи після зміни назв вулиць, провулків (насправді змінювати не потрібно, детальніше про це читайте у нашому матеріалі);
• очікування роз’яснень з боку профільних інституцій щодо того, чи підпадає назва під дію закону про дерусифікацію топонімії;
• схильність мешканців до знеособлення назв, як-от присвоєння нових нейтральних назв (Квіткова, Чепурна, Яскрава). 

Тож 27 квітня частина міст завершить перейменування топонімів, а решта передасть це завдання на інші владні рівні. Програма «Прозорі міста» вже вивчає, наскільки успішною стала деколонізація, що тривала понад 2 роки, і зовсім скоро представить повніші результати свого дослідження.

Нагадаємо, торік програма представила результати перейменування за перші шість місяців 2023 року. Тоді міські ради дерусифікувала 959 назв.